
Справа № 443/1842/16-к
Провадження № 1-кп/442/50/2018
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
Головуючого судді - Крамара О.В.,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, по обвинувальному акту, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140200001185 від 26.12.2015 року відносно :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше судимого 08.12.2015 року Жидачівським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;
з участю прокурора - Верхоляк Р.Є.,
захисника обвинуваченого – адвоката - ОСОБА_3,
неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_2,
законного представника неповнолітнього - ОСОБА_4,
представник у справах неповнолітніх - ОСОБА_5
представник ювенальної превенції - ОСОБА_6
в с т а н о в и в :
Неповнолітній ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучи засудженим 08.12.2015 Жидачівським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а вчинив нові кримінальні правопорушення.
Так, неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повторно, за попередньою змовою групою осіб з незстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, в ніч на 19.12.2015 року, в с. Антонівка, Жидачівського району, Львівської області, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, зайшли на територію СФГ «Антонівка», головою якого являється ОСОБА_7, де через вікно другого поверху, проникли в складське приміщення, де діючи умисно з метою викрадення чужого майна ОСОБА_2 утримував мішки, в які не встановлена слідством особа поскладала наступне майно: електродвигун потужністю 4 кВт., водяний насос (водяна помпа), три гільзи двигуна типу «Д-240», три підшипники, чотири шестерні, шків, масляний насос та електроклапан, що згідно висновку експерта № 9/530 від 14.11.2016 року, становило вартість на загальну суму 775 гривень 00 коп. та в подальшому із зазначеним майном з місця події скрились. Вказаними діями, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа завдали матеріальну шкоду СФГ «Антонівка» на загальну суму 775 гривень 00 коп.
Крім цього, неповнолітній ОСОБА_2, повторно, приблизно в останніх числах березня 2016 року, в с. Антонівки, Жидачівського району, Львівської області, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна шляхом зриву металевої скоби на дверях гаражного приміщення потерпілого ОСОБА_8, чере вхідні двері проник у вказане гаражне приміщення, звідки таємно викрав майно ОСОБА_8, а саме: дві секції радіаторів системи опалення, кожна з яких складається восьми чавунних ребер та дві секцій радіаторів системи опалення, кожна з яких складається з трьох чавунних ребер, які поскладав на господарську тачку, яку ОСОБА_2 привіз заздалегідь із дому та з місця вчинення кримінального правопорушення вивіз за декілька разів, що згідно висновку експерта № 9/464 від 17.10.2016 року становило вартість на загальну суму 1760 гривень 00 коп., чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 суду повідомив, що до нього подзвонив ОСОБА_4 і сказав йому щоб піти пройтися в село і він з ним пішов гуляти. Потім ОСОБА_4 його потягнув на територію СФГ «Антонівка» і вони по дереву залізли у вікно складського пиміщення, проникли в середину данного приміщеня і викрали майно, яке описане в обвинувальному акті. Він не хотів йти на територію СФГ «Антонівка», однак ОСОБА_4 йому сказав, якщо він не піде то він його поб'є. Дані металеві речі поскладали в два мішки, з яких один він ніс, а другий ОСОБА_4. Дані речі занесли до нього додому, щоб на другий день здати на металлолом. На другий день дані речі дали сусіду, який мав здати їх на металлолом і дати їм гроші, але сусід не встиг їх здати, так як голова СФГ «Антонівка» Лизак виявив крадіжку і зрозумів, що це зробив він, тому він пішов за сусідом на пункт прийому металу в Журавне, щоб забрати викрадені ріечі і повернути їх Лизаку. Що він і зробив. Щодо викрадення майна у ОСОБА_9 не визнає. Просить суворо його не карати.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 судовому засіданні просять суд суворо його не карати та обрати йому покарання без позбавлення волі.
Представник у справах дітей Жидачівської міської ради ОСОБА_5 та представник ювенальної превенції ОСОБА_10, просить суд обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі, а дати йому шанс для того, щоб виправитися.
Окрім того, що ОСОБА_2 свою вину визнав частково, його вина у вчинені кримінального правопорушення підтверджується, іншими доказами, зібраними по справі, а саме:
Показами представника потерпілого голови СФГ «Антонівка» ОСОБА_7, який суду пояснив, що виявив на свому підприємстві крадіжку запчастин до сільськогосподарської техніки. Встановили, що крадіжку вчинив неповнолітній ОСОБА_2. Після чого ОСОБА_2 повернув їм усі викрадені запчастини. Претензій до обвинуваченого не має та просить суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні суду повідомив, що його батьківський будинок знаходиться в с. Антонівка, Жидачівського району. З приміщення гаражу, шляхом взлому навісного замка були викрадені батареї на опалення та інші металеві речі, які він там залишив після ремонту в будинку. Як виявилося цю крадіжку вчинив ОСОБА_2. Викрадені речі йому повернуто. На слідчому експерименті ОСОБА_2 вказував, як він зламав навісний замок, як проникав в приміщення та виносив батареї та інші металічні речі і грузив їх на тачку. Претензій до обвинуваченого не має та просить суд суворо його не карати.
Показами свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні повідомила, що йшла по вулиці і її запросили працівники поліції бути понятою, так як ОСОБА_2. обікрав ОСОБА_8. З працівниками поліції пішла по подвіря ОСОБА_8 де ОСОБА_2 вказував, як він зламав навісний замок, як проникав в приміщення та виносив батареї та інші металічні речі і грузив їх на тачку. Ніхто нічого їй не зачитував і вона розписалася на якомусь документі.
Показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні суду повідомив, що йшов по вулиці і його запросили працівники поліції бути понятим, так як ОСОБА_2. обікрав ОСОБА_8 та викрав в нього батареї. Ніхто нічого йому не зачитував і він розписався на якомусь документі.
Показами судово-психіатричного експерта ОСОБА_13, який суду повідомив, що він як голова комісії та у складі комісії проводив судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2, про що відповідно було складено Висновок за №67 від 12.04.2017 року, який підтримує повністю. Експертиза проводилася на підставі огляду обвинуваченого, вивчення його медичних та всіх інших необхідних документів. Експертами встановлено розлад поведінки внаслідок порушення функцій головного мозгу (епілепсія). На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 був осудний, однак не міг усвідомлювати повністю значення своїх дій, тобто на момент вчинення був обмежено осудний. Даний стан може проходити, як із судомами, тоді у людини ніякі цілеспрямовані дії, так і без них. ОСОБА_2 може предстати перед слідством та судом. У разі поміщення його у місця позбавлення волі та погіршення його стану здоров'я, його направлять на амбулаторне лікування за місцем відбування покарання.
Показами свідка ОСОБА_14, який суду повідомив, що працює слідчим Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області. Він розслідував кримінальне провадження, щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 К України. Досудове розслідування проводилося у відповідності до чинного законодавства. Під час проведення слідчого експеременту були присутні на запрошення працівників поліції двоє понятих із числа мешканців села Антонівка, ОСОБА_2 був присутній із законним представником, своєї матір'ю, а також потерпілі та працівники поліції. Понятим було роз'яснено їхні права та обов'язки. Під час слідчого експеременту Рощко повністю визнав свою вину по скоєних крадіжках і надавав пояснення та послідовно показував, як їх вчиняв. Потерпілий ОСОБА_8 їм пояснив, що він являється власником данного будинковолодіння, а тому ніяких документів щодо права власності вони не витребовували.
Крім наведеного, вина стверджується матеріалами справи, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме:
- З протоколу огляду місця події від 26.12.2015 року та фото таблиці до нього вбачається, що в присутності понятих, здійснювався огляд місця події, а саме територія сільського фермерського господарства «Антонівка» де в сільськогосподарському приміщенні на другому поверсі виявлено велику кількість запчастин, які були викрадені неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_2. (Т.1 а.с. 131-138);
- Згідно постанови про визнання предмета як речового доказу та передачу його на зберігання від 05.08.2016 року, визнано речовим доказом електродвигун (потужністю 4 кв), водяна помпа, три гільзи з трьома поршнями, три підшипника з корпусами, шестерня зі шквіком, чотири шестерні, масляний носос, електроклапан, які передані на зберігання під розписку голові СФГ Антонівка гр. ОСОБА_7. (Т.1 а.с. 139-140);
- із заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 звернувся в поліцію, щодо вчинення крадіжки невідомою особою з не житлового та гаражного приміщення, звідки викрали чугунні батареї .
- З протоколу огляду місця події від 28.03.2016 року та фото таблиці до нього вбачається, що в присутності понятих, здійснювався огляд місця події, а саме територія будинку в с. Антонівка, Жидачівського району, яка належить ОСОБА_8 де з гаражного приміщення шляхом взлому навісного замка обвинувачений ОСОБА_2 викрав чугунні батареї. (Т.1 а.с. 141-146);
- З протоколу огляду місця події від 30.03.2016 року вбачається, що в присутності понятих, здійснювався огляд місця події, а саме територія поблизу житлового будинку матері ОСОБА_2 – ОСОБА_15 в с. Антонівка, Жидачівського району по вул. І. Франка, 24, де остання добровільно видала працівникам поліції викрадені її сином чугунні батареї білого кольору. (Т.1 а.с. 147-148);
- Згідно постанови про визнання предмета як речового доказу та передачу його на зберігання від 04.04.2016 року, визнано речовим доказом дві чугунні батареї по 8 ребер та дві чугунні батареї по 3 ребра білого кольору, які передані на зберігання під розписку потерпілому гр. ОСОБА_8. (Т.1 а.с. 149-150);
- З протоколу огляду місця події від 31.08.2016 року вбачається, що в присутності понятих, здійснювався огляд місця події, а саме територія житлового будинку матері ОСОБА_2 – ОСОБА_15 в с. Антонівка, Жидачівського району по вул. І. Франка, 24, де в прибудові до житлового приміщення виявлено тачку зелено-сірого кольору, на яких обвинувачений ОСОБА_2 вивозив викрадені батареї. (Т.1 а.с. 151);
- Згідно постанови про визнання предмета як речового доказу та передачу його на зберігання від 02.09.2016 року, визнано речовим доказом тачку зелено-сірого кольору, які передані на зберігання в камеру зберігання Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області до вирішення справи в суді (Т.1 а.с. 153);
- З Висновку експерта № 9/464 від 17.10.2016 року вбачається, що ринкова вартість викрадених батарей становить 1760,00 грн.. (Т.1 а.с. 154-159);
- З відповіді Навчально-реабілітайційного центру І-ІІ ступенів «Оберіг» від 19.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 у період з 17.12.2015 р до 21.12.2015 р. та з 19.03.2016 р. до 31.03.2016 р. навчальні заняття не відвідував. (Т.1 а.с. 161);
- З протоколу проведення слідчого експерименту від 17.09.2016 року та фото таблиці до нього вбачається, що в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 та понятих, ОСОБА_2, пояснював та показував знаходячись на подвір'ї за місцем свого проживання, що в с. Антонівка, Жидачівського району напрямок на присадибну земельну ділянку, через яку він направлявся до господарства ОСОБА_8 з метою вчинення крадіжки. На території господарства ОСОБА_8 вказав на гаражне приміщення, звідки викрав чугунці батареї, як їх витягував та віз на тачці до себе додому. Та заховав їх у сіно на території будинковолодіння за місцем свого проживання у приміщенні стодоли. (Т.1 а.с. 163-169);
- З протоколу проведення слідчого експерименту від 17.09.2016 року та фото таблиці до нього вбачається, що в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 та понятих, ОСОБА_2, пояснював та показував, як знаходячись на території ФГ «Антонівка», що в с. Антонівка, Жидачівського району, він разом із ОСОБА_12 із складського приміщення викрали запчастини до комбайна. (Т.1 а.с. 170-176);
- З Висновку експерта № 9/530 від 14.11.2016 року вбачається, що ринкова вартість викрадених запчастин до комбайна становить 775,00 грн.. (Т.1 а.с. 178-192);
Таким чином співставляючи покази обвинуваченого з сукупністю доказів на які покликається державний обвинувач є очевидними, що вони підтверджують фактичні обставини справи, зокрема щодо часу місця і способу таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникнення в інше приміщення та таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникнення в інше приміщення та спростовують заперечення обвинуваченого ОСОБА_2, як і його захисника, щодо його не причетності у скоєних злочинах, оскільки їхні твердження не знайшли свого підтвердження в суді та такі, що ґрунтуються на припущеннях з метою уникнення відповідальності.
Допитані в суді потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ствердили, що обвинувачений ОСОБА_2 викрав з їхніх приміщень батареї та відповідно запчастини до комбайну про що останній і сам зізнався. Свідки - слідчий поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які були понятими під час проведення слідчого експерименту вказали, що обвинувачений повністю визнавав свою вину та вказував, як вчиняв крадіжки із приміщень та де переховував викрадені речі. І дані покази не можуть викликати сумніву, оскільки в них відсутній будь-який інтерес, який би вказував на підстави оговорювати неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2.
Свої заперечення, щодо не винуватості по епізоду вчинення крадіжки із гаража будинковолодіння потерпілого ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_2 нічим не спростував, а доводи його захисника, щодо процесуальних порушень на досудовому слідстві не знайшли свого підтвердження в суді і суд не бере їх до уваги та вважає такі дії обвинуваченого ОСОБА_2М і його захисника, як такі, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності самим обвинуваченим.
Також суд надає віри протоколам огляду місця події, Висновкам експертів, речовим доказам, протоколам проведення слідчого експерименту та фототаблиць до нього, з яких вбачаються обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, де він послідовно та в повній мірі розповідає про обставини вчинення злочину, а саме вчинення крадіжок і дані докази суд приймає до уваги, як належний доказ.
Відтак дослідивши зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та те що його вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникнення в інше приміщення. Оскільки така кваліфікація знаходить своє підтвердження за результатами судового слідства та співставляється з сукупністю матеріалів справи, що перевірені судом.
Судово-психіатричний експерт ОСОБА_13, пояснив суду, що експертами встановлено розлад поведінки внаслідок порушення функцій головного мозгу (епілепсія). На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 був осудний, однак не міг усвідомлювати повністю значення своїх дій, тобто на момент вчинення був обмежено осудний. ОСОБА_2 може предстати перед слідством та судом. У разі поміщення його у місця позбавлення волі та погіршення його стану здоров'я, його направлять на амбулаторне лікування за місцем відбування покарання.
При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, який вчинив злочини будучи неповнолітнім, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав себе винним частково, щиросердечно розкаюється, на обліку у лікаря – нарколога не знаходиться, однак знаходиться на обліку в лікаря психіатра з Діагнозом «F 06.73», позитивно характеризується по місцю проживання та обставини вчинення кримінального правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, потерпілі не мають до нього жодних претензій та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах встановлених в санкції ч.3 ст. 185 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме у виді позбавлення волі з частковим приєднанням не відбутої частини покарання за попереднім вироком на підставі ст. 71 КК України.
Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого.
З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
у х в а л и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 08.12.2015 року, і за сукупністю вироків остаточно визначити до відбуття покарання ОСОБА_2 - 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведення експертизи в сумі 1671 грн. 24 коп. в користь держави.
Речові докази:
- електродвигун (потужністю 4 квт), водяна помпа, три гільзи з трьома поршнями, три підшипника з корпусами, шестерня зі шквіком, чотири шестерні, масляний носос, електроклапан, які передані на зберігання під розписку голові СФГ Антонівка гр. ОСОБА_7. – залишити голові СФГ Антонівка гр. ОСОБА_7.
- дві чугунні батареї по 8 ребер та дві чугунні батареї по 3 ребра білого кольору, які передані на зберігання під розписку потерпілому гр. ОСОБА_8. – залишити ОСОБА_8
- тачку зелено-сірого кольору, яка передана на зберігання в камеру зберігання Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області до вирішення справи в суді – повернути ОСОБА_15
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя О.В. Крамар
Судове рішення № 73114075, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області було прийнято 02.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 443/1842/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: