Постанова № 73137018, 02.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 811/1092/17 Суддя суду першої інстанції: Василенко Г.Ю. (головуючий)

Лиска І.Г., Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Фаворит» до Державної фіскальної служби України, Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Голованівська ОДПІ), щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 02.07.2016 № 020720161 укладеного з СВК "Фаворит";

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних СВК "ФАВОРИТ", а саме: № 1 від 03.01.2017; №2 від 09.01.2017; № 3 від 13.01.2017; № 4 від 16.01.2017; № 5 від, 19.01.2017; № 6 від 20.01.2017; № 7 від 23.01.2017; № 8 від 24.01.2017; № 9 від 25.01.2017;

- зобов'язати ДФС зареєструвати податкові накладні складені СВК "ФАВОРИТ", а саме: № 1 від 03.01.2017; №2 від 09.01.2017; № 3 від 13.01.2017; № 4 від 16.01.2017; № 5 від, 19.01.2017; № 6 від 20.01.2017; № 7 від 23.01.2017; № 8 від 24.01.2017; № 9 від 25.01.2017 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 05.05.2017;

- визнати протиправними дії ДФС, щодо відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 р., січень 2017 р., лютий 2017 р., березень 2017 р. подану СВК "Фаворит";

- зобов'язати ДФС прийняти декларації з податку додану вартість за листопад 2016 р., січень 2017 р., лютий 2017 р., березень 2017 подані СВК "Фаворит" через автоматизовану систему ''Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв'язку і вважати прийнятими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 29.05.2017;

- визнати протиправними дії ДФС, що відмови у прийнятті повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису поданого СВК "Фаворит";

- зобов'язати ДФС прийняти повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису поданого СВК "Фаворит" засобами телекомунікаційного зв'язку вважати прийнятим протягом операційного дня, коли повідомлення було надіслано - 21.06.2017.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Голованівської ОДПІ, щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 02.07.2016 №020720161 укладеного з СВК "Фаворит";

- зобов'язано ДФС зареєструвати податкові накладні складені СВК "Фаворит", а саме: № 1 від 03.01.2017; № 2 від 09.01.2017; № 3 від 13.01.2017; № 4 від 16.01.2017; № 5 від 19.01.2017; № 6 від 20.01.2017; № 7 від 23.01.2017; № 8 від 24.01.2017; № 9 від 25.01.2017 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 05.05.2017;

- зобов'язано ДФС прийняти декларації з податку додану вартість за листопад 2016 р., січень 2017 р., лютий 2017 р., березень 2017 подані СВК "Фаворит" через автоматизовану систему ''Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв'язку і вважати прийнятими протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 29.05.2017;

- зобов'язано ДФС прийняти повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису поданого СВК "Фаворит" засобами телекомунікаційного зв'язку вважати прийнятим протягом операційного дня, коли повідомлення було надіслано - 21.06.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Голованіська ОДПІ в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, недоведено обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на тому, що реєстрацію податкових накладних було зупинено, оскільки вони відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, достатнім для зупинення їх реєстрації. Також скаржник наголошує на відсутності у діях ДФС протиправного умислу і вини.

У зв'язку з неприбуттям 27.03.2018 у судове засідання жодного з учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 02.07.2016 між відповідачем та позивачем укладено договір №020720161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 11-12).

Відповідно до розділу 6 цього договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Підтвердженням укладення договору про визнання електронних документів є квитанція № 2, яка надана позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку (а.с. 12).

Позивачем на виконання вимог податкового законодавства та згідно з умовами зазначеного вище договору, засобами електронного зв'язку подано до відповідача звітні податкові декларації з ПДВ за листопад 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, податкові накладні № 1 від 03.01.2017; №2 від 09.01.2017; № 3 від 13.01.2017; № 4 від 16.01.2017; № 5 від, 19.01.2017; № 6 від 20.01.2017; № 7 від 23.01.2017; № 8 від 24.01.2017; № 9 від 25.01.2017 та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису за червень 2017 року.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи копій квитанцій №1, зазначені документи не прийнято, а причиною неприйняття зазначено можливе припинення договору про визнання електронної звітності.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що у податкового органу не має рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору, місце реєстрації позивача не змінювалося, а доказів того, що позивач мав подавати новий посилений сертифікат відповідач не надав, відтак, були відсутні будь-які підстави для розірвання договору в односторонньому порядку. Також суд вказав, що зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт неправомірності дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, які слугували підставою для неприйняття контролюючим органом податкової звітності та не реєстрація податкових накладних позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДФС зареєструвати податкові накладні, прийняти декларації з ПДВ та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина третя статті 308 КАС).

Скаржник в апеляційній скарзі не наводить жодних доводів, які б стосуватися рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо розірвання договору про визнання електронних документів, прийняття декларацій з податку додану вартість та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису.

Також доводи апеляційної скарги не стосуються і спірних правовідносин та позовних вимог щодо припинення реєстрації податкових накладних. Обґрунтування апеляційної скарги стосуються лише зупинення реєстрації податкових накладних, які скаржник не ідентифікує та наводить лише відповідні правові норми та зазначає свої висновки до них.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції не може перевіряти та досліджувати обставини справи, мотиви та висновки суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо розірвання договору про визнання електронних документів, неприйняття декларацій з податку додану вартість, податкових накладних та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису. Поряд із цим колегія суддів вважає за необхідне наголосити на правильності оскаржуваного рішення суду в цій частині.

Так, як зазначалося, спірний договір про визнання електронних документів орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку лише у двох випадках: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та у разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідачами не було надано жодних доказів скасування посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа та ненадання позивачем нового чи доказів зміни позивачем місцезнаходження. Інших об'єктивно існуючих підстав для розірвання цього договору в односторонньому порядку його положення та норми чинного законодавства не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову у цій частині.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України (далі ПК) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК передбачено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що подання в електронному вигляді податкової звітності з ПДВ, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком платника податку.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція), що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі-Порядок), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 7.3 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з пункту 1 розділу І Інструкції квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 7.4 розділу ІІІ Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до пункту 7.7 розділу ІІІ Інструкції № 233 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Враховуючи, що факт отримання податкових документів (податкової декларації та податкових накладених) в електронному вигляді фіксує перша квитанція, то датою отримання спірних документів слід вважати саме дату, яка зазначена у першій квитанції, сформованої за результатами подання такого документа.

Згідно пункту 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування <…>;

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Таким чином, за результатами перевірки електронних податкових документів можуть бути сформовані квитанції про їх прийняття або неприйняття. Окрім того, якщо таким електронним документом є податкова накладна, то також може бути сформована квитанція про зупинення її реєстрації.

Пунктом 9 Порядку передбачено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною неприйняття податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року стало «закінчення дії форми». Жодних пояснень чи обґрунтувань невідповідності поданої позивачем форми податкової декларації затвердженій формі (стандарту) відповідачами надано не було.

Інші спірні податкові документи (податкові накладні, декларації, повідомлення) неприйняті у зв'язку із розірванням договору про визнання електронних документів, протиправність чого встановлена судом першої інстанції та не оспорена відповідачами.

У зв'язку із цим, керуючись принципом верховенства права та завданням адміністративного судочинства, що спрямоване на ефективний захист прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними дій ДФС щодо не прийняття спірних податкових декларацій та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового, не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі спірних податкових накладних, оскільки підстава неприйняття цих документів визнана судом протиправною.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що податкові накладені було не неприйнято, а їх реєстрацію було зупинено у відповідності до пункту 201.16 статті 201 ПК.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що квитанціями № 1, роздруківки яких наявні в матеріалах справи, підтверджується факт неприйняття спірних податкових накладних, а не зупинення їх реєстрації. Причиною неприйняття цих накладних вказано саме можливість розірвання договору про визнання електронних документів, а не їх відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків. Тому у даному випадку мало місце саме неприйняття податкових накладних, а не зупинення їх реєстрації.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги у цій частині є неприйнятними як такі, що не стосуються предмету доказування у даній справі. Зазначеним обставинам судом першої інстанції також було надано оцінку помилково.

Будь-яких доводів, пояснень чи заперечень щодо причин неприйняття спірних податкових накладних, податкових декларацій, повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису відповідачами ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було. Не надано також жодних відомостей щодо причин розірвання договору про визнання електронних документів, що укладений з позивачем.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що у суду відсутні будь-які підстави вважати доводи та вимоги позивача необгрнутованими, а оскаржуване рішення суду неправомірним, оскільки відповідачі у ході судового розгляду справи не навели судам жодних спростувань протиправності розірвання договору про визнання електронних документів, протиправності неприйняття спірних податкових накладних та податкових декларацій, а також повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, не надали цьому жодних доказів.

Колегія суддів додатково звертає увагу, що вина та умисел є окремими юридичними категоріями, які не впливають на оцінку судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам закону. Відсутність у державного органу вини при вчиненні ним протиправних дій не є підставою для визнання цих дій такими, що є правомірними. Окрім того, в силу положень статті 1173 Цивільного кодексу України вина органу державної влади також не враховується також і при вирішенні питання відшкодування цим органом шкоди. Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність у ДФС умислу та вини у спірних правовідносинах судом відхиляється.

Таким чином, оскаржуваними діями відповідачів порушені права позивача як добросовісного платника податків. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя І.В. Федотов