Рішення № 73121970, 21.03.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/10622/17

н/п 2/766/1515/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретаря Башинської Н.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом, посилаючись на те, що 22 грудня 2016року померла його бабуся – ОСОБА_4.

Після її смерті відкрилася спадщина на належний спадкодавцю житловий будинок, за адресою: вул. Ломоносова, 5, у с. Степанівка, Херсонської області. За життя спадкодавець склала нотаріально посвідчений заповіт на його ім’я.

16.02.2017року він подав до Другої нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, заяву про прийняття спадщини подала також донька спадкодавця - ОСОБА_2.

З 2013 року він проживав разом із ОСОБА_4 належному їй житловому будинку, по вул. Ломоносова 5, у с. Степанівка, у м. Херсоні, з січня 2014року стан здоров’я бабусі, якій на той час виповнилося 84 - роки погіршився, у зв’язку з чим він двічі викликав швидку допомогу, погіршення стану здоров’я стало причиною її падіння з ліжка та вивиху головки правої плечової кістки.

В травмпункті Комсомольської лікарні м. Херсона їй надали медичну допомогу – вправили вивих, наклали бандажну пов’язку та відправили додому. Пересуватись без сторонньої допомоги, самостійно себе обслуговувати, бабуся не могла та потребувала допомоги, але була при свідомості та ясній пам’яті.

За порадою відповідачки та бажанням бабусі він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5, яка 12.01.2014року із виїздом за місцем проживання, у присутності двох свідків посвідчила заповіт.

У зв’язку з тим, що він працював, тому звернувся до відповідачки з проханням, щоб деякий час бабуся жила з нею до покращення стану здоров’я, проте відповідач відмовилась та порадила звернутися за послугами доглядальниці.

Оскільки лікування потребувало значних коштів, а фінансово оплачувати послуги доглядальниці він не мав можливості, тому звернувся за допомогою до свого брата ОСОБА_6, який погодився, оскільки майже все своє дитинство провів у бабусі та дідуся, має медичну освіту є кваліфікованим масажистом та інструктором з лікувальної фізкультури.

За порадою брата вони звернулися до ОСОБА_3 міської геріатричної лікарні, що розташована в с. Степанівка з метою медичного обстеження та лікування бабусі.

Із 14.01.2014року по 27.02.2014року, тобто 24 календарних дні, спадкодавець перебула на стаціонарному лікуванні, згідно до висновку невропатолога - мікроінсульт в басейні ЛСМА з правосторонньою геміплегією.

Незважаючи на те, що відповідачка проживає на одній вулиці, на якій розташована лікарня де проходила лікування ОСОБА_4, проте жодного разу свою матір в лікарні не провідувала, допомоги по догляду та лікуванню не надавала, всі витрати по лікування та догляду сплачував він.

Незважаючи на лікування та проведену братом реабілітацію після вивиху та інсульту відновити належне функціонування правової руки не вдалося і бабуся користувалася лише лівою рукою, у зв’язку з чим перебувала в безпорадному стані, зумовленому похилим віком, хворобою та каліцтвом і не могла самостійно забезпечувати умови свого життя, потребувала сторонньої допомоги, саме він весь час до самої смерті спадкодавця доглядав та піклувався про неї, оскільки відповідачка будь – якої допомоги не надавала.

04.12.2016року стан здоров’я спадкодавця погіршився, вона перестала самостійно ходити, її каретою швидкої допомоги доставили до «ОСОБА_3 міської клінічної лікарні ім. Є.Є.Карабелеша» з діагнозом: повторне ГПМК по ішемічному типу. За час перебування на лікуванні відповідачка жодного разу не відвідувала свою матір та не надавала допомоги на лікування.

За регламентом міського інсулінового центру хворих більш ніж 10 календарних днів в лікарні не лікують і тому бабусю виписали з лікарні. За час лікування позитивної динаміки не відбулося і він звертався до за продовження медичної допомоги до ОСОБА_3 обласної лікарні та інших медичних закладів, проте були відсутні вільні місця.

Відповідачки порадила йому тимчасово розмістити бабусю на стаціонарному лікуванні до КП «ОСОБА_3 обласна психіатрична лікарня» яка розташована в с. Степанівка, оскільки там у неї та спадкодавця пройшла майже вся трудова діяльність.

Усі витрати про перевезенню хворої бабусі та її лікуванню повністю були сплачені ним, відповідачка жодного разу допомоги не надавала, в грудні 2016року він вже ніде не працював, усі заощадження були витрачені на лікування і для того, щоб продовжити купувати ліки та здійснювати всі пов’язані із цим супутні витрати він змушений був звернутися до ПАТ КБ «Приватбанк» та отримав кредит в розмірі 8 000,00 грн., грошові кошти витрачав на лікування спадкодавця.

21.12.2016року стан здоров’я спадкодавця погіршився, вночі вона бригадою екстреної медичної допомоги доставлена до відділення анестезіології та інтенсивної терапії КП « ОСОБА_3 міська клінічна лікарні ім. Є. Є. Карабелеша» де на наступний день померла.

Всі витрати по похованню спадкодавця здійснювалися за його рахунок, а на початку березня 2017року відповідачка прийшла, що забрати деякі бабусині речі і запропонувала йому сплатити її частку спадщини в сумі 2000 доларів США

Вважає, що ОСОБА_2 не може претендувати на спадкове майно, оскільки вона ухилялася від надання будь - якої допомоги спадкодавцеві, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги.

.З огляду на викладене, приписи ст.ст. 172, 202СК України, ст.1224ЦК України позивач просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 22.12.2016року, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 640,00грн.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідачка позов не визнала, проте не заперечував факт ненадання допомоги своїй матері, зазначаючи про домовленість між нею та позивачем щодо догляду за спадкодавцем .

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд установив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою ст.202СК України визначений обов’язок повнолітніх доньки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

Судом установлено, що 22.12.2016 року померла ОСОБА_4, після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок, розташований за адресою: вул. Ломоносова, 5, с. Степанівка, м. Херсон.

ОСОБА_2 є донькою, а ОСОБА_1 онуком спадкодавця - ОСОБА_4

12.01.2014року ОСОБА_4 склала нотаріально посвідчений заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1

З 2013 року позивач проживав разом із спадкодавцем у належному їй житловому будинку за адресою: вул. Ломоносова, 5,у с. Степанівка та здійснював догляд та піклування за нею.

Відповідно до ч.5 ст. 1261 ЦК України відповідач є спадкоємцем за законом майна померлої, як її донька і цей факти не заперечується сторонами.

Згідно до ч.5 ст. 1224ЦК України за рішенням суду особа може особа може бути усуненні від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

За змістом даної норми факт ухилення від виконання обов’язків щодо утримання спадкодавця лише тоді є підставою для усунення від права на спадкування, якщо цей факт встановлений судом.

Окрім того, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцеві.

Отже, правове значення при вирішенні спору має доведеність сукупності обставин ухилення спадкоємця(умисні винні дії або бездіяльність) від надання допомоги при можливості її надання спадкодавцю, який перебуває у безпорадному стані через похилий вік чи хворобу, потреба спадкодавця в допомозі саме цього спадкоємця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (п. 6 постанови № 7 від 30.05.2008року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що стан здоров’я спадкодавця - ОСОБА_4 з січня 2014 року різко погіршився, вона внаслідок втрати свідомості впала та травмувала праву руку, у зв’язку з чим їй була надана медична допомога – вправлено головку правої плечової кістки, накладено бандажну пов’язку, а тому вона не могла пересуватися без сторонньої допомоги та самостійно себе обслуговувати.

З 14.01.2014року по 07.02.2014року перебувала на стаціонарному лікуванні у зв’язку з мікроінсультом, проте після виписки з лікарні функціонування правої руки (після вивиху та інсульту) відновити не вдалося, тому користуватися лише лівою рукою без сторонньої допомоги не могла, перебувала в безпорадному стані та потребувала медичної допомоги. 04.12.2016року у зв’язку з повторним ГПМК по ішемічному типу, стан здоров’я спадкодавця погіршився і потребував постійного стороннього догляду та медичної допомоги.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав виписки з медичних карток стаціонарного хворого з історією хвороби за період з 14.01.2014року по 07.02.2014року, з 04.12. по 14.12.2016року, відповідно до яких ОСОБА_4 14.01.2014року поступила на стаціонарне лікування зі скаргами на головний біль, запаморочення, оніміння правової половини обличчя, неможливість підняти праву руку, діагноз спеціаліста – невропатолога – ЦАС ІІІ. Мікроінсульт в басейні ЛСМА з правосторонньою геміплексією, виписана після курсу лікування з лікувальними та трудовими рекомендаціями; 04 грудня 2016року поступила на лікування у зв’язку з погіршенням стану здоров’я – перестала ходити, знизилася пам'ять, повний діагноз – церебральний атеросклероз ІІІ, дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ, повторне ГПМК по ішемічному типу з вираженим астенічним синдромом.

Отже, вказані документи містять у собі дані про обставини, які дають підстави для висновку про те, що внаслідок зазначених захворювань, а також похилого віку ОСОБА_4 не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.

За таких обставин, факт перебування спадкодавця у безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби або каліцтва доведений належними і допустимими доказами у встановленому ст.ст. 76- 80 ЦПК України порядку, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 потребувала допомоги від доньки.

Ухилення особи від надання допомоги спадкоємцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю тобто факт ухилення пов’язується з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідачка проживає також в с. Степанівка і знала про стан здоров’я своєї матері, він звертався до відповідача за допомогою, але вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, не піклувалася про неї, не відвідувала в лікарні та за місцем проживання, хоча мала таку можливість.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є сусідами спадкодавця та позивача, пояснили, що ОСОБА_4 проживала в будинку разом зі своїм чоловіком до його смерті, а з 2013року з онуком ОСОБА_1 До 2014 року вони постійно бачили ОСОБА_4 у своєму дворі, після інсульту вона з будинку на вулицю не виходила, її доглядав позивач.

Заперечуючи проти позову відповідачка не спростовувала тієї обставини, що не опікувалася своєю матір’ю, не відвідувала її, не надавала допомоги, і не зазначала обставин, які б свідчили про об’єктивні, непереможні обставини, що унеможливлювали піклування про матір та надавання їй допомоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 свідомо ухилялася від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу своїй матері – ОСОБА_4Г, яка через хворобу та похилий вік перебувала у безпорадному стані.

На підставі викладеного, ст.202СК України, ст.ст.1216-1217,1224 ЦК України, керуючись ст.ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 22.12.2016року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 640,00грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до для початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко