Постанова № 73133435, 05.03.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12485/17

Категорія 104

2-а/295/267/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

судді - Зосименка О.М.,

при секретарі - Забродцькому А.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності, з 19.06.2015 р. внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.11.2016 р. за №100;

зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби в розмірі 200-коатного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності - з 19.06.2015 р., відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженою постановою КМУ від 25.12.2013 р. №975; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.

До суду надійшли заперечення відповідача та третьої особи на позов, в яких сторони вважають позов необґрунтованим і просить у його задоволенні відмовити. Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи. Доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання до заяви не надав, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у період проходження військової служби в Республіці Білорусь з 15.05.1979 року по 28.12.1994 року, позивач отримав травму голови, яка була визнана такою, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, в зв'язку з чим, 12.01.1999 року йому було встановлено третю групу інвалідності (а.с.24).

Позивачу встановлено другу групу інвалідності, з 19.06.2015 року, яка настала внаслідок травми отриманої під час виконання обов'язків військової служби, про що свідчить довідка МСЕК серії 12 ААА N 211651 від 24.06.2015 року.

15.03.2016 р. позивачем подано заяву про отримання одноразової грошової допомоги, яка підлягає до виплати військовослужбовцю, у разі настання інвалідності внаслідок отримання травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.11.2016 р. за №100, позивачу відмолено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності, з 19.06.2015 р. внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби. Документи та рішення отримано 17.08.2017 р. (а.с.28).

Відповідно до статей 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14 лютого 1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.

Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди.

Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Законом України від 07 червня 2001 № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року.

Відповідно до статті 1 цього Протоколу на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в збройні сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

З 01.01.2017 року позивач отримує пенсію по інвалідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом №2011-XII.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

У разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Аналогічний правовий висновок у спорі подібної категорії був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року (справа № 21-446а14), від 10 березня 2015 року (справа №21-563а14) та від 21 квітня 2015 року (справа №21-135а15).

Відтак, позивач має право на виплату йому одноразової грошової допомоги з моменту встановлення йому 2 групи інвалідності, тобто з 19.06.2015 р.

У п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, якою затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві зазначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги така допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог, а тому задовольняє їх в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205,293,382 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності, з 19.06.2015 р. внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.11.2016 р. за №100.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання та прийняти відповідне рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності, з 19.06.2015 р. внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Зобов'язати Міністерство оборони України подати до Богунського районного суду м. Житомира в строк до двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.М. Зосименко