Рішення № 73114717, 29.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6530/17

пр.№ 2/464/530/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю: представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_5 об’єднане УПФ України м.Львова, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 5003,76 грн., як безпідставно набуте майно. В обгронтування позовних вимог покликається на те, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України перебувала як одержувач пенсії за віком з 15.06.2011 ОСОБА_6. ОСОБА_7 районного відділу Державної міграційної служби України у Львівській області від 18.11.2015 за № 4612вих3636, позивача повідомлено про зняття 16.01.2015 з реєстраційного обліку в Україні ОСОБА_6 Окрім того, листом від 10.12.2015 за № 02-05/25608, ГУ ДМС України у Львівській області повідомлено, що паспорт громадянина України серії КС №336958 виданий Сихівським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області - знищено 03.02.2015 у зв’язку із отриманням держателем паспорта дозволу на виїзд на постійне місце проживання до Німеччини. Враховуючи викладене, позивачем припинено виплату призначеної пенсії з 01.12.2015. Про виїзд на постійне місце проживання за кордон відповідач органи Пенсійного фонду України не повідомила. Разом з тим, 20.05.2013 між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_3 складено довіреність, якою останню уповноважено одержувати належну ОСОБА_6 пенсію. Згідно даної довіреності відповідачем у листопаді 2015 року неправомірно одержано призначену ОСОБА_6 пенсію за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 на загальну суму 5 003,76 грн. Дана переплата виникла внаслідок недобросовісності пенсіонера та її довіреної особи (відповідача), а, отже, положення ст.1215 ЦК України, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Оскільки, відповідач безпідставно набула майно у вигляді переплати по пенсії її довірительки, просить стягнути такі кошти в судовому порядку.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 23.10.2017 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна та призначено її судовий розгляд.

20.02.2018 від відповідача ОСОБА_3 надійшов письмовий відзив до позову, за змістом якого відповідач заперечує позов з тих підстав, що немає жодного доказу взагалі про отримання нею таких коштів, а позивачем, в свою чергу, доказів видачі таких суду не представлено. Крім того, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є чинним тимчасовим документом, який свідчить про те, що вона являється громадянкою України до моменту отримання нею будь-якого іншого громадянства і не потребує підтвердження в інших інстанціях, що по суті надало право вважати, що ОСОБА_6 не позбавлена можливості отримувати пенсійні кошти до моменту відмови від українського громадянства. У відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст.1 право громадян України на державне пенсійне забезпечення, її мати - ОСОБА_6 повинна отримувати пенсію до моменту отримання іншого громадянства. Вважає, що вона жодним чином не повинна нести відповідальність за дії працівників управління Пенсійного фонду України, які, за твердженням позивача, безпідставно перерахували пенсійні кошти та таку помилку виявили лише через два роки.

Представник позивача ОСОБА_4 управління ПФУ у Львівській області – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви та просить таку задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила, надала пояснення, які за змістом збігаються із запереченнями та доводами викладеними у відзиві до позову від 20.02.2018, просить в задоволені позову відмовити за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (на даний час Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області) перебувала як одержувач пенсії за віком з 15.06.2011 ОСОБА_6.

Як вбачається з листа ОСОБА_7 районного відділу Державної міграційної служби України у Львівській області від 18.11.2015 за № 4612вих3636, громадянка ОСОБА_6 з 16.01.2015 знята з реєстраційного обліку в Україні.

Листом від 10.12.2015 за № 02-05/25608, ГУ ДМС України у Львівській області повідомлено, що паспорт громадянина України серії КС №336958 виданий Сихівським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області - знищено 03.02.2015 у зв’язку із отриманням держателем паспорта дозволу на виїзд на постійне місце проживання до Німеччини.

Згідно із ст.51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім’ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Пункт 1 ч.1 ст.1215 ЦК України передбачає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Системний аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що необхідною умовою для повернення надміру виплачених коштів є підтвердження факту недобросовісності особи, що отримує пенсію, зловживання при призначенні пенсії чи приховування відомостей, що впливають на прийняття рішення про припинення виплати пенсії тощо.

Попри це, окрім встановлення підстав для повернення надміру виплачених коштів пенсії, встановленню та доказуванню підлягає сам факт одержання особою таких коштів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).

Відповідно п.3 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

За вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як стверджує у своїх доводах представник позивача, виплату призначеної пенсії припинено ОСОБА_6 з 01.12.2015, проте на підставі складено нею на ім’я відповідачки ОСОБА_3 довіреності від 20.05.2013, остання у листопаді 2015 року неправомірно одержала призначену ОСОБА_6 пенсію за період з 01.08.2015 по 30.11.2015 на загальну суму 5 003,76 грн.

Водночас, позивач, всупереч вищенаведеним законодавчим вимогам, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактичних обставин отримання відповідачем ОСОБА_3 пенсії за ОСОБА_6 на загальну суму 5 003,76 грн.

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Отже, оскільки, позивачем взагалі не доведено і в судовому засіданні не здобуто доказів одержання відповідачем грошових коштів у сумі 5003,76 грн., як безпідставно набуте майно, відтак в задоволенні позову ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід відмовити.

На підставі ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.50, 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1212, 1215 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 12-13, 43, 76-77, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволені позову ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено 29 березня 2018 року.

Суддя: Чорна С.З.