Рішення № 73136488, 29.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/674/18

РІШЕННЯ

іменем України

29 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області взяти до уваги довідку, видану Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької № 846/04 від 31.01.2018 року про складові заробітної плати державного службовця;

- зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити з 31.01.2018 року нарахування та виплату позивачу пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків від заробітної плати відповідно до виданої довідки.

19.02.18 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що вона перебувала на обліку в Летичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01.09.1999 року, та отримувала пенсію, як інвалід загального захворювання третьої групи.

На підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ № 169282 від 02.06.2009 року позивачу встановлено другу групу інвалідності загального захворювання довічно та Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області Хмельницької області їй призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Наказом № 20-о від 31 березня 2011 року звільнена з посади державного службовця, в зв'язку з чим позивачу була перерахована пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ .

На момент звільнення позивач мала страховий стаж 36 років 7 місяців, стаж державної служби 24 роки 9 місяців.

31.01.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання їй довідки про складові заробітної плати.

31.01.2018 року Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області видано довідку № 846/04, але не за встановленою формою.

31.01.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця за віком в зв'язку із досягненням пенсійного віку, у відповідності до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Відповідач листом № 1225/02 від 09.02.2018 року відмовив позивачу в переведенні з пенсії державного службовця по інвалідності на пенсію за віком, мотивуючи тим, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 622 від 14.09.2016 року.

Враховуючи те, що позивачу уже призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, позивач не має права на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року.

Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно відзиву на даний адміністративний позов.

В обгрунутвання відзиву зазначив, що позивачу уже призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, тому позивач не має права на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Летичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01.09.1999 року, та отримувала пенсію, як інвалід загального захворювання третьої групи.

На підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ № 169282 від 02.06.2009 року позивачу встановлено інвалідність другої групи загального захворювання довічно, та Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області Хмельницької області ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Наказом № 20-о від 31 березня 2011 року позивач звільнена з посади державного службовця, в зв'язку з чим їй була перерахована пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ .

На момент звільнення позивач мала страхового стажу всього 36 років 7 місяців, стажу державної служби 24 роки 9 місяців.

31.01.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання їй довідки про складові заробітної плати державного службовця

31.01.2018 року Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області видано відповідну довідку № 846/04.

31.01.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця за віком, в зв'язку із досягненням пенсійного віку, у відповідності до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Відповідач листом № 1225/02 від 09.02.2018 року відмовив позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, мотивуючи тим, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

В обгрунтування відмови відповідач зазначив, що позивачу уже призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, тому права на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року позивач немає.

Вважаючи вказану відмову протиправною , позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.11991 року громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, та в інших випадках, передбачених Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року виникає за наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років, якщо до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року пенсія не призначалася.

Право на призначення пенсії мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 1 статті 26 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними віку 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права. До заробітної плати, що враховується для визначення розміру пенсії включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців.

Відповідно до пунктів 5, 6 вказаного Порядку форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Судом встановлено, що по 01 квітня 2011 року позивач працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, таким чином її стаж державної служби становить понад 20 років, а страховий стаж понад 35 років.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року право на призначення пенсії мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 1 статті 26 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними віку 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року.

На час набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року позивач ІНФОРМАЦІЯ_2, мала понад 20 років вислуги на державній службі.

Пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року у порядку визначеному для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону № 3723-XII) призначаються особам, які:

1. досягли пенсійного віку;

2 мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років;

3. не призначали пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Оскільки позивач відповідає зазначеним критеріям, тому суд приходить до висновку, що необхідно визнати протиправною відмову Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 1225/02 від 09.02.2018 року щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, та зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області перевести з дати звернення - 31.01.2018 року ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, та зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести з 31.01.2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що позивачу вже призначалася пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, оскільки позивачу у 2009 році було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а у 2011 року їй було здійснено лише перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Щодо позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області взяти до уваги довідку, видану Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької № 846/04 від 31.01.2018 року про складові заробітної плати державного службовця, та зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити з 31.01.2018 року нарахування та виплату позивачу пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків від заробітної плати відповідно до виданої довідки, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Наведене даю підстави суду вважати, що норми Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, які передбачали перерахунок пенсій осіб, що мають право на пенсійне забезпечення державного службовця, втратили чинність, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, який набрав чинності 01.05.2016 року.

Тому підстав для здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії з 31.01.2018 року, з урахуванням довідки, виданої Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області № 846/04 від 31.01.2018 року про складові заробітної плати державного службовця, зазначеного в даній довідці немає, відповідно у задоволенні зазначених позовних вимог необхідно відмовити.

Суд звертає увагу, що окрім того довідка Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 846/04 від 31.01.2018 року, не відповідає формі затвердженій правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Із змісту статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року вбачається, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Вказана правова норма статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року не може бути застосовано відносно позивача, оскільки за її заявою від 31.01.2018 року необхідно не призначити пенсію державного службовця за віком у зв'язку із досягненням пенсійного віку, а перевести її із пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця за віком у зв'язку із досягненням пенсійного віку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частинна 1 статті 77 КАС України).

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткову обгрунтованість адміністративного позову ОСОБА_1, а тому його слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (вул. Савіцького Юрія, 63/1, смт. Летичів, Хмельницька область, 31500) до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (вул. Савіцького Юрія, 16, смт. Летичів, Хмельницька область, 31500, код ЄДРПОУ 40356845) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 1225/02 від 09.02.2018 року щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області перевести з 31.01.2018 року ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести з 31.01.2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 квітня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_3