
cправа № 570/904/18
провадження № 1-кс/570/222/2018
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2018 року
Слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В.,
з участю прокурора Клімашевича І.О.,
підозрюваного ОСОБА_1,
при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.Дубенська, 25) заяву підозрюваного про відвід судді Сидоренка Сергія Миколайовича при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
в с т а н о в и в :
покликаючись на порушення головуючим вимог КПК при проведенні 13 березня 2018 року підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_1 у поданій через СІ-24 м.Рівне 20 березня 2018 року заяві заявив відвід судді Сидоренку С.М., мотивуючи це тим, що у нього є сумніви в неупередженості та об»єктивності вказаного судді, оскільки головуючий не розглянув його клопотання від 20 лютого 2018 року про зміну запобіжного заходу.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву повністю і по аналогічних мотивах. По суті показав, що під час підготовчого розгляду питання запобіжного заходу розглядалося по суті за клопотанням прокурора, а його клопотання не було предметом розгляду, при цьому він висловлював свої заперечення аналогічні доводам у клопотанні.
Прокурор вважає, що відвід безпідставний, направлений на намагання затягнути розгляд кримінального провадження, а підготовче засідання проведено згідно вимог КПК .
Заслухавши їх думку, ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до таких висновків.
13 березня 2018 року у підготовчому судовому засіданні відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою та призначено судовий розгляд справи. Клопотання підозрюваного від 20 лютого 2018 року по суті не розглядалося, вирішувалося питання запобіжного заходу в цілому при заслуховуванні позицій всіх учасників справи.
Ст.75 КПК України встановлює перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу. Згідно ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо у сторони виникли сумніви щодо об'єктивності і неупередженості судді, то у неї, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.
У п.п.66, 69, 70 рішення від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" вказано, що наявність безсторонності має визначатись для цілей п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Зважаючи на складність і різноманітність справ, життєвих явищ, із ними пов"язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік підстав для відводу судді, надавши можливість у кожному окремому випадку вирішувати питання про його об"єктивність і неупередженість. Необхідно зазначити, що «іншими обставинами», про які йде мова щодо суб'єктивних підстав відводу, можуть бути різні, зазначені обставини можуть і не бути об'єктивними, які б реально свідчили про упередженість судді. Процесуальний закон не наділяє повноваженнями суд встановлювати обставини, які б свідчили про упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням, не уповноважений суд і надавати оцінку сумніву заявника.
Сторони через своє світосприйняття не завжди об'єктивно надають оцінку діям судді. Природньо, що один з учасників процесу виражає своє незадоволення з приводу перебування справи в провадженні конкретного судді, тому сторона у заяві зазначає про упередженість суду при розгляді справи. За суб'єктивним критерієм будь-яких доказів такої поведінки судді, зокрема що він виявляє упередженість або небезсторонність при розгляді даного кримінального провадження не наведено і доказів цього не здобуто. В даній ситуації неможливо говорити про те, що стосунки, що розглядаються, мають таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
За таких обставин вважаю, що законних підстав для відводу судді Сидоренка С.М. від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України на даний час не вбачається, тому заява про відвід судді не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до п.2.1 рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року №3-рп/2015 ст.6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (п.25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17 жовтня 1997 року та п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року). Отже, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.75, 80, 376 КПК України, суд
у х в а л и в :
відмовити у задоволенні заяви підозрюваного про відвід судді Сидоренка Сергія Миколайовича при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути внесені до апеляційної скарги на судове рішення.
Слідчий суддя: Кушнір Н.В.
Судове рішення № 73113814, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 30.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 570/904/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: