Постанова № 73128478, 13.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. справа № 804/771/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» до Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 000722201 від 29.08.2016 р., -

в с т а н о в и в:

27 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» (далі - ТОВ «Агро-Союз-Термінал») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» № 000722201 від 29.08.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 146 500,50 грн., з яких за основним платежем - на суму 97 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 48 833,50 грн.

В судовому засіданні 23.11.2017 року судом допущено заміну відповідача у справі з Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Дніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку з перейменуванням територіальних органів ДФС, здійсненого на підставі наказу ДФС від 25.01.2017 р. № 39 (т. 2 а.с. 155-159, 166-168).

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві та письмових поясненнях зазначив про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 162/04-17-140/33892463 від 12.08.2016 р., оскільки вказані висновки зроблені без надання належної оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися до перевірки. Так, позивач стверджує, що висновки щодо невстановлення факту поставок та руху товарів і послуг від контрагента-постачальника ТОВ «Естер-Маркет» зроблені відповідачем на підставі інформаційної бази податкового органу без надання належної оцінки документам, що підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Агро-Союз-Термінал» та ТОВ «Естер-Маркет», вчинених на підставі договорів №22, №23 від 01.06.2016 р. щодо придбання послуг з прибирання та приведення до корпоративних стандартів території замовника та догляду автотранспорту з завантаженням-розвантаженням та переупакуванням вантажу. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу презумпції правомірності рішень платника податків та індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Також, позивач зазначає про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 48 833,50 грн., як за повторне порушення п.п. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки всі податкові повідомлення-рішення, на які посилається відповідач в обґрунтування застосування повторних фінансових санкцій, скасовані за рішеннями судів за результатами їх оскарження в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивач вказує на відсутність у відповідача підстав, передбачених п. 78.1.4 ПК України, для призначення документальної виїзної перевірки ТОВ «Агро-Союз-Термінал», зважаючи на ненаправлення відповідачем письмового запиту щодо виявленої податковим органом недостовірності даних податкових декларацій платника податків або щодо ненадання ним пояснень та документальних підтверджень на вимогу податкового органу. Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, позивач просить скасувати оскаржуване рішення відповідача № 000722201 від 29.08.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 146 500,50 грн., з яких за основним платежем - на суму 97 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 48 833,50 грн. (т.1 а.с. 4-27, т.2 а.с. 2-8. 92-95, 174-184).

Представником відповідача за довіреністю Філіпповою А.В. надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Союз-Термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Естер-Маркет» за червень 2016 року, за результатами якої складено акт № 162/04-17-140/33892463 від 12.08.2016 р. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виразились у неправомірному завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 97 667 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Естер-Маркет», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Представник відповідача зазначає, що підставою для видання наказу про проведення документальної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Союз-Термінал» стала вимога прокурора про проведення перевірки ТОВ «Агро-Союз-Термінал» на предмет штучного формування податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з проведенням досудового розслідування кримінального провадження, винесена на ім'я начальника Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Під час перевірки встановлено обставини, які свідчать про невідповідність поставленого та реалізованого ТОВ «Естер-Маркет» товару (послуг) та відсутність основних засобів та необхідної кількості ресурсів для виконання заявленого позивачем об'єму виконаних робіт, а також відсутність будь-яких документів, які засвідчують огляд автомобілів чи товару працівниками ТОВ «Естер-Маркет», завантаження-розвантаження товару, тощо. У зв'язку з чим, за результатами перевірки зроблено висновок про непідтвердження позивачем витрат, які включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2016 року, та паперовий характер складених, але недостовірних документів бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Естер-Маркет» за вказаний період. Крім того, представник відповідача зазначив, що виявлені порушення мають ознаки повторності, відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з визначенням позивачу контролюючими органами у попередньому періоді (протягом 1095 днів) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування цього податку згідно наступних податкових повідомлень-рішень: № 0000291400 від 27.07.2016 р., № 0003342201 від 11.11.2015 р., № 0002902201 від 17.09.2015 р. Посилаючись на вищевикладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову (т.1 а.с. 213-215).

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи 13.12.2017 року, надав додаткові письмові пояснення та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 3 а.с. 96-99).

Представник відповідача за довіреністю Ємець Л.А. клопотань про допит свідків або проведення судових експертиз у справі не заявляв, додаткових доказів не надав, просив відмовити у задоволенні позовних вимоги з підстав, зазначених у запереченнях.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Агро-Союз-Термінал» станом на час винесення оскаржуваного рішення перебувало на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (на даний час - Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі податку на додану вартість (т.1 а.с. 29).

Посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 320 від 28.07.2016 р. та направлення на перевірку № 000290 від 01.08.2016 р. в період з 01.08.2016 р. по 05.08.2016 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Союз-Термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Естер-Маркет» за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складено акт № 162/04-17-140/33892463 від 12.08.2016 р. (т.1 а.с. 28-42).

ТОВ «Агро-Союз-Термінал» подані заперечення до акту перевірки за вих. № 75 від 18.08.2016 р., за результатами розгляду яких відповідачем надана відповідь № 13093/10/04-17-140 від 29.08.2016 р. про залишення їх без задоволення (т. 1 а.с. 43-55).

За результатами перевірки, оформленої актом № 162/04-17-140/33892463 від 12.08.2016 р., відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000722201 від 29.08.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 146 500,50 грн., з яких за основним платежем - на суму 97 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 48 833,50 грн. (т.1 а.с. 54)

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області шляхом подання скарги за вих. № 83 від 14.09.2016 р., яку за рішенням податкового органу про результатами розгляду первинної скарги № 7277/10/04-36-10-01-09 від 10.11.2016 р. залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 000722201 від 29.08.2016 р. - без змін (т.1 а.с. 57-69).

21.11.2016 року позивач звернувся із скаргою на рішення про результати розгляду первинної скарги № 7277/10/04-36-10-01-09 від 10.11.2016 р. до Державної фіскальної служби України (т.1 а.с. 70-79).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги № 452/6/99-99-11-01-01-25 від 13.01.2017 р. податкове повідомлення-рішення відповідача № 000722201 від 29.08.2016 р. залишено без змін (т.1 а.с. 80-84).

Не погодившись з рішенням податкового органу про нарахування податкових зобов'язань, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Зокрема, щодо доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, що, на його думку, свідчить про її незаконність, суд виходить з наступного

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положення ст.78 Податкового кодексу України передбачають підстави проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок.

Так, документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що на запит податкового органу, оформлений листом № 10848/10/04-17-12-01-15 від 11.07.2016 р. про наявність податкових застережень, яким позивачу було запропоновано протягом 10 робочих днів з дня отримання даного запиту надати завірені належним чином копії наступних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Естер-Маркет» за червень 2016 року: договори на придбання та продаж продукції; видаткові накладні на придбання та реалізацію; документи, які підтверджують розрахунки за товари; у разі, якщо товари придбано не у звітному періоді, оборотно-сальдову відомість руху ТМЦ по матеріальних рахунках за кожний звітний період (щомісячно); договори про оренду або документи на право власності місць зберігання; документи, що підтверджують транспортування ТМЦ (ТТН, з/д квитанції або подорожні листи); сертифікати якості та походження товару (зазначається інша інформація, яка необхідна для визначення виробника); якщо підприємство не є виробником, зазначити інформацію про попереднього по ланцюгу постачальника (найменування, код ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ; номер свідоцтва платника ПДВ, укладені угоди (контракти), виписані накладні (акти виконаних робіт), податкові накладні тощо; якщо підприємство є виробником (робіт, послуг) - надати дані бухгалтерського обліку щодо оприбуткування та подальшого списання товарів (робіт, послуг) у собівартість, власну господарську діяльність (бух. рах. 20, 22, 23, 26, 28, 63, 68, 79, 90, 91, 92, 94), документи щодо розрахунку калькуляції собівартості, інші документи якими підтверджується використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності (акти списання, шляхові листи, ін.) (т. 3 102-103), - листом № 65 від 20.07.2016 р. ТОВ «Агро-Союз-Термінал» повідомило податковий орган про відсутність правових підстав для надання документів на запит податкового органу по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Естер-Маркет» за червень 2016 року, з посиланням на порушення порядку направлення письмових запитів (т. 3 а.с. 106-108).

Отже, витребувані за запитом податкового органу документи позивачем надані не були.

Крім того, посадові особи позивача, будучі ознайомленими з оскаржуваним наказом та направленнями на проведення перевірки, допустили посадових осіб контролюючого органу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої був складений акт № 162/04-17-140/33892463 від 12.08.2016 р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 000722201 від 29.08.2016 р., а тому доводи позивача з цього приводу не є предметом дослідження в межах справи про оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведеної перевірки.

При цьому, суд також враховує позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Відтак, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі, у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В даному випадку, посадові особи контролюючого органу були допущені позивачем до проведення позапланової виїзної перевірки, її було проведено, за її результатами складено відповідний акт та прийнято податкове повідомлення-рішення, правомірність якого оскаржується в межах даної справи також з підстав відсутності виявлених порушень по суті. При цьому, проведення відповідачем перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

За викладених обставин, доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної перевірки є необґрунтованими, а тому не приймаються судом.

У зв'язку з ненаданням позивачем документів на запит податкового органу, 28.07.2016 року керівником Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 320 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Союз-Термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Естер-Маркет» за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року, та направлення на перевірку № 000290 від 01.08.2016 р.

Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 162/04-17-140/33892463 від 12.08.2016 р., стосовно порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виразились у неправомірному завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 97 667 грн. за червень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «Естер-Маркет», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом спірного періоду господарської діяльності ТОВ «Агро-Союз-Термінал» (покупець) в бухгалтерському та податковому обліку відображено взаємовідносини з ТОВ «Естер-Маркет» на підставі договорів №22, №23 від 01.06.2016 р. щодо придбання послуг з прибирання та приведення до корпоративних стандартів території замовника (площа території 22 000 м2) та догляду автотранспорту з завантаженням-розвантаженням та переупакуванням вантажу.

За умовами договору, вартість послуг з прибирання складає - 5,0 грн./м2 площі; з навантаження-розвантаження - 90,0 грн./т; з переупакування - 15,0 грн./т. В наданих до перевірки документах, послуги надані на загальну суму 488 333,30 грн., в тому числі ПДВ - 97 666,67 грн. («послуги перевантаження» - 459 000,00 грн., з них ПДВ - 76 500,00 грн.; «послуги прибирання» - 29 333,33 грн., з них ПДВ - 5 866,67 грн.), які віднесено до складу податкового кредиту червня 2016 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до перевірки надано наступні документи: копія договору № 22 про надання послуг від 01.06.2016 р., копія договору № 23 про надання послуг від 01.06.2016 р.; копії актів про надання послуг № ОУ-0000023 від 30.06.2016 р., № ОУ-0000022 від 30.06.2016 р., № ОУ-0000021 від 30.06.2016 р., звіти про завантаження-розвантаження за червень 2016 року по комерційному складу.

Відповідно до підпункту 1.1 договору №22 від 01.06.2016 р., ТОВ «Естер-Маркет» зобов'язується надати послуги по прибиранню та доведенню до корпоративних стандартів території ТОВ «Агро-Союз-Термінал».

Проаналізувавши надані позивачем до перевірки документи, суд зазначає наступне.

В актах виконаних робіт, наданих до перевірки, відсутні такі обов'язкові дані, як: розрахунок працезатрат; не визначено кількісні та вартісні показники наданих послуг; не вказано, на чому ґрунтується вартість виконаних робіт; не розкрито зміст господарської операції.

Згідно податкового розрахунку (форми №1- ДФ) за 2 квартал 2016 року, поданого до органу ДФС, кількість працюючих ТОВ «Агро-Союз-Термінал» складає 102 особи (з яких згідно штатного розкладу 3 працівника - прибиральники службових приміщень, 17 комірників, 12 підсобних працівників), що свідчить про наявність у позивача власних ресурсів, необхідних для виконання робіт, ніби-то отриманих від ТОВ «Естер-Маркет».

Водночас, з даних податкового обліку вбачається, що ТОВ «Естер-Маркет» зареєстровано в Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, основний вид діяльності - оптова торгівля побутовими електротоварами та електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку, кількість працюючих працівників ТОВ Естер-Маркет» складає 5 осіб.

Згідно даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Естер-Маркет» у червні 2016 реалізовувало: транспортні послуги, заготівки топографічної продукції, запчастини, щебінь, глина, пісок, ремонт автотранспортних засобів на суму 14 725 612,08 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 454 268,68 грн.) та закуповувало: шпалери, цукор, розчинник, продукт сирний, молочний, тушки курчат, матраци, пінополіуретан.

Зазначені обставини свідчать про невідповідність поставлених та реалізованих ТОВ «Естер-Маркет» товарів (послуг) та відсутність необхідної кількості ресурсів для виконання заявленого позивачем обсягу виконаних робіт, зважаючи на те, що за 1 місяць працівники ТОВ «Естер-Маркет» за умовами договору мали прибрати територію площею 22000 м2, оглянути, завантажити-розвантажити 3 020 тон вантажу, а також надати транспортні послуги, послуги з ремонту автотранспортних засобів, заготівки топографічної продукції, виробництва КАС, реалізацію запчастини, щебеню, глини, піску.

Крім того, суд зазначає, що територія ТОВ «Агро-Союз-Термінал» оснащена пунктами пропуску та відповідною системою реєстрації відвідувачів, проте інформації щодо відвідування території ТОВ «Агро-Союз-Термінал» співробітниками ТОВ «Естер-Маркет» до перевірки не надано, та перебування таких працівників на території ТОВ «Агро-Союз-Термінал» ніяким чином не підтверджено. Також, у позивача відсутні будь-які документи, які засвідчують огляд автомобілів чи товарів працівниками ТОВ «Естер-Маркет», завантаження-розвантаження товару, тощо, а також документи щодо залучення субпідрядників для виконання вказаних робіт.

Окремо суд зазначає, що надані позивачем акти виконаних робіт не містять змісту господарської операції. Відповідальна особа за прийняття придбаних від контрагента послуг з прибирання, з досмотру автотранспорту - відсутня (всі акти підписані директором). Заявки, акти зважування - відсутні. Докази пропуску сторонніх осіб на охоронювану територію позивача - відсутні, так само, які і пропуску автотранспорту (зокрема, з копій журналу КПП № 5, наданих позивачем, не вбачається пропуску автотранспорту від ТОВ «Есткр-Маркет»). Також, відсутні жодні анкетні дані (П.І.Б.) осіб, якими виконано обсяг робіт за спіними договорами, які можливо було б ідентифікувати.

Таким чином, відсутність документів, які б засвідчували перебування на території позивача працівників ТОВ «Естер-Маркет» та надання ними відповідних послуг, свідчить про непідтвердження витрат, які, відповідно, не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

За викладених обставин, суд не знаходить підстав для визнання необґрунтованим висновку податкового органу, викладеного в акті перевірки, щодо встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ТОВ «Естер-Маркет» на адресу ТОВ «Агро-Союз-Термінал» в частині придбання зазначених вище послуг, що призвело до неправомірного формування показників у бухгалтерському та податковому обліку підприємства за вказаними взаємовідносинами, та, відповідно, до заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 97 667,00 грн.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) на суму 48 833,50 грн., як за повторне порушення п.п. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що підставою для застосування до ТОВ «Агро-Союз-Термінал» штрафних (фінансових) санкцій на суму 48 833,50 грн., як за повторне порушення п.п. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, стало визначення платнику податків контролюючими органами протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування цього податку згідно податкових повідомлень-рішень: № 0000291400 від 27.07.2016 р., № 0003342201 від 11.11.2015 р., № 0002902201 від 17.09.2015 р. (т.2 а.с. 152-154).

Водночас, в матеріалах справи наявні докази скасування судами всіх вищезазначених податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) за ознакою повторності на суму 48 833,50 грн., за результатами їх оскарження позивачем в порядку адміністративного судочинства.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 р. у справі № 804/8869/16, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 р., задоволено позовні вимоги ТОВ «Агро-Союз-Термінал», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000291400 від 27.07.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 504 403,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 252 201, 50 грн. (т.3 а.с. 2-19).

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 р. у справі № 804/434/16, яка набрала законної сили, задоволено адміністративний позов ТОВ «Агро-Союз-Термінал», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 00029002201 від 17.09.2015 р., яким ТОВ «Агро-Союз-Термінал» збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 761 646, 00 грн., з яких 507 764 грн. - за основним платежем, та 253 882 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002892201 від 17.09.2015 р., яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 118 978, 00 грн. (т.3 а.с. 50-55).

Також, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 р. у справі № 804/1033/16, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 р., адміністративний позов ТОВ «Агро-Союз-Термінал» було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0003342201 від 11.11.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Агро-Союз-Термінал» з податку на додану вартість на суму 95 000 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 47 500 грн. (т.3 а.с. 86-90).

З викладеного вбачається, що на момент судового розгляду даної справи встановлено відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) за ознакою повторності.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 000722201 від 29.08.2016 р. в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 416,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Зважаючи на те, що судом прийнято рішення про часткове задоволення позову в частині заявлених позивачем позовних вимог майнового характеру, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 366,25 грн., сплачений позивачем згідно платіжного доручення № 11 від 24.01.2017 р. (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 000722201 від 29.08.2016 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 416,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» судовий збір у розмірі 366,25 грн. (триста шістдесят шість гривень двадцять п'ять копійок), сплачений позивачем згідно платіжного доручення № 11 від 24.01.2017 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна