Постанова № 73137159, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/20260/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шклянка М.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора патрульної роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС в м. Києві лейтенант поліції Руденка Олександра Віталійовича, за участю третіх осіб Управління патрульної служби МВС в м.Києві, Державної казначейської служби України про оскарження протиправних дій інспектора патрульної служби та визнання незаконним акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з позовом до Інспектора патрульної роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС в м. Києві лейтенант поліції Руденка Олександра Віталійовича, за участю третіх осіб Управління патрульної служби МВС в м.Києві, Державної казначейської служби України про оскарження протиправних дій інспектора патрульної служби та визнання незаконним акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

18 грудня 2017 року від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Шклянко М.П.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року заяву позивача про відвід головуючого судді залишено без розгляду на підставі ч.3 ст.39 КАС України.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штраф в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами.

Не погоджуючись з постановленими ухвалами, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані ухвали.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про залишення без розгляду заяви позивача про відвід головуючого судді необхідно задовольнити частково, а апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року якою стягнуто з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штраф в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами - задовольнити, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що в листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з позовом до Інспектора патрульної роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС в м. Києві лейтенант поліції Руденка Олександра Віталійовича, за участю третіх осіб Управління патрульної служби МВС в м.Києві, Державної казначейської служби України про оскарження протиправних дій інспектора патрульної служби та визнання незаконним акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2017 року справу передано в провадження головуючому судді Кириченко Н.О.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 06 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18 грудня 2017 року на 17 год. 00 хв.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2017 року справу передано в провадження головуючому судді Шклянко М.П.

Судовою повісткою від 08 грудня 2017 року учасників справи в судове засідання на 22 березня 2018 року на 14 год. 00 хв.

18 грудня 2017 року позивачем до Дарницького районного суду м.Києва подано заяву про відвід головуючого судді обґрунтовану тим, що на його переконання суддя Шклянко М.П. може бути упередженою у розгляді даної справи, оскільки відповідно до електронних декларацій судді за 2015-2016 рр., вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_5, який згідно вказаних декларацій отримує заробітну плату в ГУ НП в м.Києві, тоді як у вказаній справі сторонами є: безпосередньо інспектор патрульної поліції та Управління патрульної служби МВС у м.Києві, тому суддя Шклянко М.П. підлягає відводу на підставі ст.36 КАС України.

Ухвалами Дарницького районного суду м.Києва від 20 грудня 2017 року та 03 січня 2018 року відмовлено в задоволені заяви про відвід судді.

28 лютого 2018 року позивачем до Дарницького районного суду м.Києва повторно подано заяву про відвід головуючого судді Шклянка М.П.

Проаналізувавши вказану заяву колегія суддів дійшла висновку про те, що заява позивача від 28 лютого 2018 року повторно подана з аналогічних підстав, які були зазначені ним в заяві від 18.12.2017 року.

У відповідності до ч.3 ст.39 КАС України суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно ч.1 ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; передачі справи на розгляд іншого суду; відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; затвердження умов примирення сторін; призначення експертизи; визначення розміру судових витрат; зупинення провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; відмови ухвалити додаткове рішення; роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; окрема ухвала; стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про залишення без розгляду повторної заяви ОСОБА_3 прийнята з порушенням норм ч.3 ст.39 КАС України, оскільки така ухвала постановляється без виходу до нарадчої кімнати та є такою, що не оскаржується, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження має бути закритим, як помилково відкрите.

Крім того, ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штраф в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами.

Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Постановляючи ухвалу від 01 березня 2018 року Дарницький районний суд міста Києва виходив з необґрунтованості та безпідставності заявленого ОСОБА_3 відводу головуючому у справі судді, що свідчить про його недобросовісне користування наданими йому адміністративно-процесуальним законодавством правами.

У зв'язку з чим, повторне подання завідомо безпідставного відводу суд визнав зловживанням з боку позивача процесуальним правом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції у відповідності до норм чинного процесуального законодавства постановив ухвалу про стягнення з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 36 КАС (в чинній редакції) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з позивача в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами, враховуючи, що такого зловживання з боку позивача судом апеляційної інстанції не встановлено, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, чоловік судді дійсно працює у Головному управлінні Національної поліції у м.Києві, і в даному випадку суддя, на переконання позивача, не може вважатися «безстороннім судом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про залишення заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Шклянки М.П. без розгляду - слід закрити, як помилково відкрите. Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про стягнення з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами - скасувати.

Керуючись ст. 293, 294, 321, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про залишення заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Шклянки М.П. без розгляду - задовольнити частково, апеляційне провадження відкрите за вказаною апеляційною скаргою закрити, як помилково відкрите.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про стягнення з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 1762 грн., за зловживання ним процесуальними правами - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 березня 2018 року про стягнення з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 1762 грн. за зловживання ним процесуальними правами скасувати.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2018 року.