Вирок № 73114626, 28.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 448/30/17

пр.№ 1-кп/464/29/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2018 року колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова в складі:

головуючого-судді Чорна С.З.,

суддів Бойко О.М., Теслюк Д.Ю.,

секретар судового засідання Довгун Л.А,

за участі:

прокурора Бехти П.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Голень І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 42016141180000009 від 04.04.2016 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, українця, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судженого:

22.12.2011 Сихівським районним судом м.Львова за ч.3 ст.27 ч.2 ст.190, ч.1 ст.286, ч.3 ст.27 ч.2 ст.358, ч.2 ст.27 ч.4 ст.358, ч.4 ст.27 ч.1 ст.384, 70, 72 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки;

21.06.2013 Сихівським районним судом м.Львова за ч.1 ст.309, ст.71 КК України на 1 рік 6 місяців виправних робіт із відрахуванням 15% заробітку в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки та штраф у розмірі 850 грн., 12.06.2014 звільнений від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 01.05.2015 з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з особами (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження) з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, автомобілем марки «Mitsubishi PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував у користуванні в потерпілого ОСОБА_1

Так, ОСОБА_3 02.05.2015 близько 20.00 год., за попередньою змовою з особами (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження), шляхом обману заманив потерпілого ОСОБА_1 на вказаному вище автомобілі у лісовий масив неподалік с.Княжий Міст Мостиського району Львівської області, де застосували до ОСОБА_1 фізичне насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та виразилось у нанесенні ударів руками по тілу, зв'язуванні клейкою стрічкою рук та ніг, прив'язуванні потерпілого до дерева та заклеюванні клейкою стрічкою ротової порожнини, що позбавило можливості потерпілого самостійно пересуватися, а в подальшому залишили ОСОБА_1 в прив'язаному до дерева стані. Після чого реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 разом з іншими особами (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження) незаконно заволоділи автомобілем марки «Mitsubishi PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 79 772, 26 грн., та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у вчиненому визнав частково, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, однак просить врахувати, що фізичного насильства до потерпілого не застосовував, попередньої домовленості з іншими особами у нього не було. Винуватість у відкритому викраденні чужого майна, мобільного телефону потерпілого ОСОБА_1 заперечив. Надав показання про те, що з потерпілим ОСОБА_1 знайомий з 2014 року. Напередодні вказаних подій у нього була домовленість з потерпілим щодо придбання автомобіля. В телефонному режимі узгоджували марку та приблизну ціну автомобіля. Як авансовий платіж за автомобіль він передав ОСОБА_1 4 000 доларів США. Приблизно через 10 днів після цього до нього зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про наявність автомобіля марки «Mitsubishi PAJERO», який він оглядав по вул. Любінська у м.Львові. В цей час потерпілий зазначив ціну у розмірі 7200 доларів США, запевнив, що автомобіль буде оформлений на нього. Вказана ціна йому не підходила та він повідомив потерпілого про небажання за вказаною ціною придбати такий, а тому у них виник конфлікт. Крім того, ОСОБА_1 повідомляв, що він не зможе довести факт передачі йому коштів. 02.05.2015 близько 14.00-14.30 год. подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що строк виходить, потрібно забрати автомобіль та доплатити різницю. Повідомив потерпілого, що на даний час грошей немає, однак з метою уникнення конфлікту не заперечував вартість автомобіля у сумі 7200 доларів США. Дійсно телефонував до свого знайомого по кличці «Архітектор» з метою позики 1000 доларів США. 01.05.2015 близько 18.00-19.00 год. у сквері на Сихові побачив знайому ОСОБА_5, яка познайомила його з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом з ними був і ОСОБА_7. В цей день усі разом розпивали алкоголь. 02.05.2015 зранку, близько 10.00 год. до нього зателефонували ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 з пропозицією продовження святкування, зустрілись, при розмові він повідомив, що не зможе довго з ними бути, має поїздку, на що самі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 настоювали їхати з ним для продовження святкування. На його пропозицію ОСОБА_7 відмовив везти їх у с.Княжий Міст, оскільки вживав алкоголь, порадив свого знайомого таксиста. Під час перебування у машині по дорозі в с.Княжий Міст подзвонив ОСОБА_1 з пропозицією зустрічі саме на КПП. В автомобілі він лише ОСОБА_5 повідомляв, що його зустріч пов'язана із придбанням ним автомобіля, однак за умови позики йому грошей. По приїзду у с.Княжий Міст ОСОБА_6, ОСОБА_5О, ОСОБА_7 та таксист залишились у кафе, а він хотів маршрутним таксі добратись до місця зустрічі з потерпілим. Приблизно через 10-15 хв. повернувся та попросив його відвезти на зустріч, куди усі разом поїхали. Разом з ОСОБА_1 їхав у сторону Мостиськ. Під час поїздки йому зателефонував знайомий та повідомив, що грошові кошти в сумі 1000 доларів США зможе позичити лише у вівторок чи четвер. При в'їзді у с. Княжий Міст побачив автомобіль таксі, подзвонив до ОСОБА_7 Потерпілого обманював з метою доїзду та очікування знайомих. На вулиці у нього виник конфлік з ОСОБА_1, повідомив, що за даний автомобіль може доплатити лише 1 000 доларів США. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підійшли до автомобіля в момент їх шарпанини. Під час конфлікту повідомив, що це та особа, яка його «кинула» на гроші. В даній ситуації саме потерпілий його провокував. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння, хотіли вдарити ОСОБА_1, на що він кричав до них. В цей час подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що вимушений повернутись у м.Львів. Після чого він сів за кермо автомобіля ОСОБА_1, а ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сіли у салон автомобіля ззаду. В автомобіля була дуже конфліктна ситуація. Декілька разів з автомобіля виходили ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 В салоні автомобіля був скотч, бачив як хтось із присутніх зв'язував потерпілого, хто саме не може вказати. Близько 20.00-20.30 год. ОСОБА_1 стояв біля дерева, а потім присів, до дерева його не прив'язували. Хто саме його зв'язував не бачив. ОСОБА_1 мав зв'язані лише руки, такі дії були не пов'язані з автомобілем, а конфліктністю ситуації. Зазначив, що напередодні при розмові з ОСОБА_5 зрозумів, що він «вміє говорити», саме для цього йому був потрібний останній, зокрема для вирішення конфлікту з потерпілим. На деякий час залишав ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Після його повернення у нього виник конфлікт уже з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щодо неможливості продовження запланованого відпочинку, як наслідок останні пішли. Питав у ОСОБА_1 про можливість вирішення ситуації, однак конфлікт продовжувався. Після чого він сів у даний автомобіль, приблизно через 1 км. зустрів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з якими разом поїхали у м.Львів. Мета незаконного заволодіння автомобіля була його злість на потерпілого. Уся подія з моменту зустрічі - 19.00 год. з ОСОБА_1 тривала до 21.30 год. Наступного дня телефонував потерпілому, який на його дзвінки не відповідав. Зазначив, що після вказаних подій їздив даним автомобілем на протязі місяця, в автомобілі знаходились документи. Мобільний телефон ОСОБА_1 не викрадав, саме на проханням потерпілого робив останньому фотографії, після чого такий повернув. Телефон ОСОБА_1 він лише наступного дня виявив на підлозі автомобіля. Крім того, в автомобілі було виявлено сумку з якої випало багато речей (банківські картки, технічний паспорт) та травматичний пістолет. 20.05.2015 зранку на вул. Стрийська-Наукова у м.Львові разом із ОСОБА_8 був зупинений працівниками карного розшуку, які повідомили необхідність його прибуття до Мостиського РВ. У присутності слідчого вказав на необхідність повернення речей, які ним знайдені в автомобілі ОСОБА_8 Фізичне насильство застосовував до потерпілого, тілесних ушкоджень в останнього не було. Діями ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5 він не керував. Останній повідомив, що потерпілого завіз на дачу. Автомобілем заволодів шляхом обману. Вина у інкримінованих йому злочинах не доведена. Просить його карати лише за вчинене. Цивільний позов не визнав.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами в судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що він займається роздрібною торгівлею рибальських та мисливських приладь на ринку «Торпедо» у м.Львові. У 2013-2014 роках через свого товариша познайомився з обвинуваченим. Напередодні подій до нього у магазин прийшов ОСОБА_3 і запитав чи не знає він людей, які займаються доставкою автомобілів з Європи. Запропонував обвинуваченому свою допомогу. Визначивши марку автомобіля він погодився пригнати ОСОБА_3 автомобіль. Даний автомобіль ніби хотіла придбати особа по кличці «Архітектор» з м.Мостиськ. 28.04.2015 ним був придбаний на території України автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO» вартістю 6200 доларів США, який знаходився на зберіганні у його товариша ОСОБА_10 Під час огляду даного автомобіля ОСОБА_3 телефонував особі по кличці «Архітектор», якому повідомив про наявність авто та його задовільний стан. Обвинувачений не передавав йому жодних грошей. ОСОБА_3 йому повідомив, що особа по кличці «Архітектор» придбає даний автомобіль за 10 000 доларів США. 02.05.2015 по телефону домовився про зустріч з обвинуваченим, дізнався, що автомобіль потрібно перегнати в м.Мостиська до дому покупця. Він зустрівшись з ОСОБА_3 разом поїхали на автомобілі. Того дня з ним повинен був їхати його знайомий, однак саме ОСОБА_3 заперечував таке. По дорозі, на прохання ОСОБА_3 він зупинився у с.Княжий Міст в лісі. Після чого в автомобіль ззаду сів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який намагався нанести йому удар. В салоні автомобілі на нього накинулись та зв'язали, після чого його возили тривалий час по лісі. Згодом його винесли з автомобіля та прив'язали до дерева. На час вчинення злочину він не знав ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який його питав звідки у нього автомобіль, повідомив, що такий йому належить. ОСОБА_3 не хотів щоб він спілкувався з ОСОБА_5 В салоні автомобіля ОСОБА_3 сидів біля нього, удари йому наносили усі присутні. Чітко пам'ятає, що ОСОБА_3 наносив йому удари кулаками по тілу та ногою. Саме ОСОБА_3 наказував ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з ним не розмовляти та його зв'язати. Рот у нього був заклеєний скотчем. ОСОБА_3 боявся, щоб він не вступав з ним у розмову. Після чого його витягнули з автомобіля, кинули на землю, а потім прив'язали до дерева. Обвинувачений підійшов до нього, коли він лежав зв'язаним в машині на задньому сидінні і запитав, де його телефон. Його виносили з машини за руки і за ноги усі троє та кинули на землю. Був позбавлений свого мобільного телефону марки «Самсунг», який знаходився у правій кишені джинсів. У нього забрали барсетку, в якій були гроші близько 3000 грн., ключі і документи, талони на пальне. В подальшому на досудовому слідстві гроші і документи йому не повернули. ОСОБА_3 його прив'язував до дерева, наносив удари в голову, а ОСОБА_5 ззаду придавлював. У заяві він не вказав, про те що ОСОБА_3 викрав телефон, оскільки був шокований, переніс сильний стрес. Через значний проміжок часу звільнивши руки зумів розв'язатись та пішов на дорогу.

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що потерпілий ОСОБА_1 являється його товаришем. ОСОБА_1 придбав авто «Mitsubishi PAJERO», на польській реєстрації за ціною 6250 доларів США, який стояв у нього на подвір'ї. Був присутнім коли приходив ОСОБА_3 та оглядав автомобіль, мав покупця. У його присутності дзвонив до «Архітектора» щодо авто.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 дав показання про те, що біля 04.00 години ранку на початку травня 2015 року, він повертався з приватної поїздки з ОСОБА_12. В районі с.Княжий Міст, він побачив, що невідомий йому мужчина просить зупинитись. Проїхавши метрів 10 повз нього, він зупинив свій автомобіль до якого підійшов потерпілий ОСОБА_1 Він був дуже схвильований, брудний, одежа також була в болоті, а навколо шиї в нього був шнурок товщиною як палець, який самостійно зняти не міг, тілесних ушкоджень не бачив. ОСОБА_1 попросив викликати працівників міліції, оскільки, в нього забрали машину та телефон. В подальшому, ОСОБА_1 повідомив, що їхали на дачу, викинули з машини, а згодом прив'язали до дерева за шию. На прохання потерпілого викликав працівників міліції. Працівники міліції взяли у нього контактний телефон та адресу і він поїхав, а потерпілий залишився. На обличчі потерпілого слідів від ударів не бачив, лише шнурок був на шиї потерпілого. Розмова між ним та потерпілим тривала 20 хвилин, а після того, як приїхали міліціонери, він продовжив рух далі.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_3, і ще водієм були у с.Княжий Міст. Їх зустріч вийшла спонтанною, по дорозі вживали алкоголь, розмов жодних не було, їхали розважатись, усе пригадати не може. Не пригадує де був ОСОБА_3 Він разом із ОСОБА_5 кудись пішли, побачив, що наближається автомобіль типу «Джип». Він був біля дороги, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння не усе пригадує, пам'ятає, що хтось повинен був повернути гроші за автомобіль. Підійшовши до вказаного авто бачив там шарпанину. ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_1 йому винен кошти за автомобіль. В с.Княжий Міст він їхав виключно у сауну. Між потерпілим та ОСОБА_3 була шарпанина, намагався їх розборонити. Сідав у авто на заднє сидіння. Конфлікт між ОСОБА_3 та потерпілим спочатку був у салоні автомобіля, а потім біля нього. В автомобілі обвинувачений сидів спереду. Він та ОСОБА_5 сиділи ззаду, між ними сидів ОСОБА_1, була розмова про гроші. Була перепалка. Не бачив чи ОСОБА_3 наносив удари потерпілому, хто штовхався не бачив, ударів він не наносив. Не бачив чи потерпілого зв'язували. Була розмова щодо боргу за машину, їздили по лісі близько 20-30 хв. за кермом авто сидів обвинувачений. ОСОБА_1 самостійно не міг пересуватись, йому допомагали вийти з автомобіля та дійти до дерева. Хто прив'язував ОСОБА_1 до дерева не пам'ятає. Через 20 хвилин під'їхав ОСОБА_3 та повідомив, що завезе їх до Львова. ОСОБА_13 повідомив, що залишив потерпілого, де саме він не питав. Жодної мети у нього не було. Він притримував потерпілого за руку (праве плече). Хто власник автомобіля він не знав. ОСОБА_5 приблизно 3 метри тягнув потерпілого по землі. ОСОБА_1 був зв'язаний, телефону він не бачив. Біля дерева ОСОБА_3 наказав їм іти геть. В подальшому що він приїде.

Допитаний судом свідок ОСОБА_14 дав показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_3 познайомився через свого знайомого ОСОБА_7, який просив відвезти ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та його в с.Великі Мости, оскільки в цей день вживав алкоголь та їхати не міг. На Сихові він забирав даних осіб. Жодної розмови по дорозі не було. На початку села першим з авто вийшов ОСОБА_3В, а вони поїхали під магазин, де очікували останнього. Після повернення обвинуваченого ОСОБА_7 попросив його відвезти ОСОБА_3 назад, останній погодився, усі разом відвозили обвинуваченого до посту ДАІ. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 назад завозив у с.Княжий Міст, де і залишив. У Львів він повернувся лише з ОСОБА_7.

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що під час спільного відпочинку з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до них підійшов обвинуваченим з яким познайомився, ходили разом в гості до ОСОБА_6 Наступного дня до нього подзвонив ОСОБА_3 та попросив його завезти, оскільки він вживав алкоголь, попросив ОСОБА_14 З ОСОБА_3 була розмова про поїздку кудись. Біля супермаркету їх усіх - ОСОБА_6, ОСОБА_5, його та ОСОБА_3 забрав ОСОБА_14 В машині жодних розмов не було, ОСОБА_3 повідомляв, що їдуть на дачу. У с.Княжий Міст ОСОБА_3 просив завезти його назад до посту ДАІ. Мету повернення останній не повідомляв. Події пам'ятає погано, оскільки напередодні вживав спиртне. Телефонував до ОСОБА_3 останній трубки не піднімав. Пригадує, що в машині була розмова про те, що ОСОБА_3 винні гроші, про таке повідомляв сам обвинувачений. До вказаних подій з ОСОБА_3 не був знайомий. У цей день їхав виключно за компанію, як продовження банкету знайомств. ОСОБА_3 давав гроші за поїздку.

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що саме ОСОБА_3 організував поїздку у с.Княжий Міст, просив поїхати і допомогти забрати гроші або машину за яку він заплатив. Він їхав з метою налякати людину. З ОСОБА_3 познайомився на передодні подій. У с.Княжий Міст біля траси вони зупинились, з машини першим вийшов ОСОБА_3 і пішов у невідомому напрямку. Після повернення обвинувачений попросив, щоб його ще раз завезли у Львів. Він, ОСОБА_6 залишились біля магазину. У Львів їхав ОСОБА_3, таксист та ОСОБА_7 ОСОБА_3 повідомляв, що купив автомобіль типу «Джип». У вказаному селі чекали на обвинуваченого. Бачив як у село заїхав джип, срібного кольору, в якому знаходився обвинувачений та потерпілий. Він разом з ОСОБА_6 підійшовши до автомобіля бачив шарпанину на дворі, намагався їх заспокоїти. Жодних ударів потерпілому він не наносив. ОСОБА_1 сідав у машину із застосуванням сили з його та ОСОБА_6 допомогою. ОСОБА_3 говорив не бити потерпілого. ОСОБА_1 мав заклеєний рот скотчем, який він знімав. В салоні автомобіля заклеїли рот, хто саме не бачив. ОСОБА_3 автомобілем їздив по лісі разом з ними. Він разом із ОСОБА_6 пішли на трасу за вказівкою ОСОБА_3 Він з допомогою ОСОБА_6 витягував потерпілого з салону автомобіля, спирали до дерева. ОСОБА_1 був прихоплений, вони його несли з машини. Хто витягував у ОСОБА_1 мобільний телефон йому невідомо. У Львів він повернувся разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_3 близько 21.30-22.00 год. Близько 20-30 хвилин при даних подіях він не бачив обвинуваченого та потерпілого. ОСОБА_3 просив не говорити з потерпілим. Мета поїздки - розмова з потерпілим, залякування. ОСОБА_3 повідомляв, що їде на дачу за документами та, що ОСОБА_1 там залишився.

Із заяви ОСОБА_1 про вчинення відносно нього злочину від 03.05.2015 вбачається, про те, що останній просить прийняти міри до трьох невідомих осіб, одного з якого звати ОСОБА_3, а два інші йому невідомі, які 02.05.2015 близько 20.00 год. в лісовому масиві неподалік с.Княжий Міст, шляхом застосування до нього фізичної сили, відкрито заволоділи його майном, а саме автомобілем марки «Mitsubishi PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.3 а.с.51).

Із протоколу огляду місця події від 03.05.2015 року з фототаблицями вбачається, що місцем вчинення злочину являється піщана дорога яка веде повз залізнодорожню колію з північної сторони с.Княжий Міст. Також до вказаної дороги примикає ділянка лісу засаджена молодими насадженнями. На відстані від цих молодих насаджень приблизно 20 метрів від дороги в глиб лісу біля дерев на землі було виявлено сліди пом'ятої трави та сліди зрихленої землі. На землі було виявлено фрагменти клейкої стрічки (скотчу) та фрагмент білої стрічки виготовленої із матеріалу, фрагменти скотчу обмотані навколо одного з дерев. Вказані вище фрагменти скотчу та стрічки вкриті шаром землі, зім'яті та вологі. Виявлено на дорозі сліди протектора шин автомобіля. Під час огляду вилучено фрагменти клейкої стрічки (скотчу) білого кольору, фрагмент лєнти білого кольору, гіпсовий зліпок сліду протектора шин (т.3 а.с.45-50)

Із протоколу огляду фрагментів клейкої стрічки, мотузки та гіпсового зліпка від 26.04.2016 вбачається, що під час огляду встановлено, що предметом огляду є фрагмент клейкої стрічки (скотчу), які різного розміру, скручені та забруднені; фрагмент мотузки білого кольору у вигляді ленти, яка забруднена; гіпсовий зліпок сліду протектора шини (т.3 а.с.98)

Із рапорту від 20.05.2015 вбачається, що по вул. Сихівській у м.Львові було зупинено автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO», р.н. НОМЕР_3. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 Також у салоні автомобіля знаходилась ОСОБА_8, яка назвалась як співмешканка ОСОБА_3 Враховуючи те, що вищезазначений автомобіль знаходився у розшуку, а також те, що в ході досудового розслідування встановлено, що саме ОСОБА_3 може бути причетний до скоєння вказаного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_3 та ОСОБА_8, було запропоновано проїхати в Мостиський РВ ГУМВС України у Львівській області для з'ясування обставин справи (т.3 а.с.34)

Із протоколу затримання від 20.05.2015 вбачається, що 20.05.2015 був затриманий ОСОБА_3 (т.3 а.с.25-26)

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання з фототаблицями від 20.05.2015, вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_3, який 02.05.2015 разом із двома невідомими особами із застосуванням фізичного насильства, незаконно заволоділи його автомобілем (т.3 а.с.29-31)

Із протоколу огляду автомобіля від 20.05.2015 вбачається, що предметом огляду є автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO», р.н. НОМЕР_3. При огляді автомобіля та вивченні документації наданої на дослідження встановлено: автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO», тип кузова-легковий універсал-В; колір-сірий, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_1. Двигун дизельний з робочим об'ємом 2100 см.куб. Коробка перемикання передач - механічна. Рік виготовлення згідно свідоцтва про реєстрацію-2001. При огляді автомобіля виявлені пошкодження ЛФП, забруднення оббивки салону та сидінь, корозія задніх арок коліс, задньої лівої боковини, сліди перефарбування кузова. Після проведення огляду автомобіль передано на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Мостиського РВ ГУМВС України у Львівській області. (т.3 а.с.36)

Із протоколу огляду автомобіля від 26.04.2016 року з фототаблицями вбачається, що предметом огляду є автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO», р.н. НОМЕР_3. При огляді автомобіля та докементації встановлено: автомобіль марки „Міцубісі Педжеро", тип кузова-легковий універсал-В; колір-сірий, ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_1. Двигун дизельний з робочим об'ємом 2100 см.куб. Коробка перемикання передач -механічна. Рік виготовлення згідно свідоцтва про реєстрацію - 2001. При огляді автомобіля виявлені пошкодження лако-фарбового покриття, забруднення оббивки салону та сидінь, корозія задніх арок коліс, задньої лівої боковини (т.3 а.с.93)

З Довіреності від 26.04.2015 вбачається, що ОСОБА_15 діючи на підставі попередньої домовленості з повіреним, цією довіреністю уповноважив ОСОБА_1 продати належний йому автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO», рік випуску 2001, номер шасі: НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 (т.3 а.с.43 зворот).

Із висновку автотоварознавчої експертизи та експертизи вартості №9/259 від 02.06.2015 вбачається, що вартість нерозмитненого і незареєстрованого в Україні автомобіля марки «Mitsubishi PAJERO» р.н. НОМЕР_2, 2001 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 з дизельним двигуном з робочим об'ємом 3200 см.куб., станом на 02.05.2015, становила 79 772, 26 грн. (т.3 а.с.126-130).

При цьому, суд вважає, що твердження органів досудового розслідування щодо завданої потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 6 250 доларів США з покликанням на покази останнього, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, згідно вищезазначеного висновку автотоварознавчої експертизи та експертизи вартості, вартість зазначеного автомобіля становить 79 772,26 грн. Суд також враховує той факт що у вказану суму 6250 доларів США входить вартість послуг посередника щодо придбання та доставки, такого автомобіля на територію України з республіки ОСОБА_12, який перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_1 на підставі довіреності від 24.04.2015, відповідно до якої громадянин ОСОБА_12 ОСОБА_15 від 24.04.2015 року, уповноважив ОСОБА_1 продати даний транспортний засіб.

Із висновку експерта №80/2015 від 06.05.2015 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 при судово-медичному огляді виявлено осаднення шкіри на лівому зап'ясті, яке утворилося від контакту з тупим предметом, можливо, від дії клейкої стрічки; садно на голові, яке утворилося від контакту з тупим предметом, можливо при ударі головою до дерева. Перечисленні ушкодження могли виникнути 02 травня 2015 року та кваліфікуються як легке тілесне ушкодження. На тілі ОСОБА_1 виявлено не менше двох місць прикладання тупих предметів (т.3 а.с.41).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2015 за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого він повністю підтвердив свої покази (т.3 а.с.131-139);

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2015 за участю свідка ОСОБА_7, в ході якого він повністю підтвердив свої покази (т.3 а.с.134-136);

Із висновку судово-психіатричного експерта №646 від 23.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_3 в минулому переніс тимчасовий розлад психічної діяльності у формі тяжкого депресивного епізоду, тривожно - депресивного синдрому, з якого в результаті лікування, на час даного огляду повністю вийшов та психічним захворюванням не страждає, виявляє метасимуляцію (свідомо штучне продовження перенесеного психотичного стану), що не позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або будь-яким іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с.78-81)

При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого та інших осіб, а інформація, яка в них міститься, не дає суду правових підстав сумніватися у їх правдивості.

При цьому суд враховує суб'єктивну сторону інкримінованого злочину та вважає доведеним, що обвинувачений реально розуміючи, що автомобіль йому не належить, разом з особами (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження) спільно приклали ряд зусиль, щоб забезпечити ОСОБА_3 можливість незаконно управляти ним без належного права та всупереч волі потерпілого. Особи (матеріали відносно яких виділено в самостійне провадження) прийняли пропозицію щодо поїздки на вказаному автомобілі у м.Львів, без його власника, що також підтверджує їх спільний умисел на заволодіння транспортним засобом. При цьому для кваліфікації, не має значення з яким наміром, не повертати автомобіль власнику взагалі, використати для проїзду у певний пункт чи для прогулянки, а потім повернути, чи кинути на дорозі.

Разом із тим, суд вважає недоведеним обвинувачення в частині застосування обвинуваченим до потерпілого насильства, що було небезпечним для його життя чи здоров'я.

Так, відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 25.12.1992 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого насильство - це заподіяння йому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. До останніх, зокрема, слід відносити насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що обвинувачений ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 наносили йому удари по тілу. Руки, ноги та рот зв'язували скотчем, однак в подальшому клейку стрічку з рота зняли, хто саме зв'язував не конкретизував. Обвинувачений ОСОБА_3 прив'язував його до дерева, однак на час такого скотчу в ділянці роту не було.

Крім того, відповідно до висновку №80/2015 від 06.05.2015 у потерпілого ОСОБА_1 при судово-медичному огляді виявлено лише осаднення шкіри на лівому зап'ясті, яке утворилося від контакту з тупим предметом, можливо, від дії клейкої стрічки; садно на голові, яке утворилося від контакту з тупим предметом, можливо при ударі головою до дерева. Як вбачається із описової частини висновку експерта зі слів оглянутого встановлено, що йому зв'язували руки та ноги, клейкою стрічкою головою та тулубом прив'язували до дерева, під час цього вдарився до дерева головою. Через декілька годин самостійно звільнився. Свідомості не втрачав, кровотечі не було, за медичною допомогою не звертався.

При цьому суд виходить із того, що відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України (подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого тощо), покладається на слідчого та прокурора, тоді як відповідно до положень ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано суду жодних допустимих та належних доказів на користь зазначеної частини обвинувачення, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом застосування ОСОБА_3 фізичного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а тому приходить до висновку, що насильство, яке було застосоване обвинуваченим не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід перекваліфікувати з ч.3 ст. 289 КК України на ч.2 ст. 289 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не працював, одружений, посередньо характеризується за місцем проживання. Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання про призначення йому покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції, що була чинною на час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою) строк попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. 21.06.2017 набрали чинності зміни до зазначеної норми та строк попереднього ув'язнення на даний час підлягає зарахуванню з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що строк попереднього ув'язнення та перебування психіатричному закладі ОСОБА_3 з 20.05.2015 до 01.12.2015, з 16.02.2016 до 12.03.2016, з 21.11.2016 до 28.03.2018 слід зарахувати з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, виходячи з того, що запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою обрано до внесення змін до ч.5 ст.72 КК України, а Законом про внесення змін погіршується становище останнього.

Цивільний позов потерпілого підлягає до задоволення частково з наступних підстав. Як встановлено судом, в наслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення потерпілий зазнав душевних переживань, через позбавлення майна, яким він користувався на правовій підставі, а також спричинення йому фізичного болю, пережиття стресу, було порушено його звичний життєвий уклад, чим потерпілому спричинено моральної шкоди. Внаслідок вчинення злочину потерпілий був тривалий час позбавлений можливості користуватись транспортним засобом.

Відтак, враховуючи зазначені обставини, глибину та тривалість душевних страждань позивача, значність вимушених змін та тривалість відновлення звичного життєвого становища, характер вчинених обвинуваченим протиправних дій, а саме тяжкого кримінального правопорушення, що призвело до заподіяння шкоди, а також вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір грошового відшкодування за завдану позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду становить 15 000 грн.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 чт.186 КК України, зокрема, у тому що 02.05.2015 близько 20.00 год. у лісовому масиві неподалік с.Княжий Міст Мостиського району Львівської області, під час незаконного заволодіння автомобілем марки «Mitsubishi PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, з метою відкритого викрадення чужого майна, за попередньою змовою з особами (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження), відкрито викрали у ОСОБА_1 мобільний телефон торгової марки «Samsung», моделі GT-S 5360, IMEI:НОМЕР_4, вартістю 3200 грн.

Однак, стороною обвинувачення вина підсудного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовується лише показаннями потерпілого ОСОБА_1 та ксерокопією упаковки мобільного телефону.

Проте, суд вважає, що вказане обвинувачення щодо ОСОБА_3 в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження, виходячи з наступного.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 02.05.2015 в лісовому масиві неподалік с.Княжий Міст під час незаконного заволодіння його автомобілем одночасно був позбавлений свого мобільного телефону марки «Самсунг», який знаходився у правій кишені джинсів. Також у нього забрали барсетку, в якій були гроші близько 3000 грн., ключі і документи, талони на пальне. В подальшому на досудовому слідстві гроші і документи йому не повернули. У заяві про скоєння злочину він не вказав, про те що ОСОБА_3 викрав телефон, оскільки був шокований, переніс сильний стрес.

При цьому, під час допиту потерпілий не міг вказати чіткого місця знаходження та зберігання мобільного телефону, викрадення такого за попередньою змовою з особами (матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження).

Як ствердив суду обвинувачений зазначені речі він не викрадав, а такі знаходились у автомобілі потерпілого, яким він заволодів та виявив такі речі вже після самої події.

Статтею 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості, що також знайшло своє відображення і у нормах кримінально-процесуального кодексу України. При цьому, юридичний зміст принципу презумпції невинуватості включає серед інших і правила про те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи, а висновок про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення тлумачаться на її користь (стаття 17 КПК).

Відтак, враховуючи, те, що стороною обвинувачення окрім показань потерпілого не надано суду жодних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_3 відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, а показання потерпілого в цій частині, при тому, що про викрадення таких речей ним не було заявлено при написанні заяви про скоєння злочину, за відсутності інших належних, достовірних та достатніх доказів про обставини, що згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, свідчать про наявність сумніву щодо вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який в силу ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України тлумачиться на його користь, а припущення про його винуватість, що ґрунтується лише на неоднозначних показаннях потерпілого, не може бути покладено в основу обвинувального вироку, а тому обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення слід виправдати, у зв'язку із недоведеністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта в користь державного бюджету України за проведення автотоварознавчої експертизи та експертизи вартості в розмірі 368,28 гривень.

Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 21.11.2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення та перебування у психіатричному закладі з 20.05.2015 до 01.12.2015, з 16.02.2016 до 12.03.2016, з 21.11.2016 до 28.03.2018, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15 000 грн. відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Речові докази - фрагмент клейкої стрічки (скотчу), фрагмент мотузки білого кольору у вигляді ленти та гіпсовий зліпок сліду протектора шини - знищити; автомобіль марки «Mitsubishi PAJERO», реєстраційний номер НОМЕР_3 - які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 залишити ОСОБА_1; чоловіча сумка чорного кольору із шкірозамінника, в якій знаходяться в'язка із шести ключів з металевим брелком «EGYPT», картка «Ельдорадо» НОМЕР_5, картка «Метро», мобільний телефон марки «Samsung», моделі GT-S 5360, IMEI:НОМЕР_4 - повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_3 в користь державного бюджету України витрати на залучення експертів - 368,28 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий-суддя:

Судді: