Постанова № 73124068, 26.03.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/366/17 Провадження № 22-ц/795/276/2018 Головуючий у I інстанції - Киреєв О. В. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Лакізи Г.П.,

суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

секретар: Поклад Д.В.

за участі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_5, представника відповідача - виконавчого комітету Ніжинської міської ради Лях О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області в складі судді Киреєва О.В. від 17 листопада 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання недійсними приватизації, свідоцтва про право власності та визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання недійсними приватизації, свідоцтва про право власності та визнання права власності на квартиру, в якому просило визнати недійсними приватизацію ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1; визнати за Публічним акціонерним товариством "Чернігівоблбуд" право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд") просить скасувати рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ "Чернігівоблбуд" зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суд першої інстанції в рішенні не навів жодного аргументу щодо відхилення доводів, викладених в позові, з посиланням на обставини, які вже були встановлені рішеннями судів, і які, згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України в редакції, яка діяла на час розгляду справи, доказуванню у цій справі не підлягали.

ПрАТ "Чернігівоблбуд" зазначає, що рішенням № 140 від 3 липня 2014 року "Про недопущення призупинення приватизації" виконком Ніжинської міської ради дозволив органу приватизації здійснювати приватизацію квартир № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку АДРЕСА_1 як квартир державного житлового фонду, знехтувавши висновками судів в чотирьох судових провадженнях, якими було встановлено, що ці квартири належать до статутного капіталу ЗАТ "Чернігівоблбуд".

Також ПрАТ "Чернігівоблбуд" зазначає, що залишаючи без задоволення касаційну скаргу ПАТ "Чернігівоблбуд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року та залишаючи без змін вказані судові рішення, Вищий господарський суд України в постанові від 28.12.2016 року висловив дві правові позиції:

1. Що рішення виконкому Ніжинської міської ради рішенням № 140 від 3 липня 2014 року "Про недопущення призупинення приватизації", яким дано дозвіл органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку АДРЕСА_1, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Враховуючи викладене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що позов, предметом якого є визнання протиправним (незаконним) рішення виконавчого органу місцевого самоврядування, тобто ненормативного акту, що застосований одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а тому його скасування не породжує наслідків для власників приватизованих квартир, оскільки це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

2. Що належним способом захисту права власності особи з метою відновлення права власності, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності, є пред'явлення позову про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК України та відповідного процесуального закону.

Вищевикладене змусило їх звернутися з позовом до відповідачів про визнання недійсними приватизації, свідоцтва про право власності та визнання права власності на квартиру.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів - адвокат ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу ПрАТ "Чернігівоблбуд" залишити без задоволення як незаконну та необґрунтовану, а оскаржуване рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року - залишити без змін. Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що структурний підрозділ ПАТ "Чернігівоблбуд" був забудовником (генпідрядником, замовником) житлового будинку АДРЕСА_1. Господарськими судами не прийнято як належне твердження ПАТ "Чернігівоблбуд" про те, що була допущена помилка у назві, а тому Ніжинське ремонтно-будівельне управління і ремонтно-будівельна дільниця у м. Ніжині є одним і тим же структурним підрозділом. Також вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що житловий будинок АДРЕСА_1 був набутий ним від Дочірнього підприємства "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця", а тому не доведено наявності і нього правових підстав розпоряджатися у 2004 році об'єктами житлового фонду юридичної особи, ліквідованої у 2002 році відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вважає, що Носівський районний суд детально проаналізував постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2016 року у справі №927/838/15, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі як на підставу своїх вимог. Звертає увагу на те, що в цій постанові зазначено, що перебування об'єкта на балансі, відображення його у бухгалтерській звітності не є підставою набуття його у власність. Перебування житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на балансі обслуговуючої організації не доводить її права власності на квартири в цьому будинку, які є самостійними об'єктами цивільних прав.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_5, представника відповідача - виконавчого комітету Ніжинської міської ради Лях О.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що виконавчий комітет Ніжинської міської ради розглянув звернення громадян та керівників організацій та рішенням № 140 від 3 липня 2014 року "Про недопущення призупинення приватизації" дозволив органу приватизації міськвиконкому здійснювати приватизацію державного житлового фонду, а саме квартир № 15, 38, 28, 18, 3, 20, 25, 26, 14, 27, 12, 29, 23, 24 в житловому будинку АДРЕСА_1. Право власності фізичних осіб на спірні квартири (у тому числі на квартиру № 38) зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідних свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 29 жовтня 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність у нього права власності на спірну квартиру, а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користуються спірною квартирою на відповідних правових підставах, приватизація якої здійснена у встановленому законом порядку на відповідних правових підставах.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, зважаючи на наступне.

На підставі рішення виконкому обласної ради депутатів трудящих № 819 від 12 жовтня 1960 року було створено Чернігівський обласний ремонтно-будівельний трест.

Згідно з п. 1.3. Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", п.п. 1.1, 2.2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого рішенням зборів засновників (протокол № 7 від 13 квітня 1995 року) та перереєстрованого виконкомом Чернігівської міськради народних депутатів розпорядженням № 385-р. від 27 листопада 1995 року, ЗАТ "Чернігівоблбуд" було створено в результаті викупу майна і шляхом перетворення обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" за рішенням засновників (протокол № 7 від 13 квітня 1995 року) і ЗАТ "Чернігівоблбуд" є правонаступником суб'єкта підприємницької діяльності обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд".

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 Статуту, затвердженого зборами акціонерів ЗАТ "Чернігівоблбуд" (протокол № 1 від 27 травня 2011 року) та зареєстрованого державним реєстратором виконкому Чернігівської міськради Чернігівської області 27 липня 2011 року, ПАТ "Чернігівоблбуд" було створено згідно установчих зборів засновників № 7 від 13 квітня 1995 року шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" і є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд» та ЗАТ «Чернігівоблбуд".

Рішенням виконкому Ніжинської міської ради № 362 від 21 жовтня 1986 року земельна ділянка для будівництва 45-квартрирного будинку по АДРЕСА_1, з пайовою участю інших підприємств комунального господарства міста була виділена Ніжинському РСУ. У 1989 році Ніжинське РСУ отримало наряд-заказ від обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту на будівництво 45-квартрирного будинку по АДРЕСА_1, а 22 червня 1993 року загальні збори колективу Ніжинського РСУ постановили виділити 20 квартир працівникам для самостійного завершення будівництва.

Відповідно до договору від 31.03.1989, укладеного між колективом Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, облжилкомуправлінням Чернігівського облвиконкому та колективом працівників Чернігівського ремонтно-будівельного тресту, управління передало в оренду трудовому колективу основні фонди виробничого та невиробничого призначення, оборотні засоби, а також закріпило грошові кошти на рахунках, а трест прийняв вказане майно в оренду до 2011 року.

Згідно Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", затвердженого 20 січня 1990 року, до складу тресту входив ряд структурних підрозділів без права юридичної особи, в тому числі і Ніжинське РБУ. Відповідно до Статуту тресту, останнє було орендним підприємством, працюючим на підставі договору від 31 березня 1989 року, мало самостійний баланс та створювало колективну власність. Згідно з п. 4.2 Статуту господарський обіг тресту складався з двох форм власності: державної, у вигляді орендованого майна та колективної, що створена в результаті господарської діяльності тресту. До державного майна, переданого в оренду тресту, будинок по АДРЕСА_1, не входив. Згідно з п. 2.11 договору трест зобов'язався здійснювати будівництво житла, об'єктів соцкультпобуту за рахунок різних джерел, в тому числі і за власні кошти.

Згідно зі Статутом та колективним договором від 15 лютого 1990 року, укладеним між трестом, профспілкою та колективом Ніжинського РБУ, останній зобов'язався протягом 1990 року відрахувати до фонду економічного розвитку 65 700 крб., а залишки цього фонду, що були централізовані у тресті у 1989 році, вирішено направити на будівництво 45-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. Додатком № 2 до договору про соціальний та економічний розвиток колективу Ніжинського РБУ на 1990-1995 роки передбачено фінансування будівництва зазначеного будинку за рахунок соцкультпобуту у 1990 р. - 150 тис. крб., у 1991 р. - 250 тис. крб.

Протокол засідання інвентарної комісії від 5 травня 1994 року містить посилання на інвентарні описи незавершеного капітального будівництва, але не доводить, що будинок (незавершене будівництво) по АДРЕСА_1, належить до колективної власності орендного підприємства. У листі РВ ФДМУ по Чернігівській області від 20 січня 2010 року без посилання на підтверджуючі документи зазначено, що об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1, при приватизації ввійшов при формуванні статутного фонду акціонерного товариства (як майно орендаря вартістю 6 485 625 крб.).

24 грудня 1996 року рішенням виконкому Ніжинської міської ради № 376 затверджено акт прийняття в експлуатацію державною комісією закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення від 19 червня 1996 року житлового будинку по АДРЕСА_1, у м. Ніжині, в якому замовником будівництва, генеральним підрядником зазначено Ніжинське ремонтно-будівельне управління та не зазначено про його відомче підпорядкування.

Згідно довідки від 13 червня 1998 року, виданої Ніжинському ЗАТ "Чернігівоблбуд" за підписом керуючого Ніжинським відділенням Агропромбанку "Україна", будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, у м. Ніжині проводилось за рахунок власних коштів та внесків пайовиків.

Наказом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного ЗАТ "Чернігівоблбуд" № 47 від 5 жовтня 1999 року "Про організацію дочірнього підприємства Ніжинське РБД "Чернігівоблбуд", ДП "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця" були передані основні виробничі фонди на суму 237 658,00 грн.

Актом від 30 вересня - 5 жовтня 1999 року було передано основні фонди у власність Ніжинського РСУ на суму 237 658,00 грн., у тому числі - житловий будинок по АДРЕСА_1.

Пунктом 9.7 Положення про ремонтно-будівельну дільницю ЗАТ "Чернігівоблбуд", затвердженого радою ЗАТ "Чернігівоблбуд" (протокол № 17 від 20 грудня 1995 року), визначено, що реорганізація структурного підрозділу тягне за собою перехід прав і обов'язків, які належали структурному підрозділу до його правонаступника.

24 листопада 1999 року виконкомом Ніжинської міськради було зареєстровано ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17 грудня 2002 року у справі № 4/150б/77б/26б було затверджено звіт ліквідатора, припинено провадження у справі, а ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд" ліквідовано, у зв'язку з чим розпорядженням виконкому Ніжинської міськради № 155 від 2 червня 2003 року було скасовано державну реєстрацію ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд". До ліквідаційної маси не було включено житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ніжин, АДРЕСА_1.

Зазначені обставини вже були встановлені господарськими судами при розгляді справи № 927/838/15 за позовом ПАТ «Чернігівоблбуд» до виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання протиправним (незаконним) рішення виконкому Ніжинської міської ради №140 від 03.07.2014 «Про недопущення призупинення приватизації в частині квартир №№ 15,38,28,18,3,20,25,26,14,27,12,29,23,24 в житловому будинку АДРЕСА_1»; в задоволенні позову відмовлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.122.2016 з посиланням, зокрема, на те, що перебування житлового багатоквартирного будинку на балансі обслуговуючої організації не доводить її права власності на квартири у цьому будинку, які є самостійним об'єктом цивільних прав, а позивачем не було доведено наявність у нього права власності на спірні квартири (том 1, а.с.97-102).

Крім того, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 у справі № 5028/12/40/2012 Публічному акціонерному товариству «Чернігівоблбуд» було відмовлено у задоволенні його позову до виконавчого комітету Ніжинської міської ради, Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на квартири № 3,12,14,15,18,20,23,24,25,26,27,28,29,38,39 в житловому будинку АДРЕСА_1 Чернігівської області з тих підстав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що забудовником (генпідрядником, замовником) житлового будинку АДРЕСА_1 був структурний підрозділ позивача, що вказаний житловий будинок був набутий позивачем від Дочірнього підприємства «Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця», якому цей будинок був переданий у власність у 1999 році, що позивач не довів наявності у нього правових підстав розпоряджатись об'єктами житлового фонду Дочірнього підприємства «Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця», яке ліквідовано у 2002 році (том 1, а.с.49-75).

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, здобутим доказам дана належна оцінка, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, ч.3 ст.61 ЦПК України (у відповідній редакції) про те, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про недоведеність права власності позивача на спірне житлове приміщення, Приватному акціонерному товариству "Чернігівоблбуд", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", обґрунтовано відмовлено і в задоволенні решти позовних вимог - про визнання недійсними приватизації ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на вказану квартиру, оскільки вирішення вказаних вимог залежало від доведеності чи недоведеності права власності позивача на спірну квартиру.

Посилання в апеляційній скарзі на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008, залишене без змін ухвалою Верховного Суду України від 05.03.2009 (справа № 22ц-430/2008), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та інших до Дочірнього підприємства «Управління майном» ЗАТ «Чернігівоблбуд» про визнання права на безоплатну приватизацію житла, зобов'язання видати довідки на приватизацію квартир (том 1, а.с.6-10), не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказаними судовими рішеннями не визнавалось право власності товариства на спірне житлове приміщення.

Отже, доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" залишити без задоволення.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 30.03.2018 року.

Головуючий:Судді: