Ухвала суду № 73129175, 28.03.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"28" березня 2018 р. справа №809/4/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Волочій Л.І.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Дроздюка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

до Командира військової частини А 1349

про визнання незаконним та скасування наказу №41 од від 09.04.2015 «Про результати службового розслідування по обставинах отримання ОСОБА_3 травмування», -

В С Т А Н О В И В:

02.01.2018 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до Командира військової частини А 1349 про визнання незаконним та скасування наказу №41 од від 09.04.2015 «Про результати службового розслідування відносно випадку травмування старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї старшого лейтенанта ОСОБА_3.».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2018 дану позовну заяву залишено без руху, та надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: - відомостей, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно представника; - письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; - всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На виконання ухвали суду від 05.01.2018, представником позивача 22.01.2018 подано позовну заяву (доповнення) та квитанцію №218.4.1/10361843 від 17.01.2018 про сплату судового збору. У поданій позовній заяві (доповненні) представником позивача зазначено, що при проведенні службового розслідування на підставі якого було винесено оскаржуваний наказ, відповідачем позивачу ніяких документів не надавалось, такі документи знаходяться у відповідача в/ч А1349. Представником позивача зазначено, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з поважних причин, оскільки оскаржуваний наказ командира в/ч А1349 за № 41 о/д від 09 квітня 2015 «Про результати службового розслідування по обставинах отримання ОСОБА_3 травмування» отримано тільки 02.12.2017, що підтверджується заявою представника позивача адресованою командиру в/ч А1349 від 10.11.2017(а.с.6) та супровідним листом №350/484/1/2019 від 15.11.2017 за підписом ТВО командира військової частини А1349 полковника С.В.Ісакова (а.с. 7).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду (а.с.1-2).

Суд зазначає, що судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.01.2018, питання щодо строків звернення до адміністративного суду не розглядалось, за відсутності можливості встановити, з позовної заяви та поданих представником позивача документів, поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, без розгляду такого питання в судовому засіданні.

19.02.2018 на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначив, що адміністративний позов слід залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до суду, так як, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду лише 05.01.2018 року, однак оскаржуваний наказ Командира військової частини А 1349 №41о/д «Про результати службового розслідування по обставинах отримання ОСОБА_3 травмування» прийнято 09.04.2015 року. Тобто, позивачем пропущено встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення з даним позовом до суду (а.с.20).

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_2 поданої в інтересах ОСОБА_3, без розгляду з підстав зазначених у відзиві на адміністративний позов. Додатково зазначив, що вказані представником позивача у адміністративному позові причини поважності пропуску строку на звернення до суду є не поважними, оскільки про службове розслідування, результати службового розслідування та оскаржуваний наказ №41о/д від 09.04.2015 позивач - ОСОБА_3 був ознайомлений у строк та в порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, у 2015 році, що підтверджується його особистими підписами. На підтвердження вказаного надав витяг із дисциплінарного статуту Збройних Сил України (а.с.29), Журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків військової частини А1349 (а.с.30-33), належним чином завірені копії службової картки на старшого лейтенанта ОСОБА_3 (а.с.50-57).

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання. Зазначив, що відповідачем, його довірителю, оскаржуваний наказ Командира військової частини А 1349 №41 о/д «Про результати службового розслідування по обставинах отримання ОСОБА_3 травмування» не був наданий, такий наказ позивачем отримано тільки 02.12.2017 року, що підтверджується заявою від 10.11.2017 року і супровідним листом відповідача за №350/484/1/2019 від 15.11.2017 року. З наведених підстав просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_3, строк на звернення з даним позовом до суду.

Розглянувши заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, що пов'язані з вищевказаним клопотанням, суд встановив таке.

За результатами службового розслідування відносно випадку отруєння старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї старшого лейтенанта ОСОБА_3, командиром військової частини А 1349 прийнято наказ від 09.04.2015 року за №41 од, згідно пункту 3 якого за порушення вимог статей 13, 14, 216, 241, 254 Статуту внутрішньої безпеки Збройних Сил України, яке проявилось в ненаданні доповіді про отримання травми 03.04.2015 року та виїзді за межі гарнізону без дозволу командира, старшому авіаційному техніку інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї військової частини А1349 старшому лейтенанту ОСОБА_3 оголошено догану (а.с.8).

10.11.2017 року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3, звернувся до командира військової частини А1349 із заявою про видачу належним чином завірених копій наказу про призначення службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_3 травмування (отруєння) та наказу про результати проведеного службового розслідування (а.с.6).

Листом від 15.11.2017 року за №350/484/1/2019 відповідачем, ОСОБА_2, надіслано копії наказів командира військової частини А1349 «Про призначення розслідування по факту травмування старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї старшого лейтенанта ОСОБА_3» №107 агд від 06.04.2015 року та №41од від 09.04.2015 року «Про результати службового розслідування відносно випадку травмування старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї старшого лейтенанта ОСОБА_3.» (а.с.7-8).

02.01.2018 позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з даним позовом про визнання незаконним і скасування наказу командира військової частини А1349 за №41од від 09.04.2015 «Про результати службового розслідування відносно випадку травмування старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї старшого лейтенанта ОСОБА_3.». У позовній заяві поданій 02.01.2018 (а.с.4-5), позовній заяві (доповнення) поданої на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (а.с.13-14) представником позивача зазначено, що позивачем з поважних причин пропущено строк на звернення до суду щодо оскарження наказу командира військової частини А1349№41од від 09.04.2015 «Про результати службового розслідування відносно випадку травмування старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї старшого лейтенанта ОСОБА_3.» оскільки такий наказ отриманий позивачем через свого уповноваженого представника тільки 02.12.2017 року. На підтвердження наведених обставин до позовної заяви долучено заяву ОСОБА_2 від 10.11.2017 (а.с.6) та лист відповідача №350/484/1/2019 від 15.11.2017 (а.с.7), оскаржуваний наказ № 41од від 09.04.2015 (а.с.8). В прохальній частині позовної заяви просив суд поновити ОСОБА_3 строк на звернення до суду щодо оскарження наказу командира військової частини А 1349 №41од від 09.04.2015.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто строк звернення до суду у спірних правовідносинах є спеціальним.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV«Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний Статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Відповідно до статей 83,84 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині) (стаття 85Дисциплінарного Статуту ЗСУ).

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення (стаття 86 Дисциплінарного Статуту ЗСУ).

Відповідно до вимог статей 87-1, 88 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця оскаржується в установленому законом порядку.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно вимог статті 106 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.

Кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на новее місце служби повинен ознайомитися із своєю службовою карткою й розписатися про це.

У разі переведення військовослужбовця службова картка пересилається до нового місця служби (стаття 109Дисциплінарного Статуту ЗСУ).

В судовому засіданні представником відповідача суду надано належним чином завірені копії службової картки старшого лейтенанта ОСОБА_3 (50-57).

Судом встановлено, що у відповідності до вимог Дисциплінарного Статуту ЗСУ, начальником штабу в/ч А1349 до службової картки військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_3 у розділ 2 «Стягнення» внесено запис про дисциплінарне стягнення (догана) оголошене командиром військової частини А1349 Наказом №41о/д від 09.04.2015. У вказаному розділі 2 «Стягнення» міститься підпис ОСОБА_3 про його ознайомлення з дисциплінарним стягненням (зворотній бік а.с.54).

Також, в матеріалах службової картки у графі «Підпис військовослужбовців про ознайомлення зі службовою карткою» (зворотній бік а.с.50) містяться дані щодо ознайомлення ОСОБА_3 зі своєю службовою карткою військовослужбовця за 2015 рік, зокрема 01.03.2015, 21.06.2015, 30.09.2015, 27.12.2015 року.

Засади адміністративного судочинства передбачають звернення до суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи, в строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав.

Зважаючи на викладені обставини, позивач наданим йому правом щодо оскарження вище вказаного наказу у квітні-травні 2015 року, до вищого командування, або до суду, як це передбачено нормами статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не скористався, оскаржуваний наказ йому доводився до відома особисто і про існування такого позивач знав, а отже порушив місячний строк звернення до суду, оскільки позовна заява подана до Івано-Франківського окружного адміністративного суду лише 02.01.2018 року.

Стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, частина 3 якої передбачає, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вказаною нормою передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом, як поважні причини пропуску строків, тому суд в кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин самостійно визначає поважність таких причин. Проте, на переконання суду, це мають бути об'єктивні обставини, які не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з труднощами, що заважали звернутись до суду у межах встановленого строку.

Однак, судом не встановлено жодних поважних причин пропуску визначеного строку.

При цьому наведена представником позивача причина пропуску строку звернення до суду, а саме, що тільки 02.12.2017 року, позивачем через свого представника отримано копію оскаржуваного наказу, не є поважною, так як строк позивачем пропущений.

Крім того, Дисциплінарним Статутом ЗСУ, який у даних правовідносинах є спеціальним, не передбачено обов'язку щодо надання військовослужбовцю, копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Як уже зазначалось судом, відповідно до статті 88 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Отже, строк на оскарження наказу не пов'язаний із моментом отримання копії такого наказу а обчислюється з дня оголошення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та ознайомлення військовослужбовцем з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, жодних поважних причин пропущення строку звернення до суду представником позивача у позовній заяві та доданих до неї матеріалах не наведено та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Устименко проти України» заява №32053/13 від 29.01.2016, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхідвідцього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У пункті 47 Рішення зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча сааме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, задоволення заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у даній адміністративній справі суперечитиме принципу юридичної визначеності.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позов ОСОБА_2 поданого в інтересах ОСОБА_3 Командира військової частини А1349 про визнання незаконним та скасування наказу №41од від 09.04.2015 «Про результати службового розслідування по обставинах отримання ОСОБА_3 травмування» підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Командира військової частини А 1349 про визнання незаконним та скасування наказу №41 од від 09.04.2015 "Про результати службового розслідування по обставинах отримання ОСОБА_3 травмування", - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Скільський І.І.

В повному обсязі ухвала виготовлена 02.04.18.