Постанова № 73127932, 22.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа № 914/2481/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Іванець М.Я.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс»

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 (суддя Синчук М.М., повний текст складено 18.12.2017)

у справі №914/2481/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ,

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс», м.Львів,

про зобов’язання повернути 8 штук злитків

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_3 - адвокат

від відповідача – ОСОБА_4 - адвокат

30.11.2017 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (надалі – ПАТ «Енергомашспецсталь») про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» (надалі – ТзОВ «Укртрансальянс») повернути на адресу ПАТ «Енергомашспецсталь» упродовж 7 днів з дати набрання законної сили рішенням суду 8 штук злитків загальною вартістю 49 048,82 €, а саме: № фіксації 415164-2 вартістю 8 942,77 €, № фіксації 415164-3 вартістю 8 850,9 €, № фіксації 415177-2 вартістю 6 916,02 €, № фіксації 415160, 415161, 415161-6 вартістю 5 021,97 €, № фіксації 415160, 415161-7 вартістю 5 058,33 €, № фіксації 415160, 415161-8 вартістю 5 001,77 €, № фіксації 415175, 415176-3 вартістю 5 070,45 €, № фіксації 415175, 415176-4 вартістю 5 086,61 € (а.с. 6-7).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у даній справі (а.с. 45-50) позов ПАТ «Енергомашспецсталь» про зобов’язання повернути 8 штук злитків задоволено.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, в порушення норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, а також раніше досягнутих домовленостей, не погодив умови перевезення злитків стальних та не здійснив їх подальше перевезення. Крім цього, оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився, позовні вимоги не заперечив, доказів повернення злитків не представив, суд визнав позов таким, що підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 рішення оскаржив відповідач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд порушив норми процесуального права, неповно дослідив обставини справи, надавши оцінку лише тим доказам, які були подані позивачем. Розглянувши справу без відповідача, суд позбавив його можливості надати докази для спростування вимог позивача та реалізувати своє право на справедливий суд, зокрема, в частині доступу до правосуддя. Посилаючись на грубе порушення судом ст. 104 ГПК України (в редакції від 06.11.1991, з наступними змінами і доповненнями), апелянт звертає увагу суду на те, що його не було повідомлено про час і місце засідання суду, тому просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ «Енергомашспецсталь» в задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області – без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2015 на адресу ТзОВ «Укртрансальянс» у вагонах №44910420 та №44729408, за накладними №50203256 та №50203249 за маршрутом Шпічкіно - Мостиська-2, з метою подальшої доставки покупцю, ПАТ «Енергомашспецсталь» направило, а ТзОВ «Укртрансальянс» (відповідач у справі) прийняло стальні злитки у кількості 8 штук.

Загальна вартість вказаних злитків становила 49 948,82 €, що складається з наступних сум та підтверджується такими документами:

№ фіксації 415164-2 – рахунок фактура №15/223 від 16.03.2015 (додаток 3) і специфікація №24/РЕ/964/НОМЕР_1 від 26.01.2015, вартість 8 942,77 €;

№ фіксації 415164-3 - рахунок фактура №15/224 від 16.03.2015 року (додаток 4) і специфікація №24/РЕ/964/НОМЕР_1 від 26.01.2015, вартість 8 850,9 €;

№ фіксації 415177-2 - рахунок фактура №15/225 від 16.03.2015 (додаток 5) і специфікація №25/РЕ/964/НОМЕР_2 від 26.01.2015, вартість 6 916,02 €;

№ фіксації 415160, 415161-6 - рахунок фактура №15/226 від 16.03.2015 (додаток 6) і специфікація №22/КЕ/964/НОМЕР_3 від 26.01.2015, вартість 5 021,97 €;

№ фіксації 415160, 415161-7 - рахунок фактура №15/226 від 16.03.2015 (додаток 6) і специфікація №22/РЕ/964/НОМЕР_3 від 26.01.2015, вартість 5 058,33 €;

№ фіксації 415160, 415161-8 - рахунок фактура №15/227 від 16.03.2015 (додаток 7) і специфікація №22/РЕ/964/НОМЕР_3 від 26.01.2015, вартість 5 001,77 €;

№ фіксації 415175, 415176-3 - рахунок фактура №15/227 від 16.03.2015 (додаток 7) і специфікація №22/КЕ/964/НОМЕР_3 від 26.01.2015, вартість 5 070,45 €;

№ фіксації 415175, 415176-4 - рахунок фактура №15/228 від 16.03.2015 (додаток 8) і специфікація №22/РЕ/964/НОМЕР_3 від 26.01.2015, вартість 5 086,61 €.

В порушення раніше досягнутих домовленостей ТзОВ «Укртрансальянс» не погодив умови перевезення злитків стальних та не виконав вимоги позивача про їх повернення.

На адресу відповідача 03.11.2017 позивачем була направлена претензія №17/1188 з вимогою повернути вищевказані злитки, але відповіді на вказану претензію відповідачем надано не було.

В судове засідання суду першої інстанції відповідач не з’явився, відзиву на позов не подав.

Посилаючись на неповідомлення його належним чином про час і місце розгляду спору, відповідач оскаржив рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку.

Позовна заява ПАТ «Енергомашспецсталь» поступила до Господарського суду Львівської області 30.11.2017, ухвалою про порушення провадження у справі №914/2481/17 від 01.12.2017 дана позовна заява прийнята до розгляду і розгляд справи було призначено на 13.12.2017.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 01.12.2017 була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.12.2017 і оприлюднена 05.12.2017.

04.12.2017 дана ухвала була відправлена сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення поштового відправлення адресатам, які, однак, на час розгляду справи не повернулися Господарському суду Львівської області. Слід зазначити, що ухвала була надіслана судом сторонам у справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 (а.с. 194-195).

Враховуючи, що явка повноважних представників в судове засідання судом обов’язковою не визнавалась, в ухвалі було вказано, що у разі неподання витребуваних судом документів і відзиву на позов, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а також, враховуючи явку представника позивача – ПАТ «Енергомашспецсталь» з міста Краматорська Донецької області, справа була розглянута господарським судом по суті.

Окрім вищевикладеного, слід зазначити також, що судом апеляційної інстанції здійснено відстеження операцій з відправлення, надходження та вручення поштової кореспонденції на адресу відповідача у справі (а.с. 196-197), з якого вбачається, що поштове відправлення за №7901411570951 надійшло до відділення зв’язку за місцезнаходженням ТзОВ «Укртрансальянс» 07.12.2017 о 10 год 03 хв, а вручено було адресату лише 14.12.2017.

Отримання кореспонденції відповідачем в межах одного міста через десять днів з моменту відправлення не може вважатися порушенням норм процесуального права судом.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд належним чином повідомив відповідача про час та місце судового розгляду.

15 та 19 березня 2018 року скаржник подав до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги з посиланням на ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2018).

Відповідно до положень ст.267 ГПК України, у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, суддя-доповідач, зокрема, вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; згідно ч. 2 даної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частина перша ст. 266 ГПК України встановлює, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

В даному випадку, скаржник, подавши 05.01.2018 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017, підставами такої зазначив лише порушення норм процесуального права (ст. 104 ГПК України в редакції від 06.11.1991 з наступними змінами і доповненнями), інших доводів та доказів на спростування позовних вимог та в обґрунтування скасування рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017, в апеляційній скарзі не навів.

Водночас, такі додаткові доводи та докази були викладені скаржником в додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 15 та 16 березня 2018 року, що отримані судом 15.03.2018 та 19.03.2018 відповідно (а.с. 119-120, 151-152), тобто вже під час розгляду апеляційної скарги у даній справі по суті, оскільки перше судове засідання в суді апеляційної інстанції відбулося 08.02.2018.

Подання вказаних пояснень з додатковими підставами до своєї апеляційної скарги скаржник мотивує тим, що він не мав змоги вчасно подати всі необхідні доводи та докази на заперечення позовних вимог, у зв’язку з чим просив долучити до матеріалів справи додаткові докази та прийняти їх до розгляду. Водночас, при поданні вказаних письмових пояснень, скаржник надав суду підтвердження надсилання позивачу лише додаткових пояснень від 16.03.2018, натомість доказів надіслання позивачу додаткових пояснень від 15.03.2018 суду не надано.

Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що скаржник без поважних причин не подав докази, на які він покликається в додаткових поясненнях від 16.03.2018 ні до апеляційної скарги, ні, окремо, до першого судового засідання. Скаржник не обґрунтував причин неможливості подання таких документів разом із апеляційною скаргою, а також не пояснив, чому він подав до суду такі документи аж через півтора місяці після подання самої апеляційної скарги. Таким чином, докази, на які покликається скаржник у своїх письмових поясненнях, не приймаються колегією суддів до розгляду.

Стосовно змісту вказаних письмових пояснень, скаржник зазначив, що у нього відсутній предмет позову, оскільки 8 стальних злитків були реалізовані ним іншому суб’єкту господарювання за договором №029/2010-17 від 25.07.2017. Свої дії ТзОВ «Укртрансальянс» пояснює тим, що позивач своєчасно та належним чином не розпорядився вантажем, який прибув на ст. Мостиська 22.03.2015, в зв’язку з чим ТзОВ «Укртрансальянс» (як експедитор) понесло витрати за збереження залізницею зазначеного вантажу.

За твердженням відповідача, він, повідомивши позивача про притримання товару до погашення заборгованості за його збереження (лист №118 від 21.09.2016), згодом продав злитки для погашення боргу перед залізницею. Однак, ТзОВ «Укртрансальянс» не надало суду належних доказів повідомлення позивача про притримання товару та про неможливість повернення злитків (8 шт.) через понесені збитки внаслідок несплати позивачем вартості зберігання товару Львівській залізниці. Доданий до матеріалів справи опис вкладення, який мав би підтверджувати факт направлення листа №118 від 21.09.2016 (а.с. 165, 166), стосується направлення листа №18 від 21.09.2016 (а не листа №118) та рахунку №22 від 06.10.2016, крім цього поштовий штемпель на ньому не читається.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалене відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/2481/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» – без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко