Рішення № 73128722, 02.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/901/18

категорія 11.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, третя особа: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду за 2017 рік для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 487/18 від 13.02.2018 суддівської винагороди в сумі 26400 грн;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду за 2018 рік для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 488/18 від 13.02.2018 суддівської винагороди в сумі 26400 грн;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області надати йому, як судді Корольовського районного суду м.Житомира у відставці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 2017 рік, в якій зазначити розмір суддівської винагороди з урахуванням посадового окладу судді місцевого суду, що становить 10 мінімальних заробітних плат, при розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 - 3200 гривень;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області надати йому, як судді Корольовського районного суду м.Житомира у відставці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 2018 рік, в якій зазначити розмір суддівської винагороди з урахуванням того, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, при розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 - 3723 гривень.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 3 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працював на посаді судді Корольовського районного суду міста Житомира, рішенням Вищої ради правосуддя України від 30.05.2017 № 1323/0/15-17 його звільнено з посади судді у відставку на підставі поданої заяви від 21.04.2017 (а.с.11).

Зі змісту листа від 13.02.2018 № 486/18-Вих встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.06.2017 та станом на 01.01.2018.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області у відповідь надало йому довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання від 13.02.2018 № 487/18-Вих та 488/18-Вих, у яких вказав посадовий оклад без врахування існуючого розміру мінімальної заробітної плати на момент видачі довідок (а.с.12).

Згідно довідки від 13.02.2018 № 487/18-Вих суддівська винагорода позивачу станом на 01.06.2017 вираховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання, становить 26400,00 грн (а.с.13).

Довідкою № 488/18-Вих встановлено суддівську винагороду станом на 01.01.2018 становить 26400,00 грн (а.с.14).

Не погоджуючись з такими нарахуваннями довічного грошового утримання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.130 Конституції України передбачає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Надання довідки про суддівську винагороду для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачене Розділом III. "Документи, необхідні для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання" Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до ст.119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;

- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Згідно з ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Приписами ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VІІ з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 грн.

Згідно з ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-19 з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1762 гривні.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01.01.2018 складає 3723 грн.

Нормами ч.1 ст.135 Закону №1402 визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 22 Розділу 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 встановлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 23 Розділу 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 рік, №№ 41-45, ст. 529; 2015 рік, №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Згідно з ч.3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Так, частиною 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що для визначання суддівської винагороди судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання слід застосовувати норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-УІ.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем у довідках про суддівську винагороду для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 станом на 01.06.2017 та станом на 01.01.2018 зазначено 26400,00 грн, з них: 16000,00 грн посадовий оклад, 9600,00 грн доплата за вислугу років та 800 грн доплати за перебування на адміністративній посаді в суді (а.с.13-14).

Суд зауважує, що на підставі п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 07.02.2018 у справі № 825/933/17, відповідно до якої, видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 32 000,00 грн., не передбачені, відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати суддівської винагороди позивачу поза межами видатків державного бюджету на його оплату праці.

З огляду на викладене, з 01.01.2017 розмір посадового окладу судді районного суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, становить 16 000 грн.

Відтак, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області під час формування довідок про виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 та врахування посадового окладу у розмірі 16000 грн, діяв на підставі, в межах і в спосіб, що передбачені законами України.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та те, що позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання, вимоги про включення у довідки про суддівську винагороду нових посадових окладів є необгрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

З урахуванням відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, суд не розглядає питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10031, інд. код НОМЕР_1) - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва