
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2012/18
провадження № 6/753/160/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гальонкіної Ю.С., при секретарі судового засідання Петрик А.В., за участю заявника ОСОБА_2 та представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із заявами про визнання виконавчих листів № 753/14502/14, виданих 01.12.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 212 043,04 грн.
На обґрунтування своїх вимог посилались на ті обставини, що вказані виконавчі листи були пред'явлені до державної виконавчої служби для примусового виконання з пропуском встановленого Законом України «Про виконавче провадження» однорічного строку. Зокрема зазначили, що на час ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили строк пред'явлення виконавчого документа до виконання був встановлений протягом одного року. Вказаний строк на час пред'явлення виконавчих листів № 753/14502/14 до виконання сплинув. Разом з тим, стягувач отримав у суді виконавчі листи 01.12.2016 року, коли Закон України «Про виконавче провадження» діяв у новій редакції відповідно до якої строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлений три роки, та пред'явив до державної виконавчої служби для виконання. Державні виконавці Дарницького РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не перевіривши те, що стягувач пропустив однорічний строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання 25 травня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2, а 30 травня 2017 року постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3, солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» 212043,04 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свою заяву та просив її задовольнити, а ОСОБА_4, який є представником ОСОБА_3, підтримав заяву останньої та також просив її задовольнити, з підстав викладених у заявах.
Представник стягувача ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду відзив у якому просив розгляд справи провести у його відсутність та відмовити у задоволенні заяв, посилаючись на те, що виконавчі документи пред'явленні для виконання у межах строку визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заяви задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 432 ЦПК України визначено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 212 043,04 грн. (т. 1 а.с.10-109).
Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2015 року (т.1 а.с.188-189).
Таким чином, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року набрало законної сили 18 червня 2015 року (ч. 1 ст. 223 ЦПК України в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення суду).
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою щодо отримання інформації про видачу стягувачу виконавчих листів у справі № 753/14502/14 і 18 серпня 2016 року судом на його адресу направлено відповідь, у якій зазначено, що виконавчі документи по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, судом не видавались.
У грудні 2016 року стягувач звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення та виконавчих листів і 01 грудня 2016 року представнику ПАТ «Дельта Банк» Дарницьким районним судом м. Києва видано два виконавчі листи на виконання рішення суду від 18 червня 2015 року (т. 1 а.с. 196), у яких зазначено, що строк пред'явлення їх до виконання становить 3 роки.
29 травня 2017 року державним виконавцем Дарницького РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 54037197) про стягнення з ОСОБА_2, а 30 травня 2017 року постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 54036761) про стягнення з ОСОБА_3, на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості ( т.2 а.с. 48,63).
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1, ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 06.06.2015 року, яка діяла на час набрання вищевказаним судовим рішенням законної сили,виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Ураховуючи, що рішення суду набрало законної сили після розгляду справи апеляційним судом 18 червня 2015 року і з наступного дня розпочався перебіг однорічного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, то строк для звернення стягувача до державної виконавчої служби почався 19 червня 2015 року та відповідно закінчився 19 червня 2016 року.
Однак, судом установлено, що стягувач у вказаний проміжок часу не звернувся до суду з заявою про видачу йому виконавчих документів.
Разом з тим, стягувачеві були видані виконавчі листи тільки 01 грудня 2016 року, тобто майже через 5 місяців після закінчення однорічного строку пред'явлення виконавчих документів до виконання із зазначенням строків пред'явлення їх до виконання у три роки.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження», де у ч. 1 ст. 12 зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Однак на час набрання рішенням законної сили був чинний Закон України «Про виконавче провадження» у редакції від 06.06.2015 року, яким встановлений однорічний строк пред'явлення виконавчих листів до виконання і на час дії такого закону строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплинув 19.06.2016 року, тоді як спірні виконавчі листи були видані стягувачу тільки 01 грудня 2016 року.
При цьому до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 05 жовтня 2016 року виконавчі документи стягувачу не видавались, що б могло надавати можливість пред'явити їх до виконання у строки, встановлені цим Законом - 3 роки.
Отже, стягувач звернувся до суду за видачею виконавчих документів з пропущенням відповідного однорічного строку і новий трирічний строк для пред'явлення до виконання виконавчих документів до даних правовідносин застосований бути не може.
Таким чином, у виконавчих листах № 753/14502/14 помилково зазначено трирічний строк пред'явлення їх до виконання, оскільки станом на дату їх видачі однорічний строк пред'явлення до виконання вже сплинув і до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 05 жовтня 2016 року виконавчі документи стягувачу не видавались, тому вони не підлягають пред'явленню до виконання у трирічний строк на підставі п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 05.10.2016 року.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання цих виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а тому заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потрібно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 260, 432 ЦПК України, ст. 12 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження». -
У Х В А Л И В:
Заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати виконавчі листи, видані Дарницьким районним судом м. Києва 01 грудня 2016 року (справа № 753/14502/14), про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, солідарно з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованості за кредитним договором в сумі 212 043 грн 04 коп., де боржниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було проголошено тільки вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.С. Гальонкіна
Судове рішення № 73124299, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 06.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/2012/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: