Ухвала суду № 73127793, 02.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" квітня 2018 р. Справа№ 910/18090/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

розглянувши заяву ліквідатора ДП «ВО Київський радіозавод» Ковеза А.І. про відвід головуючого судді Алданової С.О. суддів Зубець Л.П. та Мартюк А.І.

у справі №910/18090/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2017 р.

за позовом Громадської організації "Спортивний клуб "Восход"

до 1. Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олет Груп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратекс"

3. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

4. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжана Сергіївна

про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Спортивний клуб "Восход" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олет Груп" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" 16.05.2016 р., з продажу нерухомого майна Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод", а саме з продажу нежилих приміщень будівель та споруд стадіону, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна 12-А, з продажу нежитлової будівлі під літерою "А", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 10, та з продажу нежитлової будівлі під літерою "А", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8; визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" від 19.05.2016 р.; скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 8, м. Київ, вул. Привокзальна, 12-А, скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Олет Груп" на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 10 та скасування державної реєстрації права власності Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" на об'єкти нерухомого майна за адресами: м. Київ, вул. Бориспільська, 8 та 10, м. Київ, вул. Привокзальна, 12-А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2017 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратекс", Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Аврамченко С.С.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2017 р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними результати аукціону з продажу нежилих приміщень будівель та споруд стадіону, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Привокзальна, будинок 12-А, що був проведений 16.05.2016 р. Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон". Визнано недійсними результати аукціону з продажу нежитлової будівлі під літерою "А", що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 10, що був проведений 16.05.2016 р. Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон". Визнано недійсними результати аукціону з продажу нежитлової будівлі під літерою "А", що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 8, що був проведений 16.05.2016 р. Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон". Стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" на користь Громадської організації "Спортивний клуб "Восход" судовий збір у розмірі 1600,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2017 р. в частині п. 1 позовної заяви щодо визнання аукціонів недійсними, позов залишити без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ "Київенергоком" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2017 р. повністю і закрити провадження у справі повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ "Олет Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2017 р. повністю і закрити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олет Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2017 р., встановлено сторонам у справі строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 р. розгляд апеляційних скарг Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олет Груп" призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. розгляд справи було відкладено на 26.03.2018 р.

У судовому засіданні 26.03.2018 р. оголошено перерву до 29.03.2018 р.

28.03.2018 р. через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" надійшли заяви про відвід головуючого судді Алданової С.О., а також про відвід суддів Зубець Л.П. та Мартюк А.І.

Заяви ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" про відвід суддів мотивовані тим, що головуючим суддею Алдановою С.О. та суддями Зубець Л.П., Мартюк А.І. при розгляді даної справи були порушені норми господарсько-процесуального законодавства. Ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" не було повідомлено про відкриття провадження у справі, а також не залучено до участі у справі. Крім того, заявник стверджує, що з метою недопущення його участі у розгляді справи, колегія суддів здійснює перенесення судових засідань з мінімальними інтервалами, що позбавляє можливості належного повідомлення про місце, час та дату розгляду справи.

Заявник вважає, що зазначені дії суддів свідчать про навмисне позбавлення його можливості участі у справі, з метою забезпечення себе сприятливими умовами для отримання можливості вільного перекручування фактів і істотних обставин у справі та отримання можливості безперешкодного прийняття "потрібного" їм рішення.

Відповідно до п. п. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів у складі: головуючого судді Алданової С.О. судді Зубець Л.П., Мартюк А.І., дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, головуючому судді Алданової С.О. та суддям Зубець Л.П. та Мартюк А.І. у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 р., матеріали справи №910/18090/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2018 р. заяву ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" про відвід головуючого судді Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. та Мартюк А.І. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід головуючого судді Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. та Мартюк А.І. у справі № 910/18090/17, прийшла до висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши заяву ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" про відвід головуючого судді Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. та Мартюк А.І., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявниками доводи у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 4 ст. 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Варто звернути увагу, що ліквідатор Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" не наводить підстав, які б свідчили про упередженість колегії суддів у складі головуючий суддя Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. та Мартюк А.І., оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаних суддів від розгляду даної справи.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що заява ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" про відвід головуючого судді Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. та Мартюк А.І. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" про відвід головуючого судді Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. та Мартюк А.І. у справі № 910/18090/17 відмовити.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко