Ухвала суду № 73136749, 02.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2018 року справа №7/127а/5006

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 13 лютого 2018 р. у справі № 7/127а/5006 (головуючий І інстанції Сковородіна О.М.) за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсним податкого повідомлення-рішення №0000952340/0 від 20.03.2007 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 7/127а/5006 з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 13 лютого 2018 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції надіслана 22 березня 2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог п.1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставка судового збору за подання позову встановилась 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами пп.2 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 2550 грн. (17*100*150%). Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв’язку з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.

При цьому, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може звільнити сторону від сплати судового збору. Обставини зазначені апелянтом у клопотанні не відповідають підставам визначеним у цій статті.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами вчинення будь-яких дій з боку апелянта щодо отримання необхідного фінансування для цих цілей, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір.

Суд не приймає посилання апелянта на положення Конвенції про захист прав людини та рішення Європейського суду по правам людини, якими не визнано необхідність сплати судових витрат обмеженням права на доступ до суду, оскільки зазначені висновки мали місце в інших справах Європейського суду та приймались до інших правовідносин, норми Закону № 3674-VI не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.

Крім того, апелянт посилається на висновки Конституційного Суду України, Постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2015 № 10, Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2, щодо помірності судового збору та врахування майнового стану сторони. Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказані висновки визначають саме помірність розміру судового збору, а не звільнення від його сплати.

Також, суд не приймає посилання апелянта на позицію Верховного суду України, рішеннями якого було звільнено органи доходів і зборів від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору є правом суду. Також, відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України, висновок Верховного Суду щодо застосування норм права має враховуватися іншими судом при застосування їх до спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Крім того, відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року та правової позиції Верховного суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 року (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.

З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 2550 грн.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області; код банку отримувача 834016; ОКПО 37944338; розрахунковий рахунок: 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір.

Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, скарга буде повернута.

Керуючись статтями 133, 169, 293, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 13 лютого 2018 р. у справі № 7/127а/5006 - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду докази сплати судового збору в сумі 2550 грн.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги – десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз’яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Г. Казначеєв