Рішення № 73121950, 20.02.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15667/17

провадження № 2-а/753/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р.Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря СЛАКВА О.О.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, свої вимоги мотивувавши тим, 04 серпня 2017 року Чернівецькою митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1288 / 40800 / 17, відповідно до якої мене визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень .

Із даною постановою я не погоджуюсь, вважає її незаконною з підстав відсутності вини, та просить скасувати постанову № 1288 / 40800 / 17.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Чернівецької митниці ДФС, в судове засідання не з"явився, за підписом начальника митниці Салагор М. М. 13 листопада 2017 року за вх. № 55000 до загальної канцелярії суду надійшли письмові пояснення в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги , судом встановлено наступне.

04 серпня 2017 року Чернівецькою митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1288 / 40800 / 17, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень .

ОСОБА_2, 07 червня 2016 року через митний пост « Житомир - Центральний » Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб « BMW Z4 » кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер Р. Литва НОМЕР_2 з метою транзиту ( особисте використання ).

Згідно частини 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Умови ввезення з метою транзиту товарів, в тому числі транспортних засобів, на митну територію України громадянами визначено статтею 379 Митного кодексу України.

Як визначено частиною 6 статті 379 Митного кодексу України строки ввезення з метою транзиту визначаються статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлений десятиденний строк транзитних перевезень.

Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, зокрема обставини непереборної сили ( до яких належить поломка транспортного засобу ).

Чернівецькою митницею ДФС 12 липня 2017 року було складено протокол про порушення митних правил за № 1288/40800/17 по факту скоєння ОСОБА_2 порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України.

У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 04 серпня 2017 року о 14 годині 00 хвилин.

31 липня 2017 року ОСОБА_2 завчасно з урахуванням стандартів поштового пересилання на адресу митниці було направлено повідомлення про те, що позивач бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1288 / 40800 / 17 та скористатись правами, визначеними статтею 498 Митного кодексу України, надати пояснення про підстави та обставини недотримання мною строків транзиту.

Разом з цим, позивач повідомив посадових ( службових ) осіб митниці, що у зв'язку із тим, що знаходився на лікуванні 04 серпня 2017 року о 14 годині 00 хвилин не зміг особисто бути присутнім при розгляді справи.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

Згідно статті 497 Митного кодексу України у провадженні у справах про порушення митних правил бере участь, зокрема і особа, яка притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення), захисники.

Аналогічно вказано і в статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 498 Митного кодексу України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду ( судді ), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Частинами 1, 4 статті 526 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та / або її представника.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Аналогічно вказано і в статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 статті 9 Основного Закону України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 15 Закону України « Про міжнародні договори » чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії );

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1 ) залишити рішення суб»єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2 ) скасувати рішення суб»єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу( посадової особи ); 3 ) скасувати рішення суб»єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4 ) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу ( посадової особи ); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139 243, 246, 254, 268, 286Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Постанову Чернівецької митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1288 / 40800 17 від 04 серпня 2017 року, якою мене визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500 гривень скасувати.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України закрити в зв'язку з відсутністю в моїх діях складу правопорушення згідно статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Чернівецької митниці ДФС ( 58023, м. Чернівці, вулиця Руська, 248 М, код ЄДРПОУ 39465937 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704 ( сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Відповідно до ст.297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до «Перехідних положень» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Копію рішення надіслати невідкладно сторонам адміністративного провадження рекомендованою поштою для відому.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК