Рішення № 73137014, 22.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 751/9141/17

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України про встановлення відсутності повноважень та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області про встановлення (визнання) відсутності у Прокуратури Чернігівської області компетенції (повноважень) щодо прийняття рішень про призначення (перерахунок), та про відмову в призначенні (перерахунку), пенсій за вислугу років прокурорсько-слідчим працівникам та пенсіонерам органів прокуратури та зобов’язання Прокуратури Чернігівської області на підставі штатного розпису особистих рахунків позивача, що існували на день звільнення (23.09.2009) для перерахунку пенсії за вислугу років, у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до положень частини 1, 12(13), 17(18) статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, № 1789-ХІІ (в редакції' Закону від 20.01.2005, № 2377-ІV, чинній станом на час звернення позивача за призначенням пенсії), за відповідною посадою заступника прокурора Чернігівської місцевої прокуратури, надати позивачу належним чином оформлену (завірену підписами відповідного керівника, головного бухгалтера, виконавця, та скріплену гербовою печаткою Прокуратури Чернігівської області), довідку про розмір суми місячної (чинної) заробітної плати позивача, з включенням всіх видів оплати праці, на які нараховується (з яких сплачується), єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування а саме:

1) посадового окладу - 8 170.00 грн; 2) надбавки за класний чин - 2 200.00 грн; 3) надбавки за вислугу років - 2 451.00 грн. (30 %); 4) надбавки за виконання особливо-важливої роботи — 8 274.70 грн. (70%); 5) матеріальної допомоги для оздоровлення - 1 189.33 грн. (1/12); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 1 189.33 грн. (1/12); та 6) щомісячної премії за вересень 2017 року, - станом на час підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників (за вересень 2017 року), згідно постанови КМУ від 31.05.2012, № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції' постанови КМУ від 30.08.2017, № 657 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури»), та відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, затвердженого постановою КМУ від 09.12.2015, № 1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури».

В обґрунтування позовним вимог зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у видачі довідки про розмір суми місячної заробітної плати, оскільки така довідка видається на підставі особистих рахунків та інших документів про заробітну плату установою, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Вважає, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі поданих документів у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру місячного (чинного) заробітку, станом на час підвищення, за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за її призначенням або перерахунком, та з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи. Позивач звертає увагу, що спір у даній справі стосується ненадання відповідачем довідки про заробітну плату, а не перерахунку пенсії.

12.03.2018 ухвалою суду, без виходу до нарадчої кімнати, залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за довідкою, відсутній нормативно-правовий акт щодо визначення форми та складових заробітної, які повинні бути в ній відображені.

21.03.2018 третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України надало суду пояснення, в яких зазначено, що у зв’язку із внесеними змінами та у відповідності до діючої редакції постанови Кабінету Міністрів України № 865 відсутні правові підстави для видачі довідок про заробітну плату для непрацюючих пенсіонерів, оскільки норма права, яка передбачала порядок видачі таких довідок втратила чинність відповідно до постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач, відмовляючи у наданні довідки про заробітну плату з підстав відсутності права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», вийшов за межі своєї компетенції та порушив право позивача на соціальний захист, а відсутність акта Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку перерахунку пенсії працівникам прокуратури не може слугувати аргументом для відмови у наданні довідки про заробітну плату.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чернігівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» з 10.10.2015. Пенсію обчислена в розмірі 90% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

19.09.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу довідки про розмір заробітної плати на посаді старшого прокурора Прокуратури м. Чернігова згідно постанови Кабінету Міністрів України № 657 станом на 06.09.2017.

Листом від 25.09.2017 № 18-317 вих.17 Прокуратура Чернігівської області повідомила позивача, що 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та призначені працівникам пенсії підлягають перерахуванню, у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорів і слідчих з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Отже, законодавством не передбачено можливості у видачі запитуваної довідки.

09.10.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з запитом про доступ до публічної інформації щодо складових заробітної плати на посаді, з якої позивачу призначено пенсію, а саме: про розмір посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії.

Листом від 18.10.2017 № 18-389 вих.17 Прокуратура Чернігівської області повідомила позивача, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та відповідно для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії (а.с. 41).

14.11.2017 на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації про розмір заробітної плати, у розрізі складових, на які нараховуються страхові внески, із змінами згідно постанови КМУ № 657 від 30.08.2017.

17.11.2017 № 19-991 вих.17 позивачу надано відповідь, що надання запитуваної інформації потребує попереднього її створення (виготовлення), а отже на зазначені відносини не поширюється дія Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Крім того, листом від 24.11.2017 № 18-470 вих.17 відповідач додатково повідомив позивача, що з огляду на відсутність нормативно-правового акта щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», як наслідок відсутність визначення складових заробітної плати, які необхідні для здійснення цього перерахунку та їх розмірів, надати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії не вбачається можливим (а.с. 44).

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» від 13.01.2011 № 2939-VI інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Зі змістом частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Таким чином, законодавчо закріплено право особи на отримання вже створеної та задокументованої (збереженої) інформації про неї, зокрема право на отримання у роботодавця довідки про фактичний розмір заробітної плати.

Проте інформація, яку позивач просив надати не була створена відповідачем та стосується не фактично отриманої позивачем заробітної плати, а можливої заробітної плати, яку позивач міг би отримувати з урахуванням Постанови № 657, якби продовжував працювати на раніше займаній посаді.

У даному випадку позивач просить відповідача фактично створити нову інформацію, підстави та порядок створення якої нормами чинного законодавства не врегульовано, не закріплено механізму, за яким органи прокуратури можуть визначити можливий розмір заробітної плати колишніх працівників прокуратури у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих прокурорів.

Також, у світлі застосування у межах спірних правовідносин частини першої статті 5 Закону України «Про інформацію» для цілей перерахунку пенсії позивача, суд наголошує на тому, що наразі законодавчо не визначено підстав та механізму надання уповноваженими органами та визначення розміру заробітної плати пенсіонерів - колишніх працівників органів прокуратури для перерахунку їх пенсії.

Тому, оскільки відповідач зобов'язаний діяти лише в на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Основного Закону), то підстав для видачі позивачу спірної довідки не було.

Аналогічні висновки у подібних справах висловлювалися також і Верховним Судом (постанови від 06.03.2018 по справі № 513/1013/16-а, від 27.02.2018 по справі № 391/741/16-а, від 27.02.2018 по справі № 712/7316/17).

Таким чином, відповідачем прав позивача порушено не було.

Відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі – Закон № 1789-XII, в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії позивачу) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

При цьому пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону № 1789-XII.

З 15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України») умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 1013) підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

Проте положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, Постанова № 1013 не містить.

У свою чергу положення Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з 01.12.2015, тобто початку застосування Постанови № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені згідно статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку, у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Аналогічна правова позиція викладена і Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 713/985/16-а, від 14.03.2018 у справі № 212/7572/16-а.

У відповідності до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В контексті наведеної норми Основного закону слід зауважити, що видані органами державної влади документи за своєю формою та змістом повинні відповідати вимогам законів України, що діють на час їх видачі, а також містити виключно достовірну інформацію.

Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, Кабінетом Міністрів України не прийнято і не розроблено форми та змісту довідки про заробітну плату, що подається до органів пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», як на підставу для отримання довідки про заробітну плату, оскільки останньою вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працюючих працівників прокуратури та жодним чином не визначається форма довідки та порядок перерахунку пенсії прокурорським працівникам.

Суд вважає за необхідне зазначити, що втрата чинності статтею 50-1 Закону № 1789-XII, а також відсутність у Законі № 1697-VII норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсії у зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорських працівників відповідної категорії, відсутність у постанові Кабінету Міністрів України форми та змісту довідки про заробітну плату, що подається до органів пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії позивачу, не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обов’язку для відповідача у видачі позивачу довідки про його заробітну плату.

Таким чином, оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за видачею довідки, не передбачено можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, у відповідача не було правових підстав у видачі запитуваної довідки.

Що стосується вимог позивача про встановлення (визнання) відсутності у Прокуратури Чернігівської області, компетенції (повноважень), щодо прийняття рішень про призначення (перерахунок), та про відмову в призначенні (перерахунку), пенсій за вислугу років прокурорсько-слідчим працівникам та пенсіонерам органів прокуратури, то суд вважає їх безпідставними, оскільки позивачем не надано суду доказів, що відповідачем вирішувалось питання про призначення (перерахунок) пенсії позивачу.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Надії, 27, м. Чернігів, 14034) до Прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, 14000), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів,14005) про встановлення відсутності повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_4

З оригіналом згідно

Рішення суду від 22.03.2018 не набрало законної сили.

Суддя І.І. Соломко