Постанова № 73136886, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/4406/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Демчик Р.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Коротких А.Ю, Літвіної Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2017 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 17 травня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року, ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовує тим, що з 1 січня 1964 року по 1 грудня 1999 року він проходив службу в ОВС, під час проходження якої здійснював роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

3 грудня 2003 року при первинному огляді МСЕК йому було встановлено ІІІ групу інвалідності в зв'язку з захворюванням отриманим в період проходження служби в ОВС та з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та відповідний ступінь втрати професійної працездатності.

16 листопада 2016 року під час повторного огляду МСЕК йому було встановлено 1-у «Б» групу інвалідності в зв'язку з захворюванням отриманим в період проходження службах в ОВС з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлений 85% ступінь втрати працездатності.

В січні 2017 року він звернувся до міністра внутрішніх справ України та до Начальника ГУНП в Черкаській області з заявою-рапортом про виплату йому одноразової грошової допомоги, яка передбачена Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

14 лютого 2017 року МВС України в Черкаській області листом (вих. № 12/Б-6) повідомило його, що для оформлення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 необхідно подати вказаний в листі перелік документів.

21 лютого 2017 року, виконуючи вимоги листа № І2/Б-6 від 14 лютого 2017 року він повторно звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності.

16 березня 2017 року УМВС України в Черкаській області підготувало висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-Х1І від 20 грудня 1990 року.

27 квітня 2017 року МВС України в Черкаській області листом (вих. № 37/Б-17) повідомило його про те, що матеріали на призначення одноразової грошової допомоги по 1 групі інвалідності повернуті без виконання через невідповідність вимогам п. 4 Порядку, затвердженого постановою № 850.

Згідно листа від 31 березня 2017 року МВС України розглянуло матеріали з питань призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3

Згідно надісланих матеріалів при первинному огляді МСЕК, ОСОБА_4 3 грудня 2003 року установлено 3-ю групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності.

Під час повторного огляду МСЕК з 16 листопада 2016 року йому установлено 1-у групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності. Таким чином, та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умовами пункту 4 Порядку, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Зважаючи на викладене, повернуто матеріали ОСОБА_3 як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Вважаючи вказану відмову протиправною та такою що не відповідає вимогам закону, просить суд визнати протиправною відмову МВС України, яка оформлена листом №15/2-1074 від 31 березня 2017 року, призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року; зобов'язати УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до МС України документи для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затвердженийпостановою КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року; зобов'язати МВС України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 1-ї групи інвалідності 16 листопада 2016 року, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, яка оформлена листом №15/2-1074 від 31 березня 2017 року, призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов'язано Управління Міністерство внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 1-ї групи інвалідності 16 листопада 2016 року, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затвердженийпостановою Кабінету міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 з 1 січня 1964 року по 1 грудня 1999 року проходив службу в ОВС.

3 грудня 2003 року ОСОБА_3встановлено ІІІ групу інвалідності в зв'язку з захворюванням отриманим в період проходження служби в ОВС та з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та відповідний ступінь втрати професійної працездатності.

Згідно довідки НАСК «Оранта» від 20 лютого 2017 року №02-05/6, ОСОБА_3отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхування: 4 травня 2000 року в розмірі 2202 грн., за тяжке поранення пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; 16 липня 2004 року в розмірі 2442 грн., за 3-тю групу інвалідності пов'язану з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

16 листопада 2016 року під час повторного огляду, МСЕК йому було встановлено 1-у «Б» групу інвалідності в зв'язку з захворюванням отриманим в період проходження службах в ОВС з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлений 85% ступінь втрати працездатності.

20 січня 2017 року ОСОБА_3звернувся до міністра внутрішніх справ України та до Начальника ГУНП в Черкаській області з заявою-рапортом про виплату йому одноразової грошової допомоги, яка передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850.

26 січня 2017 року ГУНП в Черкаській області повідомило ОСОБА_3про те, що згідно ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян» його рапорт направлений за належністю до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (лист №11/Б-237).

20 лютого 2017 року листом №15/2-Б-4 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив ОСОБА_3 про те, що для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги йому необхідно звернутися до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області.

14 лютого 2017 року МВС України в Черкаській області повідомило ОСОБА_3 про те, що для оформлення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 необхідно подати вказаний в листі перелік документів (лист № 12/Б-6)).

21 лютого 2017 року ОСОБА_3 повторно звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності.

16 березня 2017 року УМВС України в Черкаській області підготувало Висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-Х1І від 20 грудня 1990 року, який складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_3 На підставі п.3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 335878 грн. (362 500 грн. одноразова грошова допомога - 26 622 грн. раніше виплачена сума).

31 березня 2017 року листом №15/2-1074 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області матеріали ОСОБА_3, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

В листі зазначено, що згідно надісланих матеріалів при первинному огляді МСЕК, ОСОБА_3 3 грудня 2003 року установлено 3-ю групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності. Під час повторного огляду МСЕК з 16 листопада 2016 року йому установлено 1-у групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності. Таким чином, та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умовами пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ №850 від 21 жовтня 2015 року, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Листом від 27 квітня 2017 року ( №37/ Б-17) УМВС України в Черкаській області повідомило ОСОБА_4про те, правових підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги немає, у зв'язку з тим, що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також поясненням та запереченням сторін, які знаходяться в матеріалах справи, колегія суддів звертаж увагу на наступне.

Так, на виконання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України від 13 лютого 2015 року №208-VІІІ «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції, КМУ прийнято постанову №850 від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі Порядок).

Відповідно до п.п.2 п.2 Порядку, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності 1 групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності 2 групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності 3групи ( п.п. 2 п. 3 Порядку).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Щодо посилання відповідача на те, що між первинним встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності (3 грудня 2003 року) та повторним оглядом (16 листопада 2016 року) пройшло більше років, колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні справи, суд апеляційної інстанції враховує, що Законом України «Про міліцію» не було встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850.

Отже, позивач відноситься до категорії осіб яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» № 565-Х1І від 20 грудня 1990 року.

Згідно пункту 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

МВС України відмовило позивачу у призначенні одноразової допомоги, посилаючись на п. 4 Порядку.

Разом з тим, відповідно до пункту 14 Порядку, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Жодна із таких підстав не була вказана відповідачами, як причина у відмові в нарахуванні одноразової грошової допомоги.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі внаслідок помилкового трактування змісту пункту 4 Порядку порушили право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Зі змісту пункту 4 Порядку № 850 вбачається, що у разі встановлення ОСОБА_4 3-ої групи інвалідності протягом двох років після отримання допомоги 4 травня 2000 року в розмірі 2202 грн. за тяжке поранення пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримання допомоги 16 липня 2004 року в розмірі 24420 грн., за 3-тю групу інвалідності пов'язану з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також враховуючи встановлення йому 1 групу інвалідності 16 листопада 2016 року вбачається, що сума одноразової грошової допомоги повинна бути розрахована і виплачена з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто із зменшенням нової виплати на суму раніше виплаченої допомоги у разі якщо він має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Щодо висновку УМВС України в Черкаській області про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги за мінусом виплачених раніше сум, але в листі від 27 квітня 2017 року та повідомлення про те, що він не має право на таку допомогу, посилаючись на п.4 Положення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вказана норма Порядку не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Таким чином, з 16 листопада 2016 року у ОСОБА_3 виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, відповідно до Порядку.

Аналогічного висновку дійшов ВАС України в ухвалі від 04.03.2016 у справі К/800/4858/16.

Пунктом 3 Порядку встановлено підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги: загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасною випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ; часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), триманого під час виконання ним службових обов'язків.

Вказані підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності не обмежено у часі, вирішальним є лише наявність причинно-наслідкового зв'язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Таким чином, при первинному установленні працівникові міліції інвалідності, зв'язок якої зі службою в органах внутрішніх справ встановлений компетентним органом, такий працівник мас право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, не залежно від того, чи була встановлена часткова втрата працездатності такого працівника міліції без установлення йому інвалідності у попередніх періодах.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів призодить до висновку, що дії відповідача - МВС України, вчинені у вигляді письмової відмови, оформленої листом 15/2-1074 під 31 березня 2017 року, у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку з втратою працездатності є протиправними.

Та звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини, а саме справу «Кечко проти України» де ЄСПЛ зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

Крім того, спори щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку із втратою працездатності за наслідками проходження служби в органах внутрішніх справ є складовою системи соціального захисту громадян, у зв'язку з ним даний предмет спору виник у сфері одержання та виплати соціальних доплат.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 9 червня 2016 року у справі № К/800/51948/15 (816/2069/15) та в ухвалі від 2 листопада 2016 року у справі № К/800/5741/16.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, керуючись п.4 Порядку № 850, що у разі встановлення ОСОБА_3 3-ої групи інвалідності протягом двох років після отримання допомоги 4 травня 2000 року в розмірі 2 202 грн. за тяжке поранення пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримання допомоги 16 липня 2004 року в розмірі 24 420 грн., за 3-тю групу інвалідності пов'язану з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також враховуючи встановлення йому 1 групу інвалідності 16 листопада 2016 року вбачається, що сума одноразової грошової допомоги повинна бути розрахована і виплачена з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто із зменшенням нової виплати на суму раніше виплаченої допомоги у разі якщо він має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково в абзаці 3 та 4 резолютивної частини постанови від 12 жовтня 2016 року не вказано, що сума одноразової грошової допомоги повинна бути розрахована і виплачена з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто із зменшенням нової виплати на суму раніше виплаченої допомоги у разі якщо він має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню проте помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, але помилкове застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні на піставі ст. 317 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - задоволити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2017 року - змінити, виклавши 3, 4 абзаци її резолютивної частини в такій редакції:

«Зобов'язати Управління Міністерство внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року з урахуванням раніше виплаченої суми.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 1-ї групи інвалідності 16 листопада 2016 року, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року з урахуванням раніше виплаченої суми.».

У іншій частині постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2017 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 03 квітня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: А.Ю. Коротких,

Н.М. Літвіна