Ухвала суду № 73134472, 30.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/568/18

Номер справи місцевого суду: 509/865/18

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

30.03.2018 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області Толкаченко О.О., перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненка С.С. на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 березня 2018 року про часткове скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017161160000059 від 06 жовтня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 березня 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_4 та частково скасований арешт на майно в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017161160000059 накладений ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2018 року справа №509/804/18.

Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко С.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, дослідити матеріали кримінального провадження, та залишити без змін первинну ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2018 року про накладення арешту на майно.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши надані матеріали, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за нею з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в частині 1 та 2 ст.309 КПК України, що містить вичерпний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді, та цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Такими рішеннями слідчого судді є ухвали про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому.

До вказаного переліку, який є вичерпним, не входить ухвала слідчого судді про скасування арешту на майно або відмову в його скасуванні за клопотанням поданим в порядку ст.174 КПК України.

В апеляційному порядку відповідно до пункту 9 ч.1 ст.309 КПК України можуть бути оскаржені лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.

Згідно до вимог ч.3 ст.309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

До аналогічних висновків дійшла колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 757/2200/17-к.

Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.

При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього кодексу.

Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко С.С. ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, на яку, згідно із кримінальним процесуальним законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч.4 ст.399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження, та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.

Керуючись статтями 7, 9, 24, 309, 399, 422 КПК України суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненка С.С. на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області, якою задоволено клопотання ОСОБА_4 та частково скасований арешт на майно в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017161160000059 накладений ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2018 року справа №509/804/18.

Відповідно до положень ч.5 ст.399 КПК України копію ухвали разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати прокурору Степаненку С.С.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.О. Толкаченко