Рішення № 73137076, 26.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року Чернігів Справа № 825/687/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним рішення відповідача про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення; зобов’язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставами для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало правових підстав щодо надання позивачу відповідного дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки земельна ділянка, яку позивач бажав отримати у власність, включена в межі земельного масиву, який запроектований для створення громадського пасовища.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановлено наступне.

16.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с.11).

До вказаної заяви позивачем було додано копії паспорту, картки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом від 15.12.2017 №К-29506/0-13785/6-17 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до графічного матеріалу із зазначеним бажаним місцем розміщення земельної ділянки, прикладеного позивачем до заяви, земельна ділянка, з приводу якою звернувся позивач, включена в межі земельного масиву, який запроектований для створення громадського пасовища (а.с.13).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, та згідно покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (п.1 та пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).

В даних правовідносинах суд враховує, що згідно ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Також п."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п."а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України). Відповідно ч.6 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України).

Із системного аналізу норм земельного законодавства вбачається, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм ч.7 ст.118 Земельного кодексу України повинен перевірити:

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (ч.4 ст.116 Земельного кодексу України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (ч.4 ст.122 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України та ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Таким чином, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта (земельної ділянки) наведеним вище вимогам.

Як встановлено судом, позивач 16.11.2017 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за результатами розгляду якої, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 15.12.2017 №К-29506/0-13758/6-17 було повідомлено, що відповідно до графічного матеріалу, прикладеного гр. ОСОБА_1 до заяви, земельна ділянка включена в межі земельного масиву, який запроектований для створення громадського пасовища.

Згідно ч.3 ст.83 Земельного кодексу України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

З матеріалів справи встановлено, що 22.09.2014 від Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надійшло клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для створення громадського пасовища орієнтовною площею 126 га із земель запасу державної власності не наданих у власність і користування, розташованих на території Киселівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівської області, в тому числі орієнтовною площею: 80,3927 га урочище "Вигадок", кадастровий номер 7425583500:10:000:8015, 44,8694 га урочище "Вигалок", кадастровий номер 7425583500:10:000:8017 (а.с.30).

В зазначеному клопотанні було вказано, що загальна кількість худоби, яка випасається - 143 голови, в тому числі ВРХ - 133. Також, було додано рішення Киселівської сільської ради від 10.09.2014 (26 сесія 6 скликання), згідно якого було розглянуто питання забезпечення в потребі випасання громадського скота на землях кормових угідь сільськогосподарського призначення державної власності розташованої на території Киселівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівської області та доручено сільському голові ОСОБА_2 подати відповідне клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с.31).

За результатами розгляду клопотання сільської ради від 22.09.2014, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області було винесено наказ від 14.10.2014 №25-3096/14-14-сг, згідно якого Киселівській сільській раді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області орієнтовною площею 80,3927 га за цільовим призначенням – для сінокосіння і випасання худоби, з метою створення громадських пасовищ (а.с.32).

Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою, а також на дату прийняття відмови у наданні дозволу, Киселівській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області відповідачем було надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування.

На сьогоднішній день, проект землеустрою щодо відведення Киселівській сільській раді земельної ділянки площею 80,3927 га для сінокосіння та випасання худоби, з метою створення громадських пасовищ розроблено, проте у зв’язку з недоліками, що містились проект землеустрою, останній не було затверджено (а.с.34).

Зазначені обставини свідчать про правомірність відмови Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та відсутність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Киселівської сільської ради Чернігівського район Чернігівської області, суд зазначає, що така вимога є похідною, а тому задоволенню не підлягає. При цьому, на противагу помилкових міркувань позивача, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як вбачається зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень – ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Крім того, як судом вже було зазначено, передумовою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є певний алгоритм дій уповноваженого органу щодо перевірки розташування земельної ділянки на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Таким чином, враховуючи викладене, позовна вимога про зобов’язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Киселівської сільської ради Чернігівського район Чернігівської області є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому з цих підстав також не може бути задоволена.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (проспект Миру,14, м. Чернігів, 14000, Код ЄДРПОУ 39764881) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 03 квітня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк