Постанова № 73117913, 29.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/3614/17

Провадження № 22-ц/790/386/18

29 березня 2018 року

м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківської місцевої прокуратури № 6 на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 вересня 2017 року(суддя Погасій О.Ф.) по цивільній справі №643/3614/17 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області, треті особи: ОСОБА_4, Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Харківська місцева прокуратура № 6 про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області, треті особи: ОСОБА_4, Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Харківська місцева прокуратура № 6 про скасування арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позову з урахуванням уточнень зазначають, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 29 квітня 2015 року за ними визнано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, а саме: за ОСОБА_4 на 1/6 частину, за ОСОБА_2 на 3/6 частини, та знято арешт з 3/4 частини квартири АДРЕСА_1.

Також, ОСОБА_4 належить 1/4 спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.10.1994 року та нею успадкована 1/12 частина квартири. Отже, загалом їй належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Вони є співвласниками спірної квартири, а за ОСОБА_4 не залишилось частки у праві власності на спірне майно.

29 листопада 2016 року вони звернулись до державного реєстратора з заявою про зняття арешту з нерухомого майна, однак 30 листопада 2016 року державним реєстратором відмовлено у знятті арешту з спірної квартири, який був накладений постановою Харківської міжрайонної прокуратури від 07 липня 2008 року відносно майна ОСОБА_4.

Просять скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1, який було накладено постановою Харківської міжрайонної прокурори від 07 липня 2008 року та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо арешту на квартиру, які зареєстровані у розділі № 1008419063101, відкритому на об'єкт нерухомого майна, а саме, квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 встановлено в активному стані, запис № 16058565 щодо обтяження даної квартири. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Підстава виникнення обтяження: постанова про уточнення даних в постанові про накладення арешту на майно, виданий 07 липня 2008 року, видавник: Харківська міжрайонна прокуратура. Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжують: ОСОБА_4.

Представник відповідача Київської ОДПІ в судове засідання не з'явився.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Третя особа Московський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області покладався на розсуд суду при ухваленні рішення.

Третя особа Харківська місцева прокуратура № 6 проти позову заперечувала. В письмових поясненнях просить закрити провадження у справі. З метою забезпечення цивільного позову у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.9 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187 , ч.2 ст. 296 КК України постановою Харківської міжрайонної прокуратури від 07 липня 2008 року накладено арешт на майно обвинуваченого. Вироком Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.9 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187 , ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна засудженого. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 квітня 2015 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та знято арешт з 3/4 частин вищезазначеної квартири, що належить на праві спільної власності, а в задоволенні позову в частині зняття арешту з 1/12 частини спірної квартири, що належить ОСОБА_4, відмовлено, та це майно підлягає конфіскації за вироком суду. Підстави для зняття арешту з усієї спірної квартири відсутні.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 26 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задоволено.

Знято арешт з квартири АДРЕСА_1, що накладений постановою Харківської міжрайонної прокуратури від 07 липня 2008 року.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо арешту на квартиру АДРЕСА_1, які зареєстровані у розділі № 1008419063101, відкритому на об'єкт нерухомого майна, а саме, квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 встановлено в активному стані, запис № 16058565 щодо обтяження квартири. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Підстава виникнення обтяження: постанова про уточнення даних в постанові про накладення арешту на майно, виданий 07.07.2008 р., видавник: Харківська міжрайонна прокуратура. Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжують: ОСОБА_4.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640 грн., кожному.

В апеляційній скарзі Харківська місцева прокуратура № 6 просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.

Зазначає, що позивачами вже ставилося питання про зняття арешту з квартири, однак 1/12 частини спірної квартири належить ОСОБА_4. Рішенням апеляційного суду від 29 квітня 2015 року відмовлено у задоволенні позову в частині зняття арешту з 1/12 частини спірної квартири, оскільки це майно підлягає конфіскації за вироком суду.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи згідно Свідоцтва про право власності на житло від 24 жовтня 1994 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на 1/4 частину квартири (а.с.13).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які отримали по 1/12 частини спірної квартири.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стало належати по 1/3 частини квартири.

Згідно договору дарування від 29 червня 2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подарували, а ОСОБА_4 Станіславова та ОСОБА_2 прийняли в дар 2/3 частини спірної квартири.

Постановою слідчого Харківської міжрайонної прокуратури від 07 липня 2008 року накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.9 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187 , ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого (а.с.115-122).

Оскільки після укладення договору дарування від 29 червня 2003 року право власності на майно не було належним чином зареєстровано, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у жовтні 2014 року звернулись до суду з позовом про визнання права власності.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 квітня 2015 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, з яких за ОСОБА_4 на 1/6 частину, за ОСОБА_2 на 3/6 частин; знято арешт з 3/4 частин квартири, які належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 30.11.2016 р. № 32651990 ОСОБА_4 та відмовлено у державній реєстрації припинення арешту нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 на підставі поданих нею документів в зв'язку з тим, що на вищезазначену квартиру накладений вид обтяження - арешт нерухомого майна на підставі постанови Харківської міжрайонної прокуратури від 07 липня 2008 року (а.с.24).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачі є власниками спірного майна, накладення арешту на квартиру порушує їх право власності і вирішення питання захисту їх прав підлягає в порядку цивільного судочинства.

Повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Згідно ст. 15 ЦПК України( у редакції на час ухвалення рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 255 ч.1 п.1, 374 ч. 1 п.4 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Арешт накладено в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ухвалено вирок відносно нього з призначенням покарання з конфіскацією майна, позивачами ставиться саме питання про скасування арешту та зобов'язання реєстратора вчинити певні дії, а тому справа має розглядатися за правилами кримінального процесуального законодавства, а не у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю.

Судові витрати підлягають перерозподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.4,377, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської місцевої прокуратури № 6 - задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 вересня 2017 року - скасувати.

Провадження у цивільній справі №643/3614/17 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області, треті особи: ОСОБА_4, Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Харківська місцева прокуратура № 6 про зняття арешту з нерухомого майна -закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 17 жовтня 1995 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_6, виданий 10 жовтня 1995 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь прокуратури Харківської області(код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір у сумі 352 грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко