Ухвала суду № 73120666, 02.04.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/384/18

провадження № 1-кп/588/68/18

У Х В А Л А

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Щербаченко М. В.,

за участю секретаря судового засідання Горлянд С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянці клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 07.09.2016 Тростянецьким районним судом Сумської області за частиною 1 статті 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Волохатих К.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

У С Т А Н О В И В:

На розгляді Тростянецького районного суду Сумської області перебуває указане кримінальне провадження.

До суду 02.04.2018 прокурором Волохатих К.С. було подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не з’являвся декілька місяців до суду, перебував у розшуку, є молодим чоловіком 21 року, неодружений, дітей не має, що свідчить на думку прокурора про відсутність міцних соціальних зв’язків, офіційно не працевлаштований, тому не має постійного джерела прибутку, раніше судимий, існує ризик, що ОСОБА_1 може продовжувати переховуватись від суду, не виконувати свої процесуальні обов’язки. Крім того, після направлення до суду обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_3 за твердженням прокурора продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, і 25.10.2017 до суду було передано ще один обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, за змістом якого він обвинувачується у вчиненні спільно з ОСОБА_4 кримінального правопорушення за частиною 2 статті 185 КК України.

Посилаючись на указані обставини, з метою запобігання ризикам переховуванні від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурок вважав недостатнім застосування до обвинуваченого більш м’яких запобжних заходів.

Прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. Крім того, прокурор просив урахувати, що ОСОБА_3 був затриманий під час перетину з боку Росії державного кордону поза встановленим пунктом пропуску, про що було складено протокол адміністративного затримання.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив обрати домашній арешт. Під час розгляду клопотання визнав, що знав, що має з’являтись на виклики до суду, але вирішив поїхати на заробітки до Бєлгородської області Російської Федерації, щоб заробити коштів, розрахуватись з потерпілим. Вирішив повернутись, оскільки не повезло з роботою, коштів не заробив, перетинав кордон у не встановленому місці, оскільки не знав дороги, його підвіз якийсь чоловік, довіз до села, в якому сказав, що в цьому місці він може потрапити на територію України. У Тростянці проживає з матір’ю та братом меншим, планує влаштовуватись на роботу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечив, вважав, що прокурором не доведено неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, просив застосувати до обвинуваченого домашній арешт. При цьому посилався на те, що ОСОБА_3 має родину, місце проживання у м.Тростянці і був затриманий під час перетину державного кордону при поверненні до України, що на думку захисника не свідчить про його намір ухилятись від суду. Захисник просив врахувати, що обвинувачений вину визнав, досудове розслідування завершено, перешкоджати кримінальному провадженню він не може.

Заслухавши доводи прокурора на підтримку клопотання, пояснення обвинуваченого, позицію захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.

З матеріалів кримінального провадження установлено, що ОСОБА_3 обгрнутовано обвинувачується за частиною 3 статті 185 КК україни у вчиненні двох епізодів таємного викрадення майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, поєдані з проникненням у сховище, що вібулось в період часу з 20.12.2016 по 21.12.2016 з належного йому домогосподарства розташованого у м. Тростянець по вул. Калинова, 47, де було викрадено чавунні батареї належні ОСОБА_8

Обвинувачений вину у пред’явленому обвинуваченні визнав, обставини обвинувачення не оспорив.

Кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_3 обвинувачується є тяжким, і за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років.

На стадії судового розгляду кримінального провадження ухвалою Тростянецького районного суд Сумської області від 13.03.2018 було задоволено клопотання прокурора та виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою віком 21 рік, раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 28.03.2018 було оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та зупинено провадження до розшуку обвинуваченого.

Оцінюючи наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, на які посилається прокурор суд враховує, що ризик переховування від суду є доведеним, оскільки ОСОБА_1 починаючи з січня 2018 року припинив з’являтись до суду, хоча йому було відомо про час та жату судового розгляду та про його обов’язки як обвинуваченого з’являтись на виклик до суду, який він проігнорував і залишив територію України.

Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_3 перетинав кордон в бік території України поза пунктом пропуску з порушенням закону і його пояснення в обгрунтування ухилення від проходження прикордонного контролю є непереконливим, і ця обставина доводить наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України.

Обгрунтованими є доводи клопотання про те, що існує ризик повторного вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, з огляду на те, що відносно нього у кримінальному провадженні № 12017200270000285 за частиною 2 статті 185 КК України 25.10.2017 року передано обвинувальний акт до суду, тобто в період коли розглядалось судом це кримінальне провадження, а тому ураховуючи дані про репутацію ОСОБА_3, відсутність у нього роботи, вважаю прокурором доведено ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України

Відповідно до пункту 79 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" суд зазначив, що врахування і самої тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду.

З урахування викладеного, вважаю, що установлені ризики та тяжкість злочину, у вчиненні якого оювинувачується ОСОБА_3 у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти названим ризикам, передбаченим пунктами 1, та 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Отже, вважаю, що є підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 60 діб.

Разом із тим, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За таких обставин, з урахуванням вимог пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України, слід визначити ОСОБА_1 заставу у мінімальному розмірі, тобто у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35240 грн. При цьому покласти на ОСОБА_1обов’язки, визначені пунктами 1-3, 8 частини 5 статті 194 КПК України в разі внесення застави.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі порушення вказаних обов’язків при внесенні застави, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Держбюджету України.

Керуючись ст.ст. 177, 182,183, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Волохатих К. С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 травня 2018 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з часу оголошення ухвали суду о 17 год 00 хв. 02.04.2018 року.

Розмір застави визначити в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області код: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ МФО: 820172, розрахунковий рахунок:37310081008869.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Щербаченко