Вирок № 73121151, 29.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2018 Справа №607/3611/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Ліщинського О.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010000450 від 15 лютого 2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам»янець-Подільський Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2 несудимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, -

за участю прокурора Добрянської Н.М.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1, який перебував в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_1, що орендував спільно із потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на час роботи, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири в період з 08.30 год. по 21.00 год., під час відсутності потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які перебували на роботі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, викрав лазерний рівень марки «Laserliner AutoCross-Laser 3C» вартістю 4793,66 грн. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 4793,66 грн.

Крім цього, 26 січня 2018 року в період з 08.30 год. по 16.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, який перебував в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_1, що орендував спільно із потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на час роботи, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно. Так, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні вказаної квартири, під час відсутності потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які перебували на роботі, шляхом вільного доступу таємно викрав ноутбук торгової марки «Lenovo G500» вартістю 3176,67 грн. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 3176,67 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

29 березня 2018 року між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоди про примирення, згідно умов яких вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України за встановлених у пред'явленій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Також вказаними угодами визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого більш суворим остаточно обрати ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладених між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угод про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути процесуальні витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи №6-165/18 від 28 лютого 2018 року в сумі 572,00 гривні та судово-товарознавчої експертизи №6-166/18 від 28 лютого 2018 року в сумі 572,00 гривні, а всього на загальну суму 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки такі витрати виникли у зв'язку із проведенням експертиз в даному кримінальному провадженні.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1угоду про примирення.

Затвердити укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1угоду про примирення.

ОСОБА_1визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді штрафу в доход держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6-165/18 від 28 лютого 2018 року в сумі 572,00 гривні та судово-товарознавчої експертизи №6-166/18 від 28 лютого 2018 року в сумі 572,00 гривні, а всього на загальну суму 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо