Рішення № 73136091, 27.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2018 року №826/4920/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, (далі - позивач, 8 навчальний центр), до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - відповідач, Департамент), про визнання протиправною та скасування постанови від 28.03.2017 р. №23/17/073-2628 про накладення на позивача штрафу у сумі 144000,00 грн., (далі - оскаржувана постанова).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивача безпідставно притягнуто до відповідальності, оскільки будівельні роботи ним виконувалися на підставі договору підряду, за умовами якого замовник повинен передати підряднику проектну документацію в повному обсязі, а підрядник - після закінчення будівництва повернути таку документацію замовнику. Також позивачем зазначено про допущенні помилки при складанні акту і протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У ході судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд залишити його без задоволення. Пояснив, що оскаржувана постанова складена правомірно, а саме у зв'язку із допущенням позивачем як суб'єктом містобудування порушення вимог містобудівного законодавства. Можливі незначні недоліки у складанні документів за результатами проведеної перевірки, за умови доведеності наявності порушення у сфері містобудівної діяльності, не можуть бути підставою для визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправною.

У відповідному судовому засіданні представниками сторін заявлено клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553, (далі - Порядок №553 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі наказів Департаменту від 31.01.2017 р. №56, від 27.02.2017 р. №130, направлення для проведення позапланової перевірки від 27.02.2017 р. б/н, та звернення Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 13.12.2016 р. №8/3/1-10288, яке надійшло з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 27.12.2016 р. №10/26-10/2712/02/2 (вх. №073/97 від 06.01.2017 р.) посадовою особою Департаменту у присутності ОСОБА_1, який є уповноваженою особою позивача, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Державним підприємством «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски», (далі - ДП «УДЦТС «Ліски»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Гіпротранс», 8-м навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту на об'єкті будівництва: реконструкція контейнерного майданчика з підкрановими коліями на території ДП «УДЦТС «Ліски» по вул. О. Довбуша, 22 у Дніпровському районі міста Києва.

У ході проведення позапланової перевірки було встановлено, що станом на 16.02.2017 р. будівельні роботи на об'єкті не виконуються. Будівельні роботи із реконструкції контейнерного майданчика з підкрановими коліями виконувалися у період з 15.04.2014 р. по 25.11.2014 р. (згідно журналу загальних робіт) на замовлення ДП «УДЦТС «Ліски», згідно договору підряду на будівельні роботи від 02.04.2014 р. №154-ПР/16 підрядною організацією - 8-й навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У подальшому Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував подану ДП «УДЦТС «Ліски» декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції контейнерного майданчика з підкрановими коліями на території ДП «УДЦТС «Ліски» по вул. О. Довбуша, 22 в Дніпровському районі м. Києва від 18.02.2015 р. №КВ 083150490513. Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, від 18.02.2015 р. №КВ 083150460513, категорія складності об'єкта - III.

За результатами вказаної перевірки посадовою особою Департаменту було складено акт перевірки від 15.03.2017 р. та, враховуючи виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, стосовно 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.03.2017 р. із фіксуванням у ньому суті виявленого порушення, яким суб'єкта містобудування повідомлено про час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виконання будівельних робіт регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466, (далі - Порядок №466).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів І-ІІІ категорії складності.

Відповідно до п. 2 Порядку №466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з п. 30 Порядку №466, виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244, (далі - Порядок №244), протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Згідно з п. 17 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 19 Порядку №244 передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Розглянувши матеріали, складені за результатами проведеної перевірки, Департаментом прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2017 р. №23/17/073-2628, якою 8-й навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у розмірі 144000,00 грн.

Відповідно до п. 3 Порядку №244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Так, 30.03.2017 р. примірник постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2017 р. №23/17/073-2628 30.03.2017 рекомендованим листом з повідомленням (0104403416380) направлено на юридичну адресу позивача.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, (далі - суб'єкти містобудування), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Порядком №553.

Так, відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку №553).

Згідно з п.п. 15-22 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Проаналізувавши викладені положення суд дійшов висновку, що перевірка об'єкту будівництва проведена у відповідності до встановлених нормами законодавства вимог. Акт перевірки, протокол та постанова також складені правомірно, із дотриманням вимог положень законодавства.

Щодо тверджень позивача про допущення помилок при складанні акту та протоколу суд зазначає, що можливі порушення у заповненні документів, складених за результатами проведеної перевірки суб'єкта містобудування не можуть слугувати підставою для визнання результатів перевірки неправомірними, якщо виявлені у ході перевірки порушення дійсно мали місце. Можливе допущення формальних помилок не може спростовувати наявний факт порушення містобудівного законодавства.

Стосовно виявлених у ході перевірки порушень суд зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, позивача до відповідальності притягнуто внаслідок виконання ним, як підрядником, будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», (у редакції, чинній на час виконання будівельних робіт), було чітко визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва , що належать до І-ІІІ категорій складності.

Право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (ч. 1 ст. 36 вказаного Закону у тій же редакції).

Тобто, з викладених норм, які були чинними на час виконання позивачем на підставі договору підряду на будівельні роботи від 02.04.2014 р. №154-ПР/16 будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція контейнерного майданчику ДП «УДЦТС «Ліски», розташованого у м. Київ, вул. О. Довбуша, 22, вбачається, що будівельні роботи могли виконуватися тільки після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Однак, як встановлено у ході перевірки та не спростовано позивачем, така декларація станом на час виконання позивачем робіт у період з 15.04.2014 р. по 25.11.2014 р. (згідно журналу загальних робіт) зареєстрована не була, що позивачем також не заперечувалося.

Твердження позивача про те, що відповідальність за відсутність зареєстрованої декларації на час проведення будівельних робіт повинен нести замовник, а не підрядник, є необґрунтованими, адже нормами законодавства, чинними у період, коли позивачем виконувалися будівельні роботи, було чітко визначено, що відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт несуть суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи.

Зокрема, відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», (у редакції, чинній на момент виконання будівельних робіт), суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт: на об'єктах ІІІ категорії складності.

Суд зазначає, що суб'єктами містобудування є замовники, проектувальники, підрядники та експертні організації.

Отже, зважаючи на доведений факт допущення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та враховуючи, що позивач є суб'єктом містобудування, суд робить висновок про правомірність складення оскаржуваної постанови.

Суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що наведені позивачем доводи є непідтвердженими жодними доказами, твердження відповідача навпаки є такими, що підтверджуються наданими у ході судового розгляду справи доказами.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, зважаючи, що у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відмовлено, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 18, код ЄДРПОУ 3311325) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.03.2017 р. №23/17/073-2628 про накладення на позивача штрафу у сумі 144000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко