Ухвала суду № 73116031, 26.03.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/835/18

Провадження № 2/487/1170/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Плетенчук, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до SALUTA SHIPPING LTD, SAILTRADE DENIZCILIK, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортний судноплавний менеджмент" про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат.

До суду надійшла заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна в якій представник позивача просить суд накласти арешт на судно т/х '‘EVGENIA Z” (ІМО № 8955653), яке належить Компанії SALUTA SHIPPING LTD (Дильхаят Сокак 22, ОСОБА_2, Бешикташ, 34337 Стамбул, Туреччина/ Dilhayat Sokak 22, Etiler Mah, Besiktas, 34337 Istanbul, Turkey), яке знаходиться на території ПАТ “Чорноморський суднобудівний завод”, який розташований за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1; Заборонити Капітану Миколаївського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на відхід т/х "EVGENIA Z" (ІМО № 8955653), яке належить Компанії SALUTA SHIPPING LTD (Дильхаят Сокак 22, ОСОБА_2, Бешикташ, 34337 Стамбул, Туреччина/ Dilhayat Sokak 22, Etiler Mah, Besiktas, 34337 Istanbul, Turkey).

Вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважаю, що в її задоволенні слід відмовити.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Відповідно до п.п. m п. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10 травня 1952р., ратифікованої Законом України від 7 вересня 2011р., морська вимога означає вимогу, що виникає, зокрема, із заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу.

Згідно п. 2 цієї ж статті Конвенції арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Аналогічні положення містяться у статтях 41 та 42 Кодексу торговельного мореплавства України. Зокрема п. 16 ст. 42 зазначеного Кодексу передбачено, що судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управлення, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені.

Відповідно до ст. 43 КТМ України передбачено, що будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат, заявником обґрунтовано причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Разом з тим, заявником не надано доказів, які відображали б ринкову вартість судна т/х '‘EVGENIA Z” (ІМО № 8955653), яке належить Компанії SALUTA SHIPPING LTD, на яке він просить накласти арешт, а тому суд позбавлений можливості визначити співмірність вартості зазначеного судна із заявленими вимогами

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150,153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області в 15-ти денний строк.

Суддя Д.Г. Нікітін