Ухвала суду № 73132481, 22.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Cправа № 522/6667/17

Провадження№1-кс/522/5208/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - Попревич В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадженні №22017160000000061 від 20.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням про скасування арешту з грошових коштів в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, які належать громадянину ОСОБА_1, мотивуючи наступним.

31.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси накладено арешт на банківськи картки за № 5169157303152361, № 5363542306236598, блокнот "Note Book" зеленого кольоруіз особистими чорновими та робочими записами", та на грошові кошти в розмірі 300 (триста) долларів США та 19 600 (девятнатцять тисяч шістсот) гривень. 13.12.2017 року слідчим суддею Приморського райсуду м.Одеси Гаєвою Л.В. було задоволено клопотання про скасування арешту майна, однак при реалізації вказаної ухвали при безпосередньому отриманні тимчасово вилученого майна ОСОБА_1, встановлено, що замість вилучених грошових коштів у розмірі 29 800 (двадцять девять тисяч вісімсот) гривень, керуючись згаданою ухвалою слідчого судді, слідчим повернено лише 19 600 ( девятнадцять тисяч шістсот) гривень. Такі обставини виникли у звязку із нечітким визначенням суми вилучених грошових коштів в самому протоколі обшуку, тому варто скасувати накладений арешт з залишкової частини суми у розмірі 10 200 ( десять тисяч двісті) гривень.

Представник власника майна до судового засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Прокурор в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на майно було накладено в рамках розслідування кримінального провадження за №22017160000000061 від 20.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З урахуванням вище наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що справді, за вказаних у клопотанні обставин, подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на грошові кошти в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, не є доцільним, а тому обмеження особи володінням своїм майном не є об’єктивно необхідним.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином з урахуванням вище викладеного та практики Європейського суду з прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування арешту з майна та повернення його володільцю.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309, 369 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадженні №22017160000000061 від 20.03.2017 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2017 року з грошових коштів в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Зобовязати слідчого, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №22017160000000061 від 20.03.2017 року повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту його проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Попревич В.М.

22.03.2018