Рішення № 73128929, 08.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 лютого 2018 року Справа № 808/152/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62/42; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул.Гоголя, 94/3)

до Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (пр.Металургів, 6, м.Запоріжжя, 69035)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі – відповідач) в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 07.12.2016 про відкриття виконавчого провадження №53053117.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем порушено строк для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також те, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області № 026805 від 02.08.2016 не відповідає вимогам до виконавчого документа, тому не може вважатися виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», та не могла слугувати підставою для стягнення з нього коштів.

Ухвалою суду від 12.01.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судовому засіданні 08.02.2018. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву до 08.02.2018.

08.02.2018 на адресу суду надійшли письмові заперечення (вх.№ 4133) від представника відповідача, в яких зазначено про те, що строки пред’явлення виконавчого документу стягувачем не порушено, постанову про відкриття виконавчого провадження винесено без порушень законодавства. Крім того зазначив, що надати докази відправки постанови про відкриття виконавчого провадження не має можливості, оскільки реєстри на відправлену кореспонденцію за 2016 рік знищені відповідно до акту. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.02.2018 представник позивача надав заяву (вх.№ 4172) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов підтримує, на задоволенні позовних вимог наполягає.

08.02.2018 представник відповідача надав заяву (вх.№ 4173) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, надані відповідачем заперечення та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Постановою начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 02.08.2016 №026805, за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був застосований адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. Як зазначено в тексті цієї постанови, вона набрала законної сили 02.08.2016, строк пред’явлення її до виконання – 02.08.2017.

Листом від 25.10.2016 №25/1571-16 зазначена постанова начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 02.08.2016 №026805 була надіслана відповідачу для примусового виконання.

Згідно вхідного штампу, проставленого знизу на першому аркуші цього листа, відповідач його отримав - 06.12.2016 (реєстраційний номер 29797).

07.12.2016 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ ОСОБА_2 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №53053117 щодо примусового стягнення з ФОП ОСОБА_1 за постановою №026805 від 02.08.2016 на користь держави штрафу за адміністративне правопорушення у сумі 3400 грн. та виконавчого збору у розмір 340 грн.

Відповідачем не надано суду доказів надіслання позивачу копії оскаржуваної постанови.

17.10.2017 позивач отримав від відповідача лист з викликом державного виконавця у зв’язку із перебуванням виконавчого провадження № 53053117 від 07.12.2016.

24.10.2017 позивач звернувся до відповідача з клопотаннями по виконанню виконавчого провадження, зокрема про видачу постанови про відкриття виконавчого провадження, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа до стягувача без виконання, у зв’язку з пропуском строку пред’явлення його до примусового виконання.

Відповідно до листа вих.№53053117 від 30.10.2017 відповідачем було задоволено лише клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Стосовно першого клопотання відповіді на час подання позову так і не надійшло, а в задоволенні останнього клопотання було відмовлено.

19.12.2017 позивач в приміщенні відповідача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Позивач не згоден зі тим, що виконавчий документ відповідає вимогам ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі- Закон № 1404-VIII), в частині правильності визначення строку протягом якого він може бути пред’явлений до виконання. На думку позивача граничний строк для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження становить - 03.11.2016.

Також, позивач вважає, що постанова стягувача не відповідає вимогам ч.1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, оскільки не містить у своєму змісті найменування та код ЄДРПОУ стягувача, а також ідентифікаційний (реєстраційний номер облікової картки платника податків) та дату народження позивача.

З заперечень відповідача судом встановлено, що відповідач не може надати докази відправки постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки реєстри на відправлену кореспонденцію за 2016 рік знищено, відповідно до акту вилучення документів для знищення, що не підлягають зберіганню, оскільки строк зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію відповідно до п.128 розділу 1.5 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів становить 1 рік, про що зазначено в номенклатурі справ, яка відповідає порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єкта господарювання адміністративно – господарські санкції, зокрема, адміністративно – господарський штраф.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно - господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

До 05.10.2016 порядок здійснення виконавчого провадження регламентувався Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (зі змінами), відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 22 якого, виконавчі документи могли бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Отже, за Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (тобто Законом, який регулював спірні правовідносини до 05.10.2016) строк пред’явлення до виконання постанови начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 02.08.2016 №026805 становив - 03.08.2017.

Разом з тим, 05.10.2016 набрав чинності ОСОБА_3 № 1404-VIII.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісії по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із ч. 2 зазначеної статті строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тобто, граничний строк пред’явлення постанови начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 02.08.2016 №026805 за Законом № 1404-VIII становить - 03.11.2016.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо порушено встановлений строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з урахуванням пропуску Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області граничного строку пред’явлення до примусового виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805, на підставі вимог п.2 ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VIII державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ без виконання.

Щодо посилання позивача на відсутність у виконавчому документі (постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805) обов’язкових реквізитів, а саме: найменування та код ЄДРПОУ стягувача, а також ідентифікаційний (реєстраційний номер облікової картки платника податків) та дату народження позивача, суд зазначає наступне.

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805 була прийнята в період дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, статтею 18 якого регламентувались вимоги до виконавчого документа.

Серед іншого п. 3 ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону одним з обов’язкових реквізитів визначався індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805 не містить зазначеного реквізиту, а тому не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Разом з тим зазначена постанова містить код ЄДРПОУ стягувача поряд із номером рахунку, на який необхідно сплатити суму адміністративно-господарського штрафу, чим спростовується твердження позивача про відсутність такого коду.

Щодо дати народження позивача як обов’язкового реквізиту виконавчого документа, суд зазначає, що зазначений реквізит став обов’язковим, на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, лише з 05.10.2016 (дати набрання чинності Законом № 1404-VIII). При ОСОБА_3 № 1404-VIII не містить норми, яка визначає виконавчі документи, що набрали законної сили до набрання чинності цим Законом та не містять реквізитів, визначених цим Законом, такими, що не є виконавчими документами. Тому суд відхиляє твердження позивача про те, що дата народження позивача є обов’язковим реквізитом, який повинен бути зазначеним у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805.

Крім того, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що сума штрафу, визначена у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805 становить 1700 грн., тоді як у оскаржуваній постанові заборгованість, яка була визначена відповідачем на підставі постанови №026805 від 02.08.2016 становить 3400 грн.

ОСОБА_3 позивач, ані відповідач не надали суду пояснень з цього приводу.

Суд зазначає, що адміністративно-господарський штраф не є стягненням за адміністративні правопорушення, яке застосовується на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В даному випаду до позивача був застосований штраф як вид адміністративно-господарської санкції на підставі вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», про що прямо зазначено у постанові начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 02.08.2016 №026805, а тому до даного штрафу не можуть бути застосовані положення Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо стягнення з боржника пеня у подвійному розмірі штрафу (зокрема ст. 300-1 КУАП).

ОСОБА_3 України «Про адміністративний транспорт», ані Господарський кодекс України не передбачають стягнення у примусовому порядку з суб’єкта господарювання за несвоєчасну сплату адміністративно-господарського штрафу у подвійному розмірі такого штрафу.

За приписами ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, враховуючи те, що постановою від 02.08.2016 №026805 до позивача застосований адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн., сума виконавчого збору, у разі правомірного відкриття виконавчого провадження, повинна була становити 170 грн., а не 340 грн., як зазначено в оскаржуваній постанові.

Відтак, державним виконавцем відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови було протиправно вдвічі збільшено суму заборгованості позивача за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.08.2016 №026805, та протиправно збільшено вдвічі суму судового збору, який, в разі правомірного відкриття виконавчого провадження, повинен був сплатити позивач.

Таким чином, державним виконавцем не були враховані вимоги ст. ст. 4, 12 Закону № 1404-VIII, а тому суд дійшов висновку про її протиправність та необхідність її скасування, а заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62/42; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул.Гоголя, 94/3) до Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (пр.Металургів, 6, м.Запоріжжя, 69035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 07.12.2016 про відкриття виконавчого провадження №53053117.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62/42, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 35037170).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.

Рішення виготовлено в повному обсязі 08.02.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко