Рішення № 73112877, 03.03.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/59/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2018 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі:

головуючого судді Мички І.М.

при секретарі судового засідання Кондратюк Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 22.10.2010 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого позивачка надала в борг відповідачу грошові кошти в сумі 43 800,00 грн., на день позики еквівалентні 5475,00 дол. США з терміном повернення до 22.06.2011 року на підтвердження чого ним була написана власноручна розписка.

Рішенням Рівненського міського суду від 04.10.2012 року по справі №17115/7346/12 з відповідача була стягнута сума боргу та 3% річних за період до ухвалення рішення суду.

Рішення суду набрало законної сили після ухвали від 07.11.2017 року апеляційного суду Рівненської області, якою відповідачу було відмовлено в задоволенні його апеляційної скарги. В добровільному порядку відповідач рішення суду не виконав , кошти мені не повернув , в зв»язку з чим звернулась до державної виконавчої служби із виконавчим листом для примусового виконання рішення суду. Відповідач протягом тривалого часу не лише не повертав кошти але не переховувся. Позивачкою було докладено значних зусиль для повернення боргу. На численні вимоги державним виконавцем здійснились дії з розшуку відповідача, розшуку майна, місця проживання. Здолбунівським районним судом ухвалою від 04.12.2015 року по справі №562/2816/15-ц був оголошений розшук відповідача, ухвалою від 26.11.2015 року по справі №562/2817/15-ц було відмовлено у задоволенні подання про тимчасове обмеження відповідача у праві виїзду за кордон , ухвалою від 19.05.2017 року по справі №562/1535/17 відповідача було тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон. Після тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон , відповідач повернув борг . Кошти були сплаченні 13.07.2017 року в сумі 50 421,65 грн. на рахунок Здолбунівського районного відділу ДВС , що стверджується квитанцією №5 філії Рівненського обласного управління АТ »Ощадбанк» в якій сума складається з коштів стягнутих за трьома виконавчими листами від 27.11.2012 року та виконавчого збору. Фактично на день повернення коштів , сума у розмірі 43 800,00 грн. не відповідала не 5475,00( доларів США) а склала 1690 ( доларів США). На день платежу різниця між сумою коштів, встановлена у зобов» язанні в іноземній валюті та сумою коштів на день сплати склала 3784,58 ( доларів США). У гривнях ця сума станом на 13.07.2017 року складає 98 060, 74 грн.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідач у судове засідання з'явився, надіслав на адресу суду заяву про застосування строків позовної давності .

Заслухавши думку позивачки, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 22.10.2010 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого позивачка надала в борг відповідачу грошові кошти в сумі 43 800,00 грн., на день позики еквівалентні 5475,00 дол. США з терміном повернення до 22.06.2011 року на підтвердження чого ним була написана власноручна розписка. Рішенням Рівненського міського суду від 04.10.2012 року по справі №17115/7346/12 з відповідача була стягнута сума боргу та 3% річних за період до ухвалення рішення суду. Рішення суду набрало законної сили після ухвали від 07.11.2017 року апеляційного суду Рівненської області, якою відповідачу було відмовлено в задоволенні його апеляційної скарги. В добровільному порядку відповідач рішення суду не виконав , кошти мені не повернув , в зв»язку з чим звернулась до державної виконавчої служби із виконавчим листом для примусового виконання рішення суду. Кошти були сплаченні 13.07.2017 року в сумі 50 421,65 грн. на рахунок Здолбунівського районного відділу ДВС , що стверджується квитанцією №5 філії Рівненського обласного управління АТ »Ощадбанк» в якій сума складається з коштів стягнутих за трьома виконавчими листами від 27.11.2012 року та виконавчого збору. Фактично на день повернення коштів , сума у розмірі 43 800,00 грн. не відповідала не 5475,00( доларів США) а склала 1690 ( доларів США). На день платежу різниця між сумою коштів, встановлена у зобов» язанні в іноземній валюті та сумою коштів на день сплати склала 3784,58 ( доларів США). У гривнях ця сума станом на 13.07.2017 року складає 98 060, 74 грн.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦПК України грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях.

Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України встановлює, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно – правовим актом.

Згідно ст. 526 ЦПК України зобов» язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст. 626 ЦПК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до змісту ч.1ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Виходячи з положень частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов» язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за договором позики у зв» язку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 263-273 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 98 060,74 гривень, які на день фактичного повернення боргу 13.07.2017 року відповідали сумі 3784 ,58 ( доларів США).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3723 гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Володимирівнисудовий збір в сумі 980,62 гривні.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу (в порядку вимог ст. 352,354 ЦПК України ) до Апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.

Суддя