Рішення № 73136660, 02.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року справа № 823/430/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (19003, АДРЕСА_1, далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (18033, м. Черкаси, вул. Громова, 10, далі – департамент, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 12 від 22.12.2017 про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1;

- зобов’язати департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із вкладкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, відмовляючи у наданні посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, послався на ту обставину, що на час встановлення захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС та інвалідності, позивач не проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, оскільки такої зони відповідно до чинного законодавства немає, тому посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 втратило чинність з 01.01.2015, а тому підстав для видачі позивачеві посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 згідно чинного законодавства немає.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач має право отримати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, так як ОСОБА_1 встановлений причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, де зазначено, що захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Крім того, позивач наголошує, що хоч встановлення відповідного статусу та видача посвідчень потерпілого від аварії на ЧАЕС категорії 1 відноситься до виключних повноважень департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, однак в даному випадку суд може прийняти рішення про зобов’язання відповідача видати відповідне посвідчення, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач на час встановлення захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС та інвалідністю, вже не проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно, оскільки така зона була виключена відповідно до чинного законодавства України.

Також, на момент складання експертного висновку в 2017 році, тобто після набуття чинності Закону України “Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 № 76-VIII, та звернення із заявою про надання статусу та посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, ОСОБА_1 не мав статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без його участі, а у відзиві на позовну заяву відповідач просив розглянути справу за відсутності представника департаменту.

Оскільки, всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за відсутності їх та їхніх представників, суд на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Під час розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії В-П № 388303 від 17.11.1993 року (категорія 4).

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 5141 від 11.09.2017 позивач має діагноз: хронічна дисциркуляторна енцефелопатія ІІІ ст. з перенесено. ТІА в басейні лівої СМА (05.01.2017), кризовий перебіг з вегето-судинними кризами, стійким цефалгічним, вираженим вестибуло-атактичним та астеноневротичним синдромами, вогнищевою неврологічною симптоматикою і вказані захворювання позивача пов’язані з впливом аварії на ЧАЕС.

Згідно з довідкою до акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12 ААА № 871604 від 09.10.2017 ОСОБА_1 безтерміново має ІІ групу інвалідності, причина інвалідності – захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.

У зв’язку з вказаними обставинами позивач звернулася до департаменту із заявою щодо надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

23 листопада 2017 року рішенням комісії Черкаської облдержадміністрації з питань видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленим протоколом № 11, на підставі наданих документів відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 76- VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 18.04.2017 № 245/0/76-17 та від 31.07.2017 № 911/01/01-50 відмовлено позивачеві у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі – Закон № 796-ХІІ у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону № 796-ХІІ передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Статтею 12 Закону № 796-ХІІ визначено, що причинний зв’язок між захворюванням, пов’язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 796-ХІІ визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Згідно зі статтею 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (надалі – Порядок № 51).

Пунктом 10 вищевказаного Порядку № 51 передбачено, що посвідчення видаються, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка, а також, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Як свідчать матеріали справи, департамент, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, посилався на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” та роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 18.04.2017 № 245/0/76-17 та від 31.07.2017 № 911/01/01-50.

Дійсно, відповідно до частини 2 Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” у статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” абзац п’ятий частини другої виключено, в якому дається визначення зони посиленого радіоекологічного контролю, тобто категорію “зона посиленого радіоекологічного контролю (4-та зона)” скасовано.

Однак, суд звертає увагу, що зміни у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі № 796-ХІІ не відбулися.

Крім того, суд зазначає про те, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов’язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 01.01.1993 у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

Таким чином, статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулося правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

Як свідчать матеріали справи, отримане та наявне у позивача на час розгляду справи посвідчення потерпілого серії В-П № 388303 від 17 листопада 1993 року є діючим, тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Суд вважає, що ОСОБА_1 має право отримати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки позивачеві встановлений причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності ІІ групи серії 12ААА № 8716048 від 09.10.2017 де зазначено, що захворювання ОСОБА_1 пов’язані з впливом аварії на ЧАЕС.

Отже, відповідно до пункту 10 Порядку № 51 та частини 1 статті 14 Закону № 796-ХІІ позивач має право на отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 11 від 23.11.2017, про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1.

Зобов’язати департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.04.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк