Рішення № 73125635, 30.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12501/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - позивач), діючи через свого представника – ОСОБА_4, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - відповідачі), в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь заборгованість за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року в сумі 22 107,73 дол. США та 118 568,57 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-AОО /144 0АО/2007, згідно з яким банк надав останньому кредит у сумі 69 683,10 дол. США.

27 липня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір фінансової поруки №SR-A00 /148 0AO/ 2007, відповідно до якого останній зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань. Також договором поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись із вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

23 вересня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права вимоги до боржника за кредитним договором від 27 липня 2007 року №ML-AОО /144 0АО/2007.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконав взятих за кредитним договором зобов'язань щодо внесення платежів згідно з графіком, тому станом на 27 липня 2015 року утворилася заборгованість за тілом кредиту у сумі 22 107,73 дол. США та пеня в розмірі 118 568,57 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 щодо задоволення позову заперечив, оскільки позивач не надав доказів, а саме оригіналів документів щодо видачі кредитних коштів, дійсного розміру заборгованості за кредитним договором та відступлення права вимоги позивачу, оригінали яких мають зберігатися щонайменше 5 років після погашення позики боржником.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується його розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи. 29 березня 2018 року подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 27 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-AОО /144 0АО/2007 (далі – кредитний договір), відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 69 683,10 дол. США, з яких 1-ий транш – 20 683,10 дол. США, з яких 20 000 дол. США на проведення ремонту нерухомого майна та 683,10 дол. США на оплату комісії, 2-ий транш – 20 000 дол. США на проведення ремонту нерухомого майна, 3-ий транш – 20 000 дол. США на проведення ремонту нерухомого майна, 4-ий транш – 9 000 дол. США на проведення ремонту нерухомого майна з датою остаточного повернення кредиту 26 липня 2015 року. Сторони договору домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого відсотка в розмірі 12,49% річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.7.2. кредитного договору банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною/ними заявою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитній/их заявці/ках позичальника.

Банк виконав свої зобов'язання в повному обсязі, на поточний рахунок позичальника №26204001752934 були перераховані кошти траншами: 27 липня 2007 року - 20 683,10 дол. США; 30 липня 2007 року - 20 000 дол. США; 03 серпня 2007 року – 10 000 дол. США; 06 серпня 2007 року – 19 000 дол. США, що в загальній сумі складає 69 683,10 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_2 №26204001752934 за період з 27 липня 2007 року по 02 березня 2016 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 та пункту 1.5. частини 2 кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався щомісяця повертати суму кредиту та нарахованих процентів рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами, з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором було укладено договір фінансової поруки №SR-A00 /148 0AO/ 2007 від 27 липня 2007 року (далі – договір поруки) між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3, відповідно до якого останній зобов'язувався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 його боргових зобов'язань (всіх зобов’язань боржника перед кредитором по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору №ML-AОО /144 0АО/2007, як це визначено кредитним договором та описано в цьому договорі) перед кредитором за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань (п.1.1 договору поруки). Також договором поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись із вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (п.1.2. договору поруки).

Частинами першою та другою статті 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до додаткового договору №1 від 21 жовтня 2010 року до кредитного договору №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року, укладеному між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, сторони виклали графік платежів в новій редакції та частково змінили інші умови кредитного договору.

23 вересня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. Згідно з вищевказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року, що також підтверджується витягом з Додатку 1 до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року.

18 травня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк», який діяв на підставі договору комісії укладеного 23 вересня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», якій належать всі права та обов’язки за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року та цим додатковим договором, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони, було укладено додатковий договір №2 від 18 травня 2013 року до кредитного договору №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року, відповідно до якого сторони домовились, що на період з 18 травня 2013 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка в розмірі 0,00% річних, також викладено графік платежів в новій редакції. Пунктом 2.1.5.2 договору передбачено право кредитора вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у випадку невиконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, виписки про рух коштів за рахунком боржника ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 свої зобовязання за договором належним чином не виконує в результаті чого станом на 27 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить: по тілу кредиту у розмірі 22 107,73 дол. США; по пені у розмірі 118 568,57 грн. Даний розрахунок суд визнає обґрунтованим і таким, що відповідає умовам кредитного договору.

28 липня 2015 року позивачем на адресу відповідачів було направлено вимоги від 27 липня 2015 року про сплату протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги залишку заборгованості за кредитом та суми пені за прострочення зобов’язань.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин за кредитним договором, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки в судовому засіданні з’ясовано, що відповідачем ОСОБА_2 допущено порушення термінів оплати за кредитним договором, тому у позивача виникло право вимагати від відповідачів повернення в повному обсязі кредиту та пені.

Доводи представника відповідача про те, що позивач не підтвердив належними і допустимими доказами виконання взятих на себе ЗАТ «ОТП Банк» зобов'язань за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року щодо видачі кредитних коштів та їх отримання ОСОБА_2, розміру заборгованості за вказаним кредитним договором на увагу не заслуговують, оскільки згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та Міжнародних стандартів фінансової звітності.

У відповідності до п.5.4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 року, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п.5.6). Згідно із п.8.16 вказаного Положення підтвердженням повного та своєчасного здійснення операції є документи, які свідчать про те, що ця операція була виконана та інформація про неї внесена в регістри бухгалтерського обліку. До письмових підтверджень належать і самі записи в регістрах бухгалтерського обліку.

За таких обставин, суд вважає вказані вище документи належними доказами підтвердження надання ОСОБА_2 кредитних коштів в повному обсязі та відповідно дійсного розміру заборгованості за кредитним договором.

Суд зауважує, що кредитний договір укладений ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 27 липня 2007 року, ОСОБА_2 виконував взяті на себе зобовязання відповідно до кредитного договору в період з 27 липня 2007 року по 20 січня 2015 року включно здійснюючи щомісячне фактичне погашення заборгованості за наданим кредитом. Наявність будь-яких звернень ОСОБА_2 до банку з приводу не отримання кредиту чи отримання кредиту не у повному розмірі судом не встановлено.

Окрім того, з моменту відступлення права вимоги за кредитним договором до 20 січня 2015 року ОСОБА_2 сплачував кошти на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що свідчить про його інформованість стосовно відступлення його заборгованості від ПАТ «ОТП Банк» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Крім того, ОСОБА_2 неодноразово визнавав факт отримання кредитних коштів, підписуючи додаткові договори до кредитного договору: додатковий договір № 1 від 21 жовтня 2015 року; додатковий № 2 від 18 травня 2013 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

При цьому неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору.

Крім того, ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Як чинність кредитного договору, так і договору відступлення права вимоги відповідачами не оспорюється, про що свідчить відсутність спору із цього питання.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм матеріального права, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як новий кредитор за зобов'язаннями за вищевказаним кредитним договором правомірно звернувся до суду із позовом до боржника і поручителя про стягнення кредитної заборгованості.

Не можливість надання суду оригіналів документів, на витребуванні яких наполягав представник відповідача підтверджується копією акта ПАТ «ОТП Банк» від 10 березня 2013 року № 11 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року по кредиту у розмірі 22 107,73 дол. США, що за курсом НБУ станом на 30 березня 2018 року становить 586 816,3842 грн., та по пені у розмірі 118 568,57 грн.

Керуючись статтями 204, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-AОО /144 0АО/2007 від 27 липня 2007 року в сумі 22 107 (двадцять дві тисячі сто сім) доларів США 73 центи та 118 568 (сто вісімнадцять тисяч п’ятсот шістдесят вісім) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», місцезнаходження: вул. Фізкультури,28 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 36789421.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року.

Суддя О.О. Першко