Ухвала суду № 73125727, 30.03.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2260/18

Провадження № 2-з/367/93/2018

УХВАЛА

Іменем України

30 березня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу – ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, квартира за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 22,9 кв.м. номер запису про право власності №12113684, реєстраційний номер нерухомого майна 737517532109.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Оскільки, спосіб забезпечення позову, вказаний у заяві відповідає вимогам закону, та крім того заявник на обґрунтування заяви посилається на те, що позика становить значну суму як для заявника, так і для відповідача, її розмір перевищує вартість квартири відповідача, а також те, що відповідач, як відомо, заявнику не має іншого майна та з метою захисту матеріально – правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, може забезпечити в майбутньому реальне та ефективне виконання судового рішення.

Крім того, накладення арешту, шляхом заборони відчуження майна на час розгляду судової справи не звужує права відповідача щодо проживання та користування житлом, а відповідно не може нанести йому збитки пов'язані із застосуванням заходу забезпечення позову.

Тому з урахуванням обгрунтованих припущень, що не вжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити не можливим виконання судового рішення, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезепечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149 – 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,–

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності відповідачу – ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою Київська область, м. Ірпінь, вул. Джерельна, 2, загальною площею 22,9 кв.м. номер запису про право власності №12113684, реєстраційний номер нерухомого майна 737517532109.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Н.Ф. Карабаза