Постанова № 73137120, 02.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3913/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (представник Семеняка С.В., ордер серії КС №321953) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (представник Корнейчук О.Л., довіреність №2008/9/28-10-10-18 від 20.02.2018), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вичинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про:

- визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що полягає у невиконанні п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" суми надмірну сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 10 044 000, 00 грн., зокрема у не поданні відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету;

- зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вчинити дії передбачені п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України для повернення на поточний рахунок товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" суми надмірну сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 10 044 000, 00 грн., а саме підготувати висновок про повернення зазначеної суми коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема апелянт вказує, що обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом січня 2013 - лютого 2014 позивач на підставі норм Податкового кодексу України сплачував авансові внески з податку на прибуток, згідно сум авансових внесків розмір яких був визначений податковими деклараціями з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та за 2012 рік. Загальна сума сплачених ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" у вказаний період авансових внесків з податку на прибуток підприємств склала 31 186 700, 00 грн.

Разом з цим, в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 позивачем було задекларовано суму податку на прибуток у розмірі 21 142 700 грн., що на 10 044 000,00 грн. менше, аніж сума попередньо сплачених них внесків з податку на прибуток. Вказана декларація була отримана відповідачем 28.02.2014.

21.11.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби із заявою вих. №1173-11/16 на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, в якій з посиланням на ст. 43 Податкового кодексу України просило повернути на поточний рахунок останнього надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 044 000, 00 грн.

Листом вих. № 10533/10/28-10-43-02-21 від 06.12.2016 відповідач повідомив заявника що обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми.

Крім того, у зазначеній відповіді контролюючий орган вказав, що "Законом України "Про Державний бюджет країни на 2016 рік" передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету там напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, та запропонував позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах.

У подальшому, позивач повторно звернувся до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби із заявою від 22.12.2016 в якій з посиланням на ст. 43 Податкового кодексу України просив повернути на поточний рахунок останнього надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 044 000, 00 грн.

Листом вих. № 3927/10/28-10-43-02-21 від 23.01.2017 відповідачем надано аналогічну відповідь позивачу з обґрунтуванням, яке викладено в листі вих. № 10533/10/28-10-43-02-21 від 06.12.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність по нездійсненню заходів направлених на повернення останньому надміру сплачених ним до державного бюджету грошових зобов'язань (авансових внесків з податку на прибуток підприємств за 2013 рік), з огляду на що звернулося до суду з метою захисту свої порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків є сумою коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з цим, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України (в редакції Закону України від 05.07.2012 р. № 5083-УІ), платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і з строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України (у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено податок на прибуток в повному розмірі на виконання приписів ПК України.

Втім, в податковій декларації за 2013 ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" було задекларовано суму податку на прибуток в розмірі 21 142 700 грн., що на 10 044 000,00 грн. менше, аніж сума сплачених ним авансових внесків податку на прибуток.

Згідно п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПК України).

Платник податків, в контексті приписів п. 43.4 ст. 43 ПК України подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У той же час, згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Поряд з цим, процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787).

Так, п. 3, 5 вказаного порядку встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів (п. 10 Порядку №787).

У той же час, взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України регламентовані Порядком взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124 (далі - Порядок №1146).

Згідно пунктів 4, 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані.

Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або відповідного місцевого бюджету, але згідно із законодавством не передбачений серед джерел формування відповідного бюджету, повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів), в розрізі приписів 7 Порядку №1146, передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Таким чином, з аналізу вище наведеного вбачається, що повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків здійснюються за відсутності у останнього податкової заборгованості. Повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків здійснюється виключно на підставі подачі ним відповідної заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків здійснюються шляхом подання контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, платник податків в силу приписів пункту 43.4 статті 43 ПК України не позбавлений можливості визначати напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання, зокрема на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Як вже було встановлено, товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" зверталося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби із заявами від 21.11.2016 вих. №1173-11/16, від 22.12.2016, однак належного реагування шляхом підготуванням відповідачем висновку про повернення відповідних сум коштів та й відповідно передачі останнього до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів контролюючим органом не здійснено.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують факт відсутності у позивача права на повернення надміру сплачених коштів у розмірі 10 044 000,00 грн.

Крім того у листах до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вих. № 10533/10/28-10-43-02-21 від 06.12.2016, вих. № 3927/10/28-10-43-02-21 від 23.01.2017 відсутні посилання контролюючого органу на наявність у позивача податкового боргу.

Суд звертає увагу, що згідно п. 15 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Так, в матеріалах справа відсутня письмово відмова контролюючого органу у поверненні коштів товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем, з огляду на що, суд приходить до висновку про наявність факту надміру сплачених останнім коштів у розмірі 10 044 000, 00 грн.

Водночас, позивачем було дотримано строки подачі заяви про повернення надміру сплачених коштів, оскільки переплата, тобто надміру сплачена сума коштів виникла 28.02.2014 - з дати отримання контролюючим органом податкової декларації за 2013.

Водночас, суд не бере до уваги посилання відповідача на наказ Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188 яким затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 за №146/24923, оскільки останній станом на час виникнення спірних правовідносин втратив свою чинність.

Враховуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" дотримано всі вимоги визначені ПК України, Порядком №786 з метою повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків, у той час коли, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби протиправно не було підготовлено висновок про повернення відповідних коштів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущення контролюючим органом протиправної бездіяльності, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні п. 43.5 ст. 43 ПК України щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" суми надмірну сплаченого податку на прибуток підприємств, зокрема у не поданні відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" суми надмірну сплаченого податку на прибуток підприємств.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (чинний на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року складав 1600 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимоги немайнового характеру.

Беручи до уваги, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року було відстрочено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення судового збору у розмірі 2400 грн. (150% від 1600).

Керуючись статтями 133, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2018 року - без змін.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996) до спеціального фонду державного бюджету України (р/р 31215256700001, отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку