Постанова № 73128475, 28.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 р. Справа № 804/5039/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В. за участю: представника позивача: представника позивача: представника віповідача: Кукурузи В.Ю., Медведєва К.І., Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови від 09.02.2016 №110010000/2016/20005, визнання недійсним та скасування рішення від 09.02.2016 №110010000/2016/600019/1,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2016 №110010000/2016/20005; визнання недійсним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.02.2016 №110010000/2016/600019/1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним за контрактом від 29.04.2015, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания» (Росія) імпортовано товар - концентрат залізорудний агломераційний в кількості 48000 тон, за ціною 1957,43 рублів РФ за одну тону. Під час митного оформлення товару до Дніпропетровської митниці ДФС були подані всі необхідні документи для їх митного оформлення за ціною контракту, надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, а містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Проте, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 09.02.2016 №110010000/2016/600019/1 та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2016 № 110010000/2016/20005.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 року відкрито провадження у справі №804/5039/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02 вересня 2016 року на 10:40. Останнє судове засідання відбулось 28 жовтня 2016 року.

Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржене рішення прийнято митним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та Законами України. Відповідач наголосив на тому, що має право впевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості товарів та у зв'язку з цим має право витребувати додаткові документи, які визначені у статті 53 МК України. За наслідками перевірки наданих декларантом документів, митний орган встановив, що залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1957,43 руб. РФ/т при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe, надбавка або знижка до базової ціни складає 23,72 руб. РФ/т за 1 % Fe долі в пропорції. З урахуванням проведеного аналізу, контролюючий орган дійшов висновку про заниження митної вартості товару.

У судове засідання 28 жовтня 2016 року представники позивача з'явилися. Позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 28 жовтня 2016 року з'явилася, проти позову заперечила, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, основний вид діяльності Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» за КВЕД 24.10 - виробництво чавуну сталі та феросплавів.

29 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупцем) (далі - ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського») та ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», м. Москва, Росія (продавець) укладено контракт № 15-0835-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови і строки поставки якого визначаються даними Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною даного Контракту (а.с.34).

Згідно Додатку №14 від 20.01.2016 до означеного Контракту продавець зобов'язався поставити ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» залізорудний концентрат в кількості 48000 тон за ціною 1957,43 руб. РФ за одну тону, на умовах поставки: DAP - станція Соловей/Тополі (Інкотермс - 2010) (а.с.38).

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 та додатку №14 від 20.01.2016 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe в залізорудному концентраті. Базова ціна залізорудного концентрату визначається за ціною 1957,43 руб. РФ за одну тону при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe надбавка або знижка до базової ціни складає 23,72 руб. РФ/т за 1% долі в пропорції.

08 лютого 2016 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товару.

Вищевказаний товар заявлено до митного оформлення шляхом подання МД №110010000/2016/020136; митна вартість товару заявлена декларантом за ціною зовнішньоекономічного контракту та Додатку № 14 (основний метод) та визначена на рівні 1957,43 руб. РФ/т.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу наступні документи:

- контракт від 29.04.2015 № 15-0835-12 з додатковими угодами № 3 та № 4;

- додаток № 14 від 20.01.2016 до Контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12;

- рахунок фактура (інвойс) від 27.01.2016 № БЕЛ 00109 разом з додатком до нього;

- рахунок фактура (інвойс) від 28.01.2016 № БЕЛ00110 разом з додатками до нього;

- рахунок фактура (інвойс) від 28.01.2016 БЕЛ00111 разом з додатками до нього;

- рахунок фактура (інвойс) від 29.01.2016 БЕЛ00116 разом з додатками до нього;

- рахунок фактура (інвойс) від 29.01.2016 БЕЛ00118 разом з додатками до нього;

- рахунок фактура (інвойс) від 30.01.2016 БЕЛ00119 разом з додатками до нього;

- рахунок фактура (інвойс) від 30.01.2016 БЕЛ00120 разом з додатками до нього.

Також, до митного органу були подані транспортні (перевізні) документи, а саме: лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/150 від 30.01.2016р.; залізнична накладна № 21018970 від 27.01.2016р.; залізнична накладна № 21019032 від 27.01.2016р.; залізнична накладна №21021143 від 28.01.2016р.; залізнична накладна № 21021098 від 28.01.2016р.; залізнична накладна № 21021107 від 28.01.2016р.; лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/151 від 30.01.2016р.; залізнична накладна № 21024574 від 28.01.2016р.; залізнична накладна № 21024599 від 28.01.2016р.; залізнична накладна № 21024573 від 28.01.2016р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/154 від 01.02.2016р.; залізнична накладна № 21030419 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 21030186 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 21030485 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 21030556 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 21030450 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 21030564 від 29.01.2016р.; залізнична накладна №45745460 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 45757960 від 30.01.2016р.; лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/160 від 01.02.2016р.; залізнична накладна № 21033713 від 30.01.2016р.; залізнична накладна № 21033724 від 30.01.2016р.; лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/163 від 01.02.2016р.; накладна № 21034280 від 30.01.2016р.; залізнична накладна № 21034238 від 30.01.2016р.; залізнична накладна № 21034226 від 30.01.2016р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/174 від 02.02.2016р.; залізнична накладна №21033806 від 30.01.2016р.; залізнична накладна № 43965417 від 29.01.2016р.; залізнична накладна № 45790086 від 31.01.2016р.; залізнична накладна № 45795515 від 31.01.2016р.; залізнична накладна №45815149 від 01.02.2016р.; лист ПАТ «ДМКД» № 062Д/186 від 03.02.2016р.; залізнична накладна №21034317 від 30.01.2016р..

Окрім того, позивачем додатково було надано відповідачу наступні документи: чотири рахунки від Виробника до Продавця б/н від 27.01.2016р.; чотири рахунки від Виробника до Продавця б/н від 28.01.2016р.; шість рахунків від Виробника до Продавця б/н від 29.01.2016р.; сім рахунків від Виробника до Продавця б/н від 30.01.2016р.; сертифікат якості №73 від 27.01.2016р.; сертифікат якості № 74 від 27.01.2016р.; сертифікат якості № 75 від 27.01.2016р.; сертифікат якості № 76 від 27.01.2016р.; сертифікат якості № 77 від 28.01.2016р.; сертифікат якості № 78 від 28.01.2016; сертифікат якості № 79 від 28.01.2016; сертифікат якості № 80 від 28.01.2016; сертифікат якості № 81 від 29.01.2016; сертифікат якості № 82 від 29.01.2016; сертифікат якості № 83 від 29.01.2016; сертифікат якості № 84 від 29.01.2016; сертифікат якості № 85 від 29.01.2016; сертифікат якості № 86 від 29.01.2016; сертифікат якості № 87 від 30.01.2016; сертифікат якості № 88 від 30.01.2016; сертифікат якості № 89 від 30.01.2016; сертифікат якості № 90 від 30.01.2016; сертифікат якості № 91 від 30.01.2016; сертифікат якості № 92 від 30.01.2016; сертифікат якості № 93 від 30.01.2016; копія митної декларації країни відправлення № 10101100/220116/0000029 від 22.01.2016.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За висновками митниці, декларантом надано документи, що містили розбіжності стосовно ціни одиниці товару, яка визначена в залежності від вмісту Fe в кожній партії, передбаченого зовнішньоекономічним контрактом № 15-0835-12, в той час як в наданих рахунках виробника товару на адресу постачальника ціна визначена незалежно від вмісту Fe на кожну партію в рівному розмірі - 1957,43 руб.РФ/т, в той час як за даними митного органу така ціна має становити 2,9387 руб.РФ/т.

З урахуванням викладеного, митницею зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) документи на підтвердження митної вартості товару.

На виконання ч.3 ст.53 МК України, декларантом надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, а саме: контракт від 29.04.2015 № 15-0835-12; додаток від 20.01.2016 № 14 до Контракту № 15-0835-12; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00109 від 27.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00110 від 28.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00111 від 28.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00116 від 29.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00118 від 29.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00119 від 30.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) № БЕЛ00120 від 30.01.2016 разом з додатком до нього.

09.02.2016 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2016/600019/1, в якому митна вартість товару скоригована до 2938,70 руб. РФ/т. (метод 2ґ) та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №110010000/2016/20005.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що на дату подання митної декларації від 08.02.2016 №110010000/2016/020136 оплата за заявлений до розмитнення товар повинна була бути здійснена згідно рахунку від 27.01.2016 №БЕЛ00109, проте митному органу документи на підтвердження оплати надані не були. Товар імпортовано не за прямим контрактом, а за контрактом, укладеним з посередником, що впливає на вартість товару. Надані декларантом рахунки фактури не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що їх видало -ОАО «Стойленський ГОК». Також, рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості, що визначає інформацію рахунку стосовно вмісту Fe , але ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена рахунками виробника на рівні 1300 руб. РФ/т (за контрактом).

Як рахунки контрактоутримувача, так і рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.

Листом від 18.03.2016 3062Д/409 позивач надав на адресу митного органу для перегляду спірного рішення про коригування митної вартості товару додаткові документи: лист контрактоутримувача від 17.03.2016 №221; висновок «Укрпромзовнішекспертиза» від 12.02.2016 №539; специфікований рахунок від 20.01.20016 №14; додаткова угода від 01.09.2015.

За наслідками розгляду перерахованих документів, відповідач листом від 25.03.2016 №684/10/04-50-66 повідомив ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 09.02.2016 №110010000/2016/600019/1.

Надаючи оцінку правомірності винесення оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, суд виходить з наступного.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (статті 55 МК України).

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Порядок застосування резервного методу визначає стаття 64 МК України.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 вказаної статті, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Згідно п.п. 1, 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З аналізу наведених норм вбачається, що для витребування додаткових документів у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено вище, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості надано комплект обов'язкових документів, передбачений ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які є належним чином оформленими, містять достовірні відомості, базуються на об'єктивних і документально підтверджених даних.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч.ч. 6, 8, 9 ст.58 МК України, платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З наведеної норми виливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

В даному випадку, обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилається на те, що в наданих з МД інвойсах контрактоутримувача ціна одиниці товару визначена в залежності від вмісту Fe в кожній партії, як це передбачено зовнішньоекономічним контрактом № 15-0835-12 із позивачем, в той час як в наданих рахунках виробника товару на адресу постачальника ціна визначена незалежно від вмісту Fe на кожну партію в рівному розмірі - 1300 руб.РФ/т, отже, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містіть розбіжності щодо вартості товару, що обумовлює необхідність надання контракту постачальника з третьою особою (виробником).

Ці посилання суд вважає безпідставними, оскільки оцінка методики ціноутворення продавця (ТОВ «Русская горно-металлургическая компания») як умова договору з його постачальником (виробником) продукції не є елементом перевірки складових числового значення митної вартості в розумінні ст. 58 МК України. При цьому рахунки по взаємовідносинам продавця товару з третьою особою (виробником), на зміст яких послався митний орган, не є обов'язковими документами відповідно до частини 2 ст. 53 МК України, а наведені в цих рахунках відомості щодо ціни товару не суперечать економічній обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що вищевказані інвойси та рахунки не містять печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, і це є підставою для сумніву у правильності визначення митною вартості. Як пояснив представник позивача, ці документи не надходили разом із вантажем, а були отримані поштою, що не суперечить законодавству.

Виходячи зі змісту ст. 335 ч.1 п.4 пп. «ґ» МК України та Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001, зазначає, що законодавством не передбачено обов'язковість наявності на комерційних документах печаток та штампів прикордонних та митних служб, а лише таку можливість, якщо вони наявні у перевізника. В той же час на товаро - транспортних документах, для яких наявність таких печаток і штампів є обов'язковою, ці реквізити в наявності. Отже, вказані обставини не можуть вважатися підставою для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів.

Крім того, пославшись на наявність вищевказаних розбіжностей між інвойсами продавця та рахунками його постачальника, відповідач також зазначає про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової, хоча згідно зовнішньоекономічного контракту та наданих позивачем документів підтверджено здійснення поставки на умовах DAP - станція Соловей/Тополі, які передбачають несення витрат на поставку товару до вказаного пункту призначення продавцем, отже включені у вартість товару. Натомість положення частини 2 ст. 53 МК України в такому випадку не передбачають необхідності надання транспортних (перевізних) документів.

Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом.

Суд зазначає, що за умовами контракту передплата за товар не передбачена, тому позивач не мав можливості надати платіжні документи.

Суд відзначає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.

Натомість відповідач витребував у позивача додаткові документи за всім переліком, що передбачено частиною 3 статті 53 МК України безвідносно перевірки саме тих обставин, які ним розцінені як суттєві розбіжності, а в подальшому ненадання позивачем цих додаткових документів використано для прийняття спірного рішення від 09.02.2016 № 110010000/2016/600019/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2016 № 110010000/2016/20005.

Наведені відповідачем обставини не є свідченням неправильності визначення підприємством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару та не стосується відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті товариством за цей товар, а тому не може бути свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах не виявлено.

З огляду на наведене, суд вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи, стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, свідчить про формальний підхід митного органу до перевірки правильності заявленої митної вартості.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю Контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.

Окрім того, слід зазначити, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем застосовано другорядний метод 2-ґ, але не надано жодних доказів неможливості застосування інших попередніх другорядних методів, як того вимагають приписи ч.3 ст. 57 МК України, зокрема ані методу визначення щодо ідентичних товарів, ані методу щодо подібних (аналогічних) товарів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправне складення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні від 09.02.2016 №110010000/2016/20005 та прийняття рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.02.2016 № 110010000/2016/600019/1, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню судом.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2016 №110010000/2016/20005, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2016 №110010000/2016/600019/1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС від 09.02.2016 №110010000/2016/20005.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.02.2016 №110010000/2016/600019/1.

Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2016 року.

Суддя О.В. Царікова