Ухвала суду № 73132800, 29.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/526/18

Номер справи місцевого суду: 522/4070/18

Головуючий у першій інстанції Попревич В.В.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.

суддів Толкаченка О.О., Потаніна О.О.,

секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

прокурора Русу А.Л.,

захисників Сулакова О.П. та Стеценко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Сулакова О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2018 року, якою відносно:

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Одесі, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України в рамках кримінального провадження № 12018160000000215 від 11.03.2018 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Ніколова В.М. та відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП №21 строком на 60 днів до 14.05.2018 р., без визначення застави.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органу досудового розслідування та суду.

Окрім того, ОСОБА_4 підозрюється в грубому порушенні правил дорожнього руху, що спричинило смерть двох осіб, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що може свідчити про свідоме їх ігнорування, у зв'язку з чим підозрюваний може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

Мотивуючи не визначення розміру застави, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людей.

В апеляційній скарзі захисник Сулаков О.П., зазначив, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необґрунтованою, з таких підстав:

- слідчий суддя не врахував, що на розгляд клопотання ОСОБА_4 доставили із лікарні, де він проходив лікування і обстеження після ДТП, під час якого він отримав струс головного мозку, а переживання загострили виразку дванадцятипалої кишки, крім того, він має постійне місце реєстрації та проживання;

- злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є неумисним, він не визнає свою вину, залишився на місці події та приймав участь у всіх слідчих діях, намагається відшкодувати матеріальну та моральну шкоду родичам потерпілих, раніше не судимий, не має намірів переховуватись від органів досудового розслідування;

- слідчим та прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не спростовано, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки всі наведені ризики, зазначені ними лише загальними фразами, у зв'язку з чим, застосований запобіжний захід є надто суворим;

- слідчим суддею при розгляді клопотання не врахована практика Європейського суду з прав людини, викладена в рішеннях «В. проти Швейцарії», «Мамедов проти Росії», «Бойченко проти Молдови», «Клішин проти України».

Посилаючись на такі доводи, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням волі.

Заслухавши доповідача, пояснення захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно зі змісту ухвали слідчого судді, вона відповідає приписам зазначеної вище норми кримінального процесуального закону, оскільки у ній наведена суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 11.03.2018 року, близько 02 год., ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Camry» (номерний знак НОМЕР_1), рухаючись по вул. Балківській в м. Одесі, з боку вул. Маловського, порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості, внаслідок чого втратив контроль над транспортним засобом, в процесу заносу виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в результаті отриманих тілесних ушкоджень, загинули на місці ДТП.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджуються: протоколом огляду місця ДТП від 11.03.2018 року та схемою до нього; копіями лікарських свідоцтв про смерть потерпілих; протоколом огляду речового доказу та самим речовим доказом - відео файлом на якому зафіксовані обставини ДТП.

Отже, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а у разі доведення вини, йому може бути призначене покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд враховує також, що наслідком злочину, у якому підозрюється ОСОБА_8, стала загибель двох людей людей.

До того ж, встановленим є той факт, що під час знаходження у лікарняному закладі ОСОБА_4, через наявність підстав вважати, що він може переховуватись від досудового розслідування, була застосована охорона.

Також апеляційний суд враховує те, що на протязі 2017 року підозрюваний ОСОБА_8, двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушеннь пов'язані з порушенням ПДР, що свідчить про наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Зазначені обставини свідчать про те, що є ризики, того що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи факт відшкодування родичами підозрюваного потерпілим завданої злочином шкоди, колегія суддів виходить з того, що ця обставина буде врахована під час призначення покарання, у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні злочину, що йому інкримінується.

Більш того, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п. 34-36 рішення «Москаленко проти України» - обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано, що у судовому засіданні не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

До того ж, обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлені.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя об'єктивно врахував обставини справи, дані про особу підозрюваного, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та дійшов правильного висновку про те, що під час досудового слідства, він має утримуватись під вартою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов правильного висновку про неможливість, у даному випадку, визначення розміру застави.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Отже, апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та скасування ухвали слідчого судді - немає.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника Сулакова О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2018 року, якою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком до 14.05.2018 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

О.В. Копіца О.О. Потанін О.О. Толкаченко