Рішення № 73116039, 02.04.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19249/17

н/п 2/640/902/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого –судді Зуб Г.А.

за участю секретаря - Шаповал Є.Б.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що родина їх розпалась у зв’язку з різними поглядами на шлюб, сім’ю, втратою почутті взаємної любові, дружби, та сторони не проживають разом, і спільне господарство не ведуть.

Позивач в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів щодо підстав розірвання шлюбу, а з наведених підстав у позові, шлюб розірваний бути не може.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, допитавши представника відповідача в якості свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони вступили у шлюб 24.07.2004 року, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову ХМУЮ, актовий запис № 1000.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем.

Причинами розпаду сім’ї стали різні погляди на шлюб та сім’ю та втрата почуття взаємної любові та поваги.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні в якості свідка вказав, що позивач проживає в спільній квартирі сторін за адресою: АДРЕСА_1, і саме цю обставину позивачка підтвердила йому особисто кілька днів тому.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Згідно з ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

В силу ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один пере одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК).

Частинами 3 та 4 статті 56 СК України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 111, ч. 1 ст. 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а значить збереження сім'ї на підставі наведених вище норм права є неможливим, сторонам було надано судом строк на примирення, після якого позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки сторони проживають окремо, та сумісне господарство між сторонами не ведеться, а посилання представника відповідача, що дані причини не можуть слугувати для розірвання шлюбу є необгрунтованими, оскільки наявність не врегульованих питань майнового характеру щодо поділу спільного майна подружжя не є підставою для подальшого збереження шлюбу.

З урахуванням особливого характеру сімейних відносин, встановлених фактичних взаємин подружжя, категоричного заперечення позивача проти збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами доцільно розірвати, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ч.1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 206,263-265 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований 24 липня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1000.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2018 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ