Ухвала суду № 73133315, 27.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа№ 161/10774/17

Номер провадження: 2-а/161/46/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Гриня О.М.,

при секретарі – Муригіній А.І.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку клопотання сторони відповідача про закриття провадження в адміністративній справі запозовом ОСОБА_4 до Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення, --

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом до Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 рішення Луцької міської ради №27/4 від 06 липня 2017 року «Про втрату чинності рішення ради».

Свій позов обґрунтовує тим, що рішенням Луцької міської ради №1/1 від 26 листопада 2015 року її обрано на посаду секретаря Луцької міської ради, а рішенням Луцької міської ради №19/1 від 15 березня 2017 року її повноваження – достроково припинені. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року визнано нечинним та скасовано рішення Луцької міської ради №19/1 від 15 березня 2017 року «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_4В.» та №20/1 від 21 березня 2017 року «Про обрання секретаря Луцької міської ради». Поновлено ОСОБА_4 на посаді секретаря Луцької міської ради з 16 березня 2017 року. Виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді допущено до негайного виконання.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року 06 липня 2017 року Луцька міська рада прийняла рішення №27/4 «Про втрату чинності рішення ради». В пункті першому даного рішення визнано таким, що втратило чинність рішення Луцької міської ради від 15 березня 2017 року №19/1 «Про припинення повноважень секретаря Луцької міської ради ОСОБА_4В.». Пунктами № 2, 3 оскаржуваного рішення достроково припинено повноваження секретаря Луцької міської ради ОСОБА_4 та звільнено її з посади з 06 липня 2017 року на підставі п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП.

Враховуючи наведене, просить визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 рішення Луцької міської ради №27/4 від 06 липня 2017 року «Про втрату чинності рішення ради», судові витрати покласти на відповідача.

23 лютого 2018 року представник відповідача ОСОБА_3 подала суду клопотання про закриття провадження в даній справі в зв’язку з прийняттям Луцькою міською радою рішення від 02 листопада 2017 року №33/1 «про поновлення на посаді секретаря Луцької міської ради ОСОБА_4В.».

Представник позивача в судовому засіданні щодо заявленого клопотання про закриття провадження в справі заперечував, суду пояснив, що рішення Луцької міської ради від 02 листопада 2017 року №33/1 не скасовує оскаржуване рішення, а тому останнє залишається чинним, продовжує діяти, що порушує права позивача.

Представники відповідача, кожен зокрема, в судовому засіданні клопотання про закриття провадження підтримали, просили його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання сторони відповідача про закриття провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, при встановленні під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, варто акцентувати увагу, що вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом частини першої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.55 Конституції України та п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Тобто, право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Пунктом 8 ч.1 ст.3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) та п.8 ч.1 ст.4 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом) позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод.

Звертаючись до суду із позовом, що розглядається у даній справі, позивач вважає порушеними свої права. Позивач ОСОБА_4, яка має безумовне та гарантоване Основним Законом право на звернення до суду за захистом своїх прав, не повідомила суду про повне їх відновлення внаслідок прийняття відповідачем рішення від 02 листопада 2017 року №33/1.

Суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що прийняття Луцькою міською радою рішення від 02 листопада 2017 року №33/1 не скасовує рішення Луцької міської ради №27/4 від 06 липня 2017 року, а тому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 283 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Луцької міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на ухвалу суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_5