Постанова № 73137318, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 366/3935/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тетервак Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 січня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано неправомірними дії Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_3 в прийняті для перерахунку довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № Ф-683 від 14.11.2017 року, виданої Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України (ліквідаційною комісією).

Зобов'язано Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії з 15 листопада 2017 року, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № Ф-683 від 14.11.2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, що підтверджується копією посвідчення, інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На момент аварії на ЧАЕС, позивач як співробітник Іванківського РВ був відряджений з 26.04.1986 року по 27.04.1986 року в м. Прип'ять, територія якого визнана як зона відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи без засобів індивідуального захисту та виведення у чисту зону, внаслідок чого отримав дозу радіаційного опромінення 36,02 бер (відповідно до Закону України «Про захист людини від онізуючого випромінювання» - 340 мілізівертів), що перевищувало допустиму дозу - 25 бер та призвело до втрати його здоров'я, отримання фізичної та психологічної недуги, пов'язаної з отриманням інвалідності 2 групи.

24 лютого 2012 року Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області позивачу було видано довідку № 55 про заробітну плату в зоні відчуження для пред'явлення її до органів пенсійного фонду. Згідно вказаної довідки УПФ у Іванківському районі Київської області нарахувало та виплачує позивачу пенсію.

08 серпня 2017 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Іванківського РВ ГУ МВС України в Київській області із заявою про видачу довідки про заробітну плату за час перебування в зоні відчуження з урахуванням урядових рішень, які діяли в 1986 році.

Позивач отримав відповідь від 09.08.2017 року № Ф-506 з відмовою у видачі довідки з перерахованою заробітною платою, посилаючись на те, що попередня довідка, видана 24.02.2012 року правильна і підстав для видачі нової довідки не має. Згідно зазначеної довідки нарахована фактична заробітна плата за роботу у місті Прип'ять 26 та 27 квітня 1986 року становить 55,00 карбованців. При цьому, оплата за дні роботи в зоні відчуження розрахована наступним чином: посадовий оклад: 165 крб. : 30 (квітень) = 5,50 (денна тарифна ставка). 2 робочих дні * 5,50 (тарифна ставка) * 4 (кратність) = 44,00. Збережена заробітна плата: грошове утримання: (середньоденна 165,00 крб.: 30 (квітень) = 5,50 (середньоденна) * 2 робочих дні = 11,00. Всього 55 крб. (11 крб. «збережена зарплата» + 44 крб. «оплата праці за роботу в зоні).

Позивач вважаючи таку відмову у видачі довідки неправомірною звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 26.09.2017 року було ухвалено зобов'язати Іванківський РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії здійснити перерахунок заробітної плати з відображенням в особовому рахунку та включити ОСОБА_3 у довідку про заробітну плату за період роботи 26 та 27 квітня 1986 року у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: подвійний посадовий оклад, добові, одноразову грошову винагороду за перевищення дози радіоактивного ураження організму 500 крб., і надати довідку з урахуванням вказаних виплат.

На підставі виконання даної постанови, позивач 15 листопада 2017 року звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) № Ф-683 від 14.11.2017 року, яка видана Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів).

Однак, відповідач листом від 27 листопада 2017 року відмовив позивачу у перерахунку та виплаті пенсії на підставі зазначеної довідки про заробітну плату, оскільки вважає, що довідка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в проведенні перерахунку пенсії позивачу є безпідставною і протиправною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зокрема у частині 1 цієї ж постанови зазначено, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних витрат.

Пункт 2 вказаної постанови передбачає, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» №964-рс від 17 травня 1986 року - в тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і у зв'язку із чим не допускається для подальшої роботи у зазначених зонах небезпечності - йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьохмісячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівникам - 300 крб.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ст. 2 цього ж Закону передбачено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати: до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці № Ф-683 від 14 листопада 2017 року, виданої Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області (ліквідаційною комісією) зазначено, що під час роботи в населених пунктах зони відчуження з 26 квітня 1986 року до 27 квітня 1986 року в м. Прип'ять, позивач перебував на посаді міліціонера-чергового міліції, мав посадовий оклад - 165 крб., виплачена заробітна плата (грошове забезпечення) в сумі 55 крб.,донараховано по рішенню суду в сумі 562 грн. (одноразова грошова винагорода), з урахуванням коефіцієнту кратності 5,4, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (а.с.21).

Виходячи з наведеного вище, позивач має право на перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках зазначеної у довідці № Ф-683 від 14 листопада 2017 року.

Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що фактична заробітна плата ОСОБА_3 за роботу в зоні відчуження, із якої повинно проводитися обчислення пенсії згідно довідки № Ф-683 від 14 листопада 2017 року, становить 500 крб. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні від 05 січня 2018 року та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: