Постанова № 73137315, 26.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №810/4423/17 Головуючий у І інстанції - Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 (м. Київ, дата виготовлення повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волошковий», ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Служба безпеки України, державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство оборони України, Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державна авіаційна служба України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волошковий», ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Служба безпеки України, державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство оборони України, Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волошковий», ОСОБА_2 виконати рішення Державіаслужби від 18.07.2017 №48, 49 відповідно; визнання неправомірною бездіяльність Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області в частині погодження об'єкта будівництва за адресами: АДРЕСА_1 з Державіаслужбою та зобов'язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; визнання неправомірними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресами: АДРЕСА_1; визнання незаконними та скасування дозволу на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки видані Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, Києво-Святошинською районною державною адміністрацією, Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області по об'єкту будівництва за адресами: АДРЕСА_1.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення даного позову, в якому він просить накласти заборону на продовження будівництва та зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що здійснення самочинного будівництва без відповідного погодження уповноваженого органу з питань цивільної авіації, велика кількість негативних наслідків, до яких призводить неконтрольована забудова приаеродромної території, унеможливлює здійснення належного контролю приаеродромної території, що порушує умови забезпечення безпеки авіації в цілому.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані існуючою очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що полягає у неможливості здійснення належного контролю за приаеродромною територією, що порушує умови безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки та авіації в цілому та зазначено, що відмова у вжитті заходів забезпечення призведе до самочинного будівництва приаеродромної території та ускладнить відновлення прав, свобод та інтересів Державіаслужби, а також призведе до значних людських жертв.

Позивач вказує, що ГУ контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економіки безпеки СБУ була надана інформація щодо можливого порушення процедури погодження забудови приаеродромної території з боку експлуатантів КП МА «Жуляни», ДП МА «Бориспіль», аеродроми Київ/Антонов-1 (Святошин) та Київ/Антонов-2 (Гостомель) та припускає, що у випадку підтвердження такої інформації може виникнути небезпека.

Таким чином, позивач вважає, що існують всі передбачені статтями 150-154 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник позивача, обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову зазначила, що здійснення самочинного будівництва без відповідного погодження уповноваженого органу з питань цивільної авіації унеможливлює здійснення належного контролю приаеродромної території, що порушує умови забезпечення безпеки авіації в цілому. Зазначає, що неконтрольована забудова приаеродромної території призводить до великих негативних наслідків. Повідомляє, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Державіаслужби, яка, зокрема, полягає у неможливості здійснення Державіаслужбою належного контролю за приаеродромною територією, що порушує умови забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки, а також безпеки авіації в цілому. Відмова у вжитті заходів забезпечення позову призведе до того, що самочинне будівництво буде введене в експлуатацію, в нього заселять людей, що стане наслідком застосування значних зусиль та витрат по відновленню прав, свобод та інтересів Державіаслужби, а також може призвести до значних людських жертв від авіаційних подій на приаеродромній території внаслідок неконтрольованого будівництва.

Відповідно до пунктів 146, 147 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401, умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються і Міноборони, Державіаслужбою, державним підприємством обслуговування повітряного руху України і Украерорухом) та районним диспетчерським центром (РДЦ). Розташування та будівництво об'єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою та Украерорухом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що погодження будівництва з позивачем, проводиться лише в тому разі, якщо здійснюється будівництво об'єктів, висота яких перевищує 50 метрів.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивачем не наведено жодного доказу в підтвердження того, що висота будівництва за адресою: АДРЕСА_1 перевищує 50 метрів.

Також вказаних доказів не було надано і суду апеляційної інстанції.

Державіаслужбою не наведено жодних належних підстав для забезпечення позову, зокрема, не вказано які саме дозволи на виконання будівельних робіт та містобудівних умови і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва необхідно зупинити.

Також заявником не надано інші відомості, які потрібні для забезпечення позову, на підтвердження великої кількості негативних наслідків, до яких призводить неконтрольована забудова приаеродромної території, а також у чому полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 - без змін.

Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна