
Справа № 569/5144/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2018 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді – Кучиної Н.Г.
з участю секретаря судового засідання - Довбенко Г.В.
представника позивача – адвоката - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката - ОСОБА_3
представника відповідача МТСБУ - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Моторно ( транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я та матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров»я та матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення та моральної шкоди.
Ухвалою Рівненського міського суду від 22 листопада 2017 року уточнено анкетні дані відповідача у зв»язку із зміною імені, а саме зміна прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 ( а.с.194)
Ухвалою Рівненського міського суду від 22 листопада 2017 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено Моторно ( транспортне) страхове бюро України ( далі по тексту – МТСБУ) ( а.с.195)
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 березня 2016 року близько 03 год. 40 хв. ОСОБА_6 в порушення вимог п.2.9 Правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, керуючи автомобілем BMW 525 TDS, реєстраційний номер ВІА ХL 92, рухаючись по правій смузі руху проїзної частини вул. Соборна в м.Рівне. зі сторони Дубенської в напрямку вул.Сагайдачного, в порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю 87,6 км,год, що перевищує максимально допустиму швидкість руху у населених пунктах, в порушення вимог п.п.12.1,12.3,13.3 правил дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні перешкоди руху, яку вона об»єктивно спроможна була виявити, негайно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху, об»їзду перешкоди, під час об»їзду перешкоди не дотрималась безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, допустила наїзд в задню частину стоячого біля правого краю проїзної частини автомобіля ОСОБА_7 – ОСОБА_8 108 р.н. з. ВК 8671( в якому знаходився власник ОСОБА_5В.), хоча мала технічну можливість уникнути наїзду шляхом зменшення швидкості до повної зупинки автомобіля та шляхом безпечного об»їзду перешкоди. В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Вироком Рівненського міського суду ОСОБА_6 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Вважає, що такими діями відповідача ОСОБА_2 йому заподіяна матеріальна та моральна шкода. Зазначає, що цивільно- правова відповідальність власника транспортного засобу, а саме ОСОБА_2 не була застрахована, а тому він звернувся до МТСБУ про відшкодування коштів за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у межах ліміту страхових сум. Йому було відшкодовано витрати на лікування, витрати внаслідок тимчасової непрацездатності в розмірі 1929. 20 грн та частково матеріальну шкоду за пошкодження транспортного засобу в розмірі 39709 грн. 84 коп.
Вказує, що висновком експерта № 3.3 - 46/16 від 29.04.2016 року Рівненського науково- дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ОСОБА_7 ОСОБА_8 108 р.н.з. ВК 8671 ВК в результаті його пошкодження при ДТП 19.03.2016 року складає 97952 грн, тобто загальний розмір шкоди заподіяної внаслідок ДТП становить саме 97952, 16 грн. Проте, МТСБУ відшкодувало йому лише 39709, 84 коп, а тому вважає що йому має бути відшкодовано ще 58242, 32 грн. Оскільки, ним був витрачений час на лікування, то вважає, що йому також має бути відшкодовано витрати пов»язані із лікуванням за 42 дні з 19.03.2016 року по 29.04.2016 року в сумі 9508, 20 грн та неотримані доходи за вказаний період в розмірі 1897, 57 грн, що разом становить 11505, 77. Проте, МТСБУ відшкодувало йому лише 1929, 20 грн.
Також зазначає, що йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв»язку з протиправною поведінкою щодо нього, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв»язку із знищенням майна. Моральну шкоду оцінює у 50000 грн.
З урахуванням викладеного позивач на підставі статей 22,23,1166-1168,1187,1194 ЦК України, збільшивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_2 та МТСБУ 67818, 89 грн., яка складається з 58242, 32 грн - матеріальної шкоди в результаті пошкодження належного йому автомобіля та 9576, 57 грн – шкода пов»язана із лікуванням та неотримані доходи, а також 483 грн. 42 коп. моральної шкоди з МТСБУ та 50000 грн - моральної шкоди з ОСОБА_2
В судовому засіданні представник позивача, адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги у збільшеному розмірі підтримала повністю, додатково суду пояснила, що оскільки транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_2 не був застрахованим, то за заявою її довірителя МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих в межах ліміту страхових сум частково відшкодувало витрати на лікування, витрати внаслідок тимчасової непрацездатності , а саме лише за 23 календарні дні, хоча її довіритель увесь час після ДТП був непрацездатним і кількість днів непрацездатності складає 42 календарні дні, а відтак вважає, що МТСБУ та ОСОБА_2 мають відшкодувати солідарно недоплачені суми на лікування та витрати внаслідок тимчасової непрацездатності в розмірі 9576, 57 грн. Крім того, пояснила, що оскільки відповідно до експертизи матеріальний збиток, завданий ОСОБА_5 становить 97952, 16 грн, а МТСБУ сплачено лише 39709, 84 коп, а тому вважає що йому має бути відшкодовано ще 58242, 32 грн.Також пояснила, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 її довірителю заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він змушений був витрачати значний час відновлення свого здоров»я, він страждав через те, що не міг користуватись своїм майном. Внаслідк ДТП було порушено нормальний спосіб його життя, довелось докладати зусилля для його організації, він перебував на стаціонарному лікуванні і на даний час також відчуває дискомфорт. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 50 000 грн, які просить стягнути з ОСОБА_2 Просить позов задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнали частково, не заперечили проти стягнення моральної шкоди в розмірі 2500 грн. В частині відшкодування матеріальної шкоди, вважають вимоги безпідставними, оскільки позивач посилаючись у своїй позовній заяві на висновок експерта №3.3-46/16 від 29.04.2016 не зазначає та залишає поза увагою той факт, що згідно даного висновку визначено, що матеріальний збиток завданий пошкодженням автомобіля позивача визначається у розмірі вартості автомобіля позивача до ДТП, так як вартість його відновлювального ремонту перевищує вартість автомобіля до ДТП.
За таких обставин, до правовідносин які склалися між сторонами вважають, що підлягає до застосування така спеціальна норма закону як ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таким чином, вважають що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивач, отримавши відшкодування від МТСБУ, погодилась з розміром збитків, визначених МТСБУ, виходячи з ринкової вартості застрахованого автомобіля до ДТП – 97 952,16 грн. та вартості залишків, які знаходяться у позивача – 58252,32 грн.
Щодо відшкодування витрат на лікування та втраченого заробітку зазначили, що епікриз №1763, яким ОСОБА_5 було встановлено діагноз: повторна закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, відновний період. Забій потиличної зони. Синдром гемоліквородинамічних розладів, церебростенічний синдром, не підтверджує ту обставину, що всі вище описані діагнози були наслідком ДТП, адже у даному епікризі лише зазначено, що 19.03.2016 позивач отримав травму внаслідок ДТП у місті Рівне, а які саме ушкодження, травми він отримав не зазначено.
Відтак не можна вважати вказаний епікриз доказом, який би доводив причинно-наслідковий зв’язок між ДТП 19.03.2016 та станом здоров’я позивача 07.04.2016. Крім того, у даному епікризі зазначено, що черепно- мозкова травма повторна і стверджувати, які саме наслідки – розлади здоров’я були від ЧМТ, яка можливо була ним отримана 19.03.2016, та які розлади були наслідками повторності, на підставі наданих доказів неможливо. Просять суд у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Представник відповідача МТСБУ надіслав відзив у якому позовні вимоги не визнав повністю, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв"язку з їх безпідставністю.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання,дослідивши матеріли справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, і ці обставини сторонами не заперечуються, що 19 березня 2016 року близько 03 год. 40 хв. ОСОБА_6 в порушення вимог п.2.9 Правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, керуючи автомобілем BMW 525 TDS, реєстраційний номер ВІА ХL 92, рухаючись по правій смузі руху проїзної частини вул. Соборна в м.Рівне. зі сторони Дубенської в напрямку вул. Сагайдачного, в порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю 87,6 км,год, що перевищує максимально допустиму швидкість руху у населених пунктах, в порушення вимог п.п.12.1,12.3,13.3 правил дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні перешкоди руху, яку вона об»єктивно спроможна була виявити, негайно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху, об»їзду перешкоди, під час об»їзду перешкоди не дотрималась безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, допустила наїзд в задню частину стоячого біля правого краю проїзної частини автомобіля ОСОБА_7 – ОСОБА_8 108 р.н. з. ВК 8671, хоча мала технічну можливість уникнути наїзду шляхом зменшення швидкості до повної зупинки автомобіля та шляхом безпечного об»їзду перешкоди.
Ці обставини стверджено вироком Рівненського міського суду від 19 липня 2016 року, яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину за ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. При цьому вирок суду містить чіткий висновок про наявність у діях ОСОБА_2 складу злочину, тобто винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано її ( а.с. 8-9 ).
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов"язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії ( бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Та обставина, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль "ОСОБА_7 -ВІТО" належний ОСОБА_5, є страховим випадком, сторонами не оспорюється.
Моторно ( транспортне) страхове бюро України не є страховиком (не здійснює страхову діяльність, не має відповідної ліцензії на страхування, а проводить лише регламентні виплати у випадках і в порядку передбачених законом).
МТСБУ є некомерційним єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам та у своїй діяльності керується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) - який є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до положень п.п. «в» п. 41.2. Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Враховуючи викладене, а також те, що судовому засіданні встановлено, що цивільно- правова відповідальність власника транспортного засобу, а саме ОСОБА_2 не була застрахована, а тому відшкодування коштів потерпілому ОСОБА_5 проводилось Моторно ( транспортним ) страховим бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у межах ліміту страхових сум.
Згідно з пунктом 30.1 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п.30.2 ст.30 Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" роз»яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов"язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосуватися не лише страховиком, але й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до Висновку експерта №3.3-47/16 від 29.04.201бр. (стор.8 Висновку), складеному головним судовим експертом Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_9, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 377593,89 грн. Вартість автомобіля на момент проведення експертизи без врахування завданих внаслідок ДТП пошкоджень складає 97952,16 грн. При цьому враховані проценти додаткового зменшення ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (4% -п.6 таблиці 4.1 Висновку (стор.5 Висновку) і додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами ( 0,5% - п.11 таблиці 4.2 Висновку, 1,0% - п.12 таблиці 4.2 Висновку, 1,5% -п.13 таблиці 4.2 Висновку -- стор.6 Висновку). Таким чином, при проведенні розрахунку взято за основу вартість КТЗ на території України, яка встановлюється на підставі цін їх продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни становлять статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю «ринкова вартість». У Висновку від 29.04.2016р. середня ринкова ціна визначена у розмірі 105324,90 грн. З врахуванням 7% зменшення ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації, дефеїстів кузова, кабіни, рами - вартість автомобіля на момент проведення експертизи без врахування завданих внаслідок ДТП пошкоджень складає 97952,16 грн. (стор.7 Висновку). В даному випадку вартість відновлювального ремонту (377593,89 грн.) більша за ринкову вартість автомобіля до ДТП (97952,16грн.), а отже матеріальний збиток визначається таким, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент проведення експертизи і становить 97952,16 грн. ( а.с.76-84, 237-241)
Згідно зі Звітом №553 К від 03 листопада 2016р. спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_10 про визначення ринкової вартості автомобіля Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_1, ринкова вартість вказаного автомобіля після ДТП становить 58252,32 грн. ( а.с.54-59)
Висновок експерта №3.3-47/16, що стосується розміру матеріального збитку, який відповідає ринковій вартості автомобіля до ДТП (97952,16 грн.) і величина ринкової вартості автомобіля після ДТП (58252,32), визначена у Звіті №533, позивачем не оскаржувалася, а отже його посилання на інший розмір ринкової вартості пошкодженого автомобіля до ДТП є некоректним.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, того, що позивач не погоджувався із визначеною ринковою вартістю автомобіля до ДТП чи розміром відшкодування заподіяної шкоди та не просив Страховика провести експертизу для визначення вартості автомобіля до ДТП. Навпаки, вбачається, що позивач був присутній при огляді пошкодженого автомобіля та погодився з переліком пошкоджень зазначених у Акті огляду.
Судом при оцінці доказів у справі береться до уваги і висновок експерта №3.3-47/16 від 29.04.201бр і "Звіт про визначення ринкової вартості автомобіля «Мереседес – ОСОБА_8» р.н.з. ВК 8671 ВК після ДТП ( працездатних складових автомобіля ), оскільки вони є повними і об»єктивними доказами з точки зору економічної обґрунтованості ремонту автомобіля та узгоджується з матеріалами справи.
З матеріалів справи безспірно вбачається і дана обставина визнається позивачем, що МТСБУ йому було проведено виплату в розмірі 39699, 84 грн.
Таким чином, власнику відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що складає 39699,84 грн. ( 97952,16 - 58252,32), що відповідає вимогам п.30.2 ст.30 Закону.
Що стосується відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, то відповідно до п.23.1 ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Згідно з п.24.1 статті 24 Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Відповідно до п.24.2. ст.24 Закону мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.
Згідно з п.24.3.ст.24 Закону якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
Позивачем не надані документи, що підтверджує розмір витрат, зазначених у п.24.1 ст.24 Закону, а отже розмір відшкодування за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.
Відповідно до довідки про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у ДТП від 11.08.2016р., виданою Острозькою центральною районною лікарнею, позивач перебував у зазначеному закладі охорони здоров'я на лікуванні 23 дні з 07.04.2016р. по 29.04.2016р.(а.с.90)
Мінімальна зарплата на дату ДТП складала 1378,00 грн. Таким чином, мінімальна виплата становить 1378,00:30 х 23 = 1056,47 грн.
З довідки Рівненського обласного клінічного лікувально- діагностичного центру імені ОСОБА_11, яка була витребувана відповідно до ухвали суду за клопотанням представника позивача № 857 від 18.10.2017 року, вбачається, що ОСОБА_5 за медичною допомогою не звертався та на стаціонарному лікуванні не перебував ( а.с.172
З дослідженої судом довідки Центральної міської лікарні № 1-9/2693 від 13.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_5 19.03.2016 року звертався на міський травмпункт, був направлений на консультацію нейрохірурга та був оглянутий нейрохірургом, про консультований та скерований на амбулаторне лікування.(.а.с.173)
Жодних виписок щодо проходження амбулаторного лікування суду не надано, не надано і виписок із медичної карти про проходження будь- якого лікування у період з 19.03.2016 року по 07.04. 2016 року.
Відтак, судом не приймаються до уваги покликання представника позивача на той факт, що ОСОБА_5 здійснював лікування 42 дні, а не 23 дня як слідує з довідки лікарні, оскільки відразу після ДТП звернувся до лікарні, а тому саме з 19.03.2016 року вважається непрацездатним, оскільки жодних належних доказів про перебування ОСОБА_5 на лікуванні з 19.03 2016 року суду не надано.
Відповідно до статті 25 Закону у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах - для непрацюючої повнолітньої особи-допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. МТСБУ сплачено позивачу 780,87 грн. з врахуванням 17 робочих днів за період його непрацездатності.
Що стосується моральної шкоди то згідно зі ст. 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
МТСБУ сплатило позивачу як моральне відшкодування 91,87 грн. (1056,47 + 780,87) х 5%=91,87 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що МТСБУ у повному обсязі виконало вимоги Закону щодо відшкодування шкоди позивачу, а отже, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають у зв»язку з іх безпідставністю.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2, то в цій частині суд приходить до таких висновків.
Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до розяснень, які містяться в п. п. 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує: 1) характер правопорушення та форму вини відповідача( будучи в стані алкогольного сп"яніння, порушуючи Правила дорожнього руху, вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК України); 2) характер майнової шкоди; 3) глибину душевних страждань від пошкодження належного позивачу майна та їх тривалість; 4) суд враховує вимушені зміни у житті позивача у зв»язку із пошкодженням належного йому автомобіля та здійснення додаткових зусиль для його відновлення;5)він змушений був звертатисьдо МТСБУ для відшкодування шкоди, витрачати свій час на правову допомогу;6)докладати зусиль для відновлення свого здоров»я, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні з 07.04.2016 року по 29.04.2016 року у зв»язку із отриманою внаслідок ДТП травмою
Враховуючи вищенаведене, вимоги щодо розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отриманих травм та пошкодження належного йому автомобіля, необхідно стягнути грошову суму в розмірі 10000 грн
Керуючись статтями 2, 10, 12, 76,77,78,79,80,141,258,259,264,265,268,352,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Моторно ( транспортного) бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я та матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення та моральної шкоди – задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 10 000 ( десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Моторно ( транспортного) бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я та матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач – ОСОБА_5, місце реєстрації м.Рівне, вул. Чорновола, 53, гуртожиток,33000, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач – ОСОБА_2 миколаївн, місце реєстрації м.Рівне, вул. Корольова,5 кв. , місце проживання м.Рівне. АДРЕСА_1,
Відповідач – Моторно ( транспортне) страхове бюро України – 02002, м.Київ а/с № 272 КОД ЄДРПОУ 21647131
Cуддя:
Судове рішення № 73113873, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 28.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/5144/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: