Рішення № 73113807, 28.03.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3979/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Трипалюк А.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИКТРАНССЕРВІС», з участю третьої особи Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна, покликаючись на те, що їй на праві власності належить автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №30К/04-17 від 24 квітня 2017 року. 25 липня 2017 року у Сервісному центрі МВС при постановці на облік автомобіля їй стало відомо, що на даний автомобіль накладено арешт (на все майно попереднього власника ОСОБА_5С.). Наявність такого арешту позбавляє її права володіти, користуватись і розпоряджатитсь майном, яке є її власністю. Просить визнати право власності за нею на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску, зняти арешт з данного автомобіля.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, наддала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» у судоваому засіданні позов заперечив, пояснив, що позов може бути пред'явлено лише особою, яка є власником майна, однак позивач не є власником автомобіля марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску, оскільки не оформила договір купівлі-продажу транспортного засобу та не отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, вважає, що договір комісії не підписано продавцем ОСОБА_5, оскільки його підпис відрізняється від наявного у паспорті та зі сторонни ОСОБА_6 «ЛОГІСТИКТРАНССЕРВІС» підписано особою, яка не має повноважень. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 «ЛОГІСТИКТРАНССЕРВІС» в судовому засіданні позов не заперечив, зазначив, що договір -продажу транспортного засобу №30К/04-17 від 24 квітня 2017 року укладено відповідно до вимог закону у його присутності.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що 24 квітня 2017 року ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_6 «ЛОГІСТИКТРАНССЕРВІС», якому згідно договору комісії №30К/04-17 від 24 квітня 2017 року ОСОБА_5 доручив продаж автомобіля, автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску, чорного кольору, №кузова 3VWD67AJ8GM379009, згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №30К/04-17 від 24 квітня 2017 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №52835312 від 13 липня 2017 року та листа Регіонального сервісного центру у Львівській області №31/13-Б-163/17з від 25 липня 2017 року на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску, чорного кольору, №кузова 3VWD67AJ8GM379009 накладено арешт. Боржник – ОСОБА_5 Реєстрація арешту рухомого майна – 17 листопада 2014 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Згідно з п.2.2 договору купівлі-продажу транспортного засобу №30К/04-17 від 24 квітня 2017 року покупець ОСОБА_4 набуває право власності на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску з моменту підписання сторонами даного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внаслідок наведеного, а також того, що сама представник позивача у судовому засіданні підтверджує, що позивач ОСОБА_4 на даний момент є власником автомобіля марки «Volkswagen Jetta 1.4», суд вважає, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на вказаний автомобіль є безпідставними, оскільки позивач просить визнати за нею право власності на майно, хоча як вона сама вказує, вона вже є власником такого майна.

Окрім того, всупереч вимогам ч. 1 ст. 4 ЦПК України представником позивача не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що позивач ОСОБА_4 зверталася до відповідного органу з проханням зняти арешт на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску, та їй було, у будь-якій формі, у цьому відмовлено.

А також, позивачем чи її представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що позивачем ОСОБА_4 як власником автомобіля марки «Volkswagen Jetta 1.4» оскаржувалась постанова державного виконавця, якою накладено арешт на таке майно, оскільки арешт державним виконавцем накладено на даний автомобіль, як на власність ОСОБА_5

Внаслідок наведеного, суд вважає, що представником позивача не доведено, що на даний момент наявні підстави для зняття арешту на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4», седан-В, 2016 року випуску та що їй відмовлено у будь-якій формі у знятті такого арешту.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, однак представником позивача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що позивач ОСОБА_4 зверталась до відповідних реєстраційних органів з прлханням зареєструвати за нею, як за власником, право власності на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4» та їй було у цьому відмовлено.

Окрім цього, представником позивача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що позивач ОСОБА_4 на даний момент не має можливості зареєструвати за собою право власності на автомобіль марки «Volkswagen Jetta 1.4» та в ході розгляду справи представник позивача не змогла пояснити підстави звернення до суду з даним позовом, необхідність визнання права власності за особою, яка вже є власником майна та наслідки, які повинні настати після визнання права власності на автомобіль за позивачем, а відтак, на переконання суду, у задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Однак, суд не бере до уваги покликання представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» на те, що договір комісії №30К/04-17 від 24 квітня 2017 року не підписано продавцем ОСОБА_5, оскільки суд не має спеціальних знань та не може встановити справжність підпису ОСОБА_5, а сторонами у судовому засіданні не заявлялись жодні клопотання з метою встановлення належності підпису ОСОБА_5

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИКТРАНССЕРВІС», з участю третьої особи Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_7

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш