Рішення № 73120908, 28.03.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/117/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі – Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скала – Подільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 10 червня 2008 року померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить будинковолодіння № 17 по вул.Нова, що в с.Залуччя Борщівського району Тернопільської області. Поряд з тим, зазначив, що ще за життя, а саме 07 квітня 2008 року, померла, на випадок своєї смерті, належне їй майно, заповіла йому.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, свої спадкові права оформити не може. А тому, просив суд визнати за ним право власності на будинковолодіння, яке розташоване в с.Залуччя по вул. Нова, 17 Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2.

В судове засідання сторони не з»явилися. Позивач подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутності, при цьому зазначив, що позов підтримує.

Від селищного голови Скала – Подільської селищної ради ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій такий просив розгляд справи провести у відсутності їх представника, при цьому зазначив, що відповідач позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судом, 14 листопада 2002 року в с.Залуччя Борщівського району Тернопільської області померла рідна сестра спадкодавця ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД № 104920, виданого 15 листопада 2002 року Ниврянською сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4, її сестра ОСОБА_2 прийняла спадщину, оскільки проживала разом з нею на день його смерті та вступила в оперативне управління її спадковим майном, окрім того отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку серія ВВС №710343, однак спадкових прав на ? частину будинковолодіння № 17 по вул.. Нова в с. Залуччя на себе не оформила. Наведене вбачається з довідки Скала – Подільської селищної ради №16 від 17.01.2018 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВВС №710343.

10 червня 2008 року в с.Залуччя Борщівського району Тернопільської області померла ОСОБА_2, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №068219, виданого 11 червня 2008 року Ниврянською сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Поряд з тим, встановлено, що за життя померла ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Залуччя по вул.Нова, 17 Борщівського району Тернопільської області і Державні акти на право приватної власності на землю ІУ-ТР №018857 площею 1, 86, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №487428 площею 1, 86 га, заповіла позивачу ОСОБА_1.

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 07.04.2008 року, посвідченого секретарем виконкому Ниврянської сільської ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 171.

Після смерті ОСОБА_2, позивач прийняв спадщину, подавши заяву до Борщівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу до майна померлої №1319/2008 та видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне будинковолодіння, йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Наведене підтверджується інформацією Борщівської державної нотаріальної контори №108/02-14 від 06.02.2018 року, матеріалами спадкової справи №1319/2018 відкритої щодо майна померлої 10 червня 2008 року ОСОБА_2.

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння №17 по вул.Нова в с.Залуччя Борщівського району, відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, були його членами, головою двору була ОСОБА_4, що стверджено довідкою Скала – Подільської селищної ради №14 від 17.01.2018 року, копіями погосподарських книг за 1991 – 1995 рр. на ім»я ОСОБА_4.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, на відповідній правовій основі за життя набули право, кожна зокрема, на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого по вул.Нова, 17 в с.Залуччя Борщівського району Тернопільської області. Однак, у визначеному законом порядку не оформили своє право власності на належну їм частину будинковолодіння. Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_4 її сестра ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на ціле спірне будинковолодіння.

Рішенням Ніврянської сільської ради 15 – ї сесії 21 – го скликання від 29.12.1993 року, ОСОБА_4 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 22 га., з них 0, 16 га. для обслуговування житлового будинку та 0, 16 га. для ведення особистого підсобного господарства, що вбачається з копії даного рішення, наданого Скала – Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області.

Згідно довідок Скала – Подільської селищної ради №15 від 17.01.2018 року, №154 від 30.01.2018 року, земельна ділянка, площею 0, 16 га, для обслуговування житлового будинку (присадибна земельна ділянка), яка була передана згідно вказаного вище рішення ОСОБА_4 в даний час знаходиться в с.Залуччя по вул.Нова, 17, а згідно рішення сесії Скала – Подільської селищної ради №647/16-2017 від 07.03.2017 року у зв»язку із впорядкуванням нумерації будівель та споруд в с.Залуччя, домоволодіння ОСОБА_1 по вулиці Нова, 10 змінено на вулицю Нова, 17.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що окрім позивача, як спадкоємця за заповітом, інші особи щодо своїх прав на майно померлої не заявляли. Наведене підтверджується інформацією Борщівської державної нотаріальної контори №108/02-14 від 06.02.2018 року, матеріалами спадкової справи №1319/2018 відкритої щодо майна померлої 10 червня 2008 року ОСОБА_2.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 25.01.2018 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_5, інвентаризаційна вартість будинковолодіння № 17 по вул. Нова в с.Залуччя Борщівського району становить 49768 грн.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об”ємі.

На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, по вул.Нова, 17 в с.Залуччя Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 10 червня 2008 року в с.Залуччя Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати по справі покласти на сторони, в межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: