Постанова № 73136222, 20.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 березня 2018 р. № 820/77/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дробязга Т.В.,

за участю представників: позивача - Сидоренка Д.В., Гаджука О.А., відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 33, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ32869911) до Головного управління ДФС України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області від 23.06.17 №0001181406 та №0001191406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки, на підставі якого складені податкові повідомлення-рішення від 23.06.17 №0001181406 та №0001191406. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, посилаючись на те, що на думку позивача, ним не порушено строків розрахунків за імпортними операціями та у його діях відсутня вина в порушенні правил здійснення господарської діяльності, а також посилається на те, що податковий орган пропустив строк для притягнення відповідача до відповідальності, передбачений ст. 250 ГК України. Також позивач зазначив, що податковий орган неправомірно наклав штраф за порушення строків декларування валютних, оскільки у позивача станом на 01.04.2016 не було валютних цінностей за межами України.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковий орган діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства. Так, представник відповідача зазначив, що встановлені в акті перевірки порушення чинного законодавства відбулися з вини позивача, а податковим органом надано належним оцінку таким порушенням, виходячи з чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та вказав на те, що до спірних вимог не застосовуються положення ст. 250 ГК України.

Представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" Сидоренко Д.В., Гаджук О.А. - в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача -Головного управління ДФС у Харківській області Зекова С.П. - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у територіальному підрозділі Головного управління ДФС у Харківській області.

Головним управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 22.04.2014 №1207 за період з 01.07.2014 по 30.04.2017 та від 11.07.2016 №22-DF за період з 11.07.2016 по 30.04.2017, за результатами якої складено акт перевірки №4297/20-40-14-06-08/32869911 від 02.06.2017 (а.с.24-38)

В акті перевірки №4297/20-40-14-06-08/32869911 від 02.06.2017 встановлені такі порушення:

- ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічним контрактам: - від 22.04.2014 №1207, який укладено з ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман» (Республіка Беларусь); - від 11.07.2016 №22-DF, який укладено з фірмою «Overseas Distribution Company» (Бельгія).

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в частині порушення строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.04.2016, станом на 01.01.2017 та станом на 01.04.2017.

Позивач не погодився з висновками перевірки та надав заперечення на акт перевірки(а.с.42-44), за результатами розгляду яких Головним управління ДФС у Харківській області прийнято рішення № 7772/10/20-40-14-06-12 від 22.06.2017, яким позивачу відмовлено в задоволенні заперечень, а висновки акту перевірки визнано такими, що відповідають нормам чинного законодавства. (а.с. 49-56)

На підставі акту перевірки №4297/20-40-14-06-08/32869911 від 02.06.2017 Головним управління ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001191406 від 23.06.2017, яким позивачу визначено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 12055,04 грн.(а.с.10)

- № 0001181406 від 23.06.2017, яким позивачу визначено суму штрафу за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 510,00 грн.(а.с.10).

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся із відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України № 18789/6/99-99-11-01-02-25 від 23.08.2017 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001191406 від 23.06.2017, судом встановлені такі обставини.

Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам від 22.04.2014 №1207 за період з 01.07.2014 по 30.04.2017 та від 11.07.2016 №22-DF за період з 11.07.2016 по 30.04.2017, встановлено наступне.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС» по вищевказаним зовнішньоекономічним контрактам здійснювало імпортні операції, а саме:

1. ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС», в особі директора Закутньої Т.І., укладено з ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман» (Республіка Беларусь), в особі начальника управління ВЕД, маркетингу та реалізації готової продукції Поведайко А.В., контракт від 22.04.2014 №1207.

Предмет контракту: Постачальник (ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман») виробляє та поставляє тютюнові вироби немарковані акцизними марками, а Покупець (ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС») зобов'язується оплатити та прийняти продукцію на умовах, які передбачені контрактом. Загальна сума контракту 5000000,0 дол. США. Строк дії контракту до 31.12.2014. Згідно додаткової угоди від 30.09.2015 №3 до контракту від 22.04.2014 №1207 контракт діє до 31.12.2016.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС», на виконання умов контракту від 22.04.2014 №1207, на рахунок ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман», з розрахункового рахунку №26000000119120, відкритого в Філії АТ "Державний експортно - імпортний банк України" в м. Харкові, МФО 351618, перераховано грошові кошти за товар та транспортні послуги в сумі 2392,36 дол. США (еквівалент 30982,64 грн.).

Згідно додаткової угоди від 30.09.2015 №2 до контракту від 22.04.2014 №1207 банківські реквізити ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС» змінено на ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, р/р №2600001615476 (USD).

ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС» з вищевказаного рахунку на рахунок ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман» перераховано грошові кошти на загальну суму 17414,59 дол. США (еквівалент 421206,18 грн.).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС», у періоді, що перевірявся, на виконання умов контракту від 22.04.2014 №1207, на рахунок ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман» перераховані грошові кошти на загальну суму 19806,95 дол. США (еквівалент 452188,82 грн.)

У періоді, що перевірявся, ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС» отримано від ОАО «Гродненская табачная фабрика «Неман» товар та транспортні послуги на загальну суму 19736,95 дол. США (еквівалент 450143,59 грн.), у т.ч. з порушення законодавчо встановлених строків на суму 40,0 дол. США (еквівалент 905,96 грн.)

Згідно наданих в ході перевірки документів, станом на 30.04.2017 товар в сумі 70,0 дол. США по контракту від 22.04.2014 №1207 на територію України не надійшов, валютні кошти нерезидентом не повернуто.

Станом на 30.04.2017 по контракту від 22.04.2014 №1207 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 70,0 дол. США (граничний строк розрахунків - 12.10.2016).

Також ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС», в особі директора Закутньої Т.І., укладено з фірмою «Overseas Distribution Company» (Бельгія), в особі директора Eric Demaerel, контракт від 11.07.2016 №22-DF. Предмет контракту: поставка продукції для магазина безмитної торгівлі згідно специфікації к договору. Загальна сума контракту 500000,0 Євро. Строк дії контракту до 11.07.2017.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС», на виконання умов контракту від 11.07.2016 №22-DF, на рахунок фірми «Overseas Distribution Company», з розрахункового рахунку №2600001615476, відкритого в ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, перерахувало грошові кошти на загальну суму 4706,6 євро (еквівалент 136647,14 грн.), а саме:

- 06.10.2016 - 4644,65 євро (еквівалент 134855,66 грн.) - граничний строк - 03.02.2017;

- 13.02.2017 - 61,95 євро (еквівалент 1791,48 грн.) - граничний строк - 13.06.2017

Імпортний товар надійшов на територію України на загальну суму 4706,6 Євро (еквівалент 134196,14 грн.).

З урахуванням товаросупровідних документів: CMR №129897864 від 22.02.2017, яка відображена у графі « 44» МД (типу ІМ- 40) №UA807070/2017/300256 від 09.03.2017, згідно відбитку Волинської митниці, товар фактично надійшов на територію України 01.03.2017, у т.ч. у сумі 4644,65 Євро (еквівалент 134855,66 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, визначених статтею 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Порядок здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності розрахунків в іноземній валюті встановлює Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185).

Згідно зі ст. 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 4 Закону № 185 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР, із змінами та доповненням, чітко визначені обставини, які призупиняють строки розрахунків, визначені у статтях 1 та 2, та звільняють від сплати пені, а саме:

- прийняття до розгляду звернення судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості;

- наявність висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по контрактам, які перевірялися;

- наявність довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні контрактів, які перевірялися.

До перевірки та до суду позивачем не надано:

- позовних заяв та постанов судів, щодо стягнення заборгованості з нерезидентів - контрагентів позивача по контрактах від 22.04.2014 №1207 та від 11.07.2016 №22-DF;

- висновків центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по контрактах від 22.04.2014 №1207 та від 11.07.2016 №22-DF;

- довідок Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні контрактів від 22.04.2014 №1207 та від 11.07.2016 №22-DF.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ від 04.12.2015 №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набрала чинності з 05.12.2015 та діє до 04.03.2016 включно.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ від 03.03.2016 №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набрала чинності з 05.03.2016 та діяла до 08.06.2016 включно.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набрала чинності з 09.06.2016 та діяла до 14.09.2016 включно.

Постановою Правління НБУ від 28.07.2016 № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Національного банку України» внесено зміни до Постанови Правління НБУ від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині зміни 90-денного строку розрахунків на 120 - денний. Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування та діяла до 14 вересня 2016 року включно.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Постанова набрала чинності з 15.09.2016 та діяла до 15.12.2016 включно.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Постанова набрала чинності з 16.12.2016 та діяла до 15.06.2017 включно.

Згідно Постанови Правління НБУ від 25.05.2017 № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Національного банку України» внесено зміни до Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якою пункт 1 виключено. Постанова набирала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно - правовий акт), під час якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного та на підставі дослідження в ході розгляду справи додатків до акту перевірки (а.с. 40-41) суд прийшов до висновку, що відповідач застосував при розрахунку пені саме ті нормативно-правові акти, які діяли на момент встановлення факту порушення строків ввезення товарів на митну територію України.

При чому, у даному випадку, Постанова Правління НБУ від 25.05.2017 № 41 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» не може мати зворотної дії у часі, оскільки, по-перше, нею не пом'якшується та не скасовується відповідальність особи, а по-друге, дане правило щодо зворотної дії у часі стосується тільки фізичних осіб, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України у справі N 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року.

Щодо посилання представників позивача на пропуск відповідачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій за ст. 250 ГК України та на відсутність в його діях вини, суд зазначає наступне.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності керуються принципами, визначеними статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Одним з принципів є принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає, зокрема, у обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

Позивач, укладаючи зовнішньоекономічні контракти, діє на свій ризик, як суб'єкт підприємницької діяльності та має дотримуватися законодавчих приписів щодо ведення такої діяльності в сфері ЗЕД. Нормативне регулювання порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті в Україні є сталим та чітко визначає умови звільнення від відповідальності у вигляді сплати пені за перевищення строків розрахунків. Позивач не вчинив дій щодо подання позовних заяв та не має постанов судів щодо стягнення заборгованості з нерезидентів по контрактах від 22.04.2014 №1207 та від 11.07.2016 №22-DF, не отримував та не звертався за отриманням висновків центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по контрактах від 22.04.2014 №1207 та від 11.07.2016 №22-DF, не отримував довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні по контрактів від 22.04.2014 №1207 та від 11.07.2016 №22-DF.

Санкції за порушення резидентами строків розрахунків за експортно -імпортними операціями передбачені статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно пп. 19 1.1.4 п. 19 1.1 ст. 19 ПКУ контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті здійснюють контролюючи органи.

Відповідно п. 41.1 ст.41 ПКУ контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття грошового зобов'язання платника податків: сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно п. 2 ст. 250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що приписи ст. 250 ГК України не поширюються на спірні правовідносини щодо строку притягнення позивача до відповідальності, а з огляду на умови нарахування пені, передбачені ст. 4 Закону № 185, вина суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності не є умовою такого нарахування.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення судом правомірності визначеної відповідачем суми пені, вчинення дій та прийняття рішення в межах повноважень та у законодавчо передбачений спосіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001191406 від 23.06.2017, яким позивачу визначено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 12055,04 грн.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001181406 від 23.06.2017, судом встановлені такі обставини.

В ході перевірки відповідачем дотримання ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС» вимог ст. 9 Декрету Кабінету іністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", зі змінами та доповненнями, cт.1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", із змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічним контрактам від 22.04.2014 №1207 за період з 01.07.2014 по 30.04.2017 та від 11.07.2016 №22-DF за період з 11.07.2016 по 30.04.2017, встановлено наявність дебіторської заборгованості по контракту від 22.04.2014 №1207, по якій на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок суб'єкта господарювання в уповноваженому банку, а саме:

станом на 01.04.2016 - в сумі 40,0 дол. США;

станом на 01.01.2017 - в сумі 70,0 дол. США;

станом на 01.04.2017 - в сумі 70,0 дол. США.

ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС», на порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2016, станом на 01.10.2016, станом на 01.01.2017 та станом на 01.04.2017 до контролюючого органу не подана. Суми валютних цінностей по контракту від 22.04.2014 №1207, які перебувають за межами України та по яким на вказані звітні дати перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, не задекларовані.

Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", із змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і термін декларування встановлюється Національним Банком України.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально повинні здійснювати декларування наявності валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ЄВРО-ДИЛІЖАНС» порушено вимоги ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відповідно п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», із змінами та доповненнями, за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" встановлено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419 встановлено, що квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами органові державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до абз.1,2 п.2.7 ст.2 Постанови Правління НБУ від 08.02.2000 № 49 «Положення про валютний контроль», із змінами та доповненнями, за порушення порядку декларування передбачено накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за порушення строків декларування передбачено накладання штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), визначено поняття грошового зобов'язання платника податків: сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Представниками позивача до суду не надано доказів на спростування висновків відповідача, встановлені в ході перевірки обставини щодо недекларування у законодавчо визначені строки валютних цінностей, що перебувають за межами України, підтверджені зібраними по справі письмовими доказами.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001191406 від 23.06.2017, яким позивачу визначено суму штрафу за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 510,00 грн. є правомірними та не підлягає скасуванню, через що в задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 33,м. Харків,61170, код ЄДРПОУ32869911) до Головного управління ДФС України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2018 року.

Суддя Білова О.В.