Постанова № 73123166, 29.03.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/1232/16-ц

Провадження № 22-ц/792/313/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач), Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Лапко Ю.В.

з участю учасників справи: представника апелянта - ОСОБА_4, представника позивача і третіх осіб - ОСОБА_5, представника Хмельницької міської ради Окарської І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 6 грудня 2017 року (суддя Стефанишин С.Л.) у справі за позовом ОСОБА_8 до Хмельницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання недійсним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ОСОБА_8, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що він, а також ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 є власниками квартир та часток у будинку, який розташований по АДРЕСА_1. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 1059,02 кв.м, яка була виділена та закріплена за цим будинком відповідно до рішення № 4 Проскурівської міської ради депутатів трудящих від 07 липня 1950 року та № 772 від 17 грудня 1955 року. Рішенням двадцятої сесії № 30 від 31 жовтня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну сумісну власність» був наданий дозвіл власникам будинку АДРЕСА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування та будівництва цього будинку. Рішенням двадцять восьмої сесії № 32 від 30 жовтня 2013 року був затверджений розроблений проект землеустрою.

У зв'язку з цим, позивач просив суд визнати недійсними рішення двадцятої сесії Хмельницької міської ради № 30 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну сумісну власність» та рішення двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради № 32 від 30 жовтня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну сумісну власність».

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 6 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення двадцятої сесії № 30 від 31 жовтня 2012 року Хмельницької міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну власність».

Визнано недійсним рішення двадцять восьмої сесії № 32 від 30 жовтня 2013 року Хмельницької міської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам та малолітнім у спільну власність».

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_7, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Вважає, що рішення є необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що судом першої інстанції не застосовано закон, який підлягав застосуванню, внаслідок неправильної кваліфікації правовідносин.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що на момент прийняття рішення сесії Хмельницької міської ради спірна земельна ділянка перебувала у власності чи користуванні будь-якої особи, в тому числі і позивача.

Крім того, апелянт вважає, що сумнівним є висновок експерта щодо будь-якого накладення земельних ділянок, оскільки не здобуто жодних доказів визначення площі, розташування, меж земельної ділянки та належність землі за адресою АДРЕСА_1 до прибудинкової території.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно частини 2 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_8 належить на праві приватної власності 16/100 частки у будинку АДРЕСА_1 (а. с. 7-9); 11/100 частки у вказаному будинку належить на праві власності ОСОБА_17 (а. с. 13-15), а квартира № 4 - належить на праві власності ОСОБА_16 (а. с. 10 - 12).

Домоволодіння АДРЕСА_1 належало до державного житлового фонду. Для обслуговування вказаного домоволодіння була виділена та закріплена земельна ділянка площею 1059,02 кв.м. Надлишків площі земельної ділянки виявлено не було (а. с. 16-18).

Отже, земельна ділянка площею 0,1059 га, на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 є земельною ділянкою житлової забудови. На час розгляду справи, рішень про вилучення, зміну її цільового призначення відповідними органами місцевого самоврядування не приймалося.

Вказаний факт, фактично визнавався сторонами у справі, а також був встановлений у рішенні Апеляційного суду Хмельницької області від 08 листопада 2011 року у цивільній справі № 22ц-3066 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15, третя особа Хмельницька міська рада, бюро технічної інветаризації м. Хмельницького про встановлення порядку користування земельною ділянкою (а. с. 19-20).

Рішенням двадцятої сесії № 30 від 31 жовтня 2012 року Хмельницької міської ради було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) - землі житлової та громадської забудови, площею 0,0549 га по АДРЕСА_2 громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, неповнолітньому ОСОБА_12, ОСОБА_13, малолітній ОСОБА_18, які проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, яка проживає у кв.1 вказаного будинку у спільну сумісну власність (а. с. 98).

Рішенням двадцять восьмої сесії № 32 від 30 жовтня 2013 року Хмельницької міської ради був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - землі житлової та громадської забудови, площею 0,0549 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер - НОМЕР_1) гр. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, неповнолітньому ОСОБА_12, ОСОБА_13, малолітній ОСОБА_18, які проживають у кв. АДРЕСА_2 та ОСОБА_7, яка проживає у кв. 1 вказаного будинку у спільну сумісну власність (а. с. 99).

На підставі вказаного рішення, за вказаними особами було зареєстровано право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку площею 0,0549 га.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 112/16 від 29 травня 2017 року встановлено накладення земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0549 га на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 площею 0,1059 га. Площа накладення становить 199 кв.м. (а. с. 125).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що земельна ділянка відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_7 накладається на земельну ділянку, яка закріплена для обслуговування будинковолодіння АДРЕСА_1.

З таким висновком колегія суддів Апеляційного суду погоджується.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не застосовано закон, який підлягав застосуванню, внаслідок неправильної кваліфікації правовідносин, є необґрунтованим. Апелянтом не зазначено конкретної норми Закону, яку судом не застосовано. Суд врахував вимоги ЗК та ЦК України.

Твердження апелянта, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що на момент прийняття рішення сесії Хмельницької міської ради спірна земельна ділянка перебувала у власності чи користуванні будь-якої особи, в тому числі і позивача, спростовується матеріалами справи, а саме висновком про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою (а. с. 16).

Доводи апелянта, що сумнівним є висновок експерта щодо будь-якого накладення земельних ділянок, оскільки не здобуто жодних доказів визначення площі, розташування, меж земельної ділянки та належність землі за адресою АДРЕСА_1 до прибудинкової території, є необґрунтованим. Апелянт не надав доказів, що спростовували б зазначений висновок. Докази, що надані апелянтом лише підтверджують неправомірність дій відповідачів. Крім того, посилання спростовується наявними в матеріалах справи копіями плану схеми розташування земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, висновком про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою (а. с. 16, 17).

Оскільки за позивачем та іншими жителями будинку АДРЕСА_1 була раніше закріплена у праві користування земельна ділянка площею 0,1059 га., вказане право на час розгляду справи не припинено, тому апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 6 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 2 квітня 2018 року.

Судді: /підписи/ А.В. Купельський

Т.В. Спірідонова

Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський