Рішення № 73129083, 14.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року м.Київ № 810/72/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Лапій М.С.,

за участю:

представника позивача - не з"явився,

представника відповідача - Лісовського Е.В.,

представника третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Києво - Святошинському районі Київської області про визнання незаконною бездіяльність та зобов"язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 до Києво - Святошинського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Києво - Святошинському районі Київської області та просить суд:

визнати незаконною бездіяльність щодо невнесення подання до органів казначейської служби про повернення помилково зарахованого до Державного бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі - продажу) нерухомого майна у розмірі 2 478,00 грн.;

зобов'язати внести подання до органів казначейської служби про повернення помилково зарахованого до Державного бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна у розмірі 2 478,00 грн.

В огрунтування позовних вимог вказує, що згідно з наявною у справі копією договору купівлі-продажу квартири, укладеного 02.09.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, позивач придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і сплатила її вартість за ціною та на умовах, встановлених цих договором. Як передбачено положеннями п. 11 договору продаж зазначеної квартири вчиняється за ціною 247 800,00 грн.

Договір зареєстровано в державному реєстрі за № 6302 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Ракул О.В.

Згідно з поясненнями позивача і наявною у справі копією квитанції від 02.09.2014 № П1059319 позивачем з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійних збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % в сумі 2 478,00 грн.

Позивач зазначає, що нерухоме майно придбала вперше, у зв"язку з чим звернулась з заявою 07.12.2017 щодо повернення помилково сплачених коштів, шляхом анесення подання до Управління державної казначейської служби України у Києво - Святошинському районі та отримала відмову з посиланням на те, що нею не надано докази того, що житло придбавалось в перше.

У судове засідання позивачка не з"явилась, однак направила на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та в обгрунтування свої заперечень вказав, що Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не має можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів страхового збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна.

Представник третьої особи до суду не з"явився, однак направив до суду відзив на позовну заяву та вказує, що не володіє будь - якою інформацією, яка може вплинути на розгляд даної справи, крім того, просив суд розглядати справу у його відсутності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 14.02.2018.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 було сплачено її вартість за ціною та на умовах, встановлених цих договором, а саме п. 11 договору за ціною 247 800,00 грн.

На виконання п. 15-3 Порядку сплати збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 позивачем було сплачено 1 % збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування від суми договору купівлі - продажу у розмірі 2 478,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 02.09.2014 № П1059319.

07.12.2017 позивачем було подано заяву до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо повернення помилково сплаченої суми та внесення подання до органів казначейської служби про повернення 2 478,00 грн.

07.12.2017 Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило у повернення даних коштів, у зв"язку з тим, що не існує державного органу, який може підтвердити придбання житла вперше тому не має підставі повернути кошти страхового збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна.

Позивач не погоджується з даною відмовою, у зв"язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон " 400/97) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі - Порядок 1740) в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин редакції.

Відповідно до п. 151 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 153 Порядку № 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У листі Міністерства юстиції України і Пенсійного фонду України від 13.12.1999 № 34-1712/1851 № 06/6472 роз'яснено, що враховуючи відсутність на сьогоднішній день в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставини первинного придбання житла, тимчасово до надання Конституційним Судом України офіційного тлумаченням норми п. 9 ст. 1 згаданого Закону в частині встановлення механізму звільнення громадян, що вперше придбавають житло, від сплати збору, нотаріус може прийняти в якості документа, що підтверджує вказану пільгу, довідку органу Пенсійного фонду України.

В той же час, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Між тим у вказаному рішенні зауважено, що звернувшись до Конституційного Суду України з питанням про визначення кола осіб, яких слід вважати такими, що придбавають житло вперше, Голова правління Пенсійного фонду України фактично просить визнати шляхом офіційного тлумачення, що пільга щодо звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання житла вперше встановлена тільки для "малозабезпечених громадян та молодих сімей, які за рахунок власних коштів знімають з держави тягар соціальних витрат та забезпечення цих категорій громадян житлом". Вирішення порушеного питання таким чином можливе лише шляхом внесення відповідної зміни до Закону, що не належить до повноважень Конституційного Суду України.

У відповідності до ст. 3 Закону № 400/97 платники збору, визначені п.п. 6, 7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Підпунктом 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 визначено, що Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно додатку до постанови КМ України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладений на Пенсійний фонд України.

Частиною 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV закріплено правило, згідно з яким кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються відповідно до ч. 1 ст. 73 цього Закону на виплату пенсій, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.

У відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (надалі - Порядок №787) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (надалі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (надалі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 3).

Згідно п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

За таких обставин збір, помилково зарахований до спеціального фонду державного бюджету внаслідок сплати особою, яка не є суб'єктом цього збору, підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем у власності позивача перебуває об"єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1.

При цьому будь - якої інформації щодо інших об"єктів житлової нерухомості у власності позивача відповідач суду не надав.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, пенсійним органом під час судового розгляду справи не спростовано пояснень позивача щодо первинного придбання позивачем нерухомого майна. Крім того, зазначена Києво-Святошинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області у вказаній відповіді причина відмови є з огляду на відсутність в законодавстві чітко врегульованого механізму звільнення громадян, що в перше придбавають житло, від сплати збору нормативно необґрунтованою.

Отже, як вбачається, причини відмови у поверненні коштів, наведені Києво-Святошинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області, безпідставними та законодавчо невмотивованими, в той же час інших аргументованих пояснень чи доказів, які б спростовували доводи і докази позивача та свідчили про правомірність відмови, орган пенсійного фонду під час судового розгляду не зазначив і не надав, а судом, в свою чергу, встановлено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, у зв"язку з чим вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд повернути сплачуну суму судового збору у розмірі 1 280,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо невнесення ним подання до Управління Державної казначейської служби України у Києво - Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_2 помилково зарахованого до Державного бюджету України збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі - продажу) нерухомого майна у розмірі 2 478,00 грн.

Зобов"язати Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області внести подання до Управління Державної казначейської служби України у Києво - Святошинському районі Київської області про повернення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Яготинським РВ ГУМВС України в Київській області 09.01.2003, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) помилково зарахованого до Державного бюджету України збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі - продажу) нерухомого майна у розмірі 2 478,00 грн. на особистий банківський рахунок № 29244825509100 в ПАТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ банку 14360570, МФО 305299, призначення платежу: номер картки 5168755631706419, повернення помилково сплачених коштів ОСОБА_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_2 сплачений відповідно до квитанцій № 176 від 29.12.2017 та № 27 від 16.01.2018 витрати на оплату судового збору в сумі 1 280 грн. (одна тисяча свісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 19 лютого 2018 р.