Рішення № 73112850, 26.03.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1686/17

Номер провадження 2/556/12/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2018 дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Адміністрація ПАТ КБ «Приватбанк» звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 14136.31 грн..

В судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, що у відповідності до ст.223 ч.3 п.1) ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду письмовий відзив, в якому заперечила проти позову, в судове засідання надала клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнала частково.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Так, судом встановлено, що 02 березня 2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір б/н, згідно з якою ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Факт укладення кредитного договору підтверджується оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами, в т.ч. кредитним договором з додатками, який підписано сторонами, розрахунком заборгованості.

Як вбачається зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 гл.71 Цивільного Кодексу України щодо договору позики.

Позивач виконав умови договору, а саме надав ОСОБА_1 кредит в сумі 700 грн., що підтверджується наданими суду письмовими доказами.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором належним чином не виконує, повернення боргу та сплату відсотків згідно затвердженого графіку не здійснює. У зв’язку із цим станом на 31.08.2017 року у нього утворилась заборгованість перед банком в загальній сумі 14136 грн. 31 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 700 грн, заборгованості по процентам в сумі 9486,96 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 2800 грн., заборгованості за штрафами 500 грн. (фіксована частина), 649.35 грн. (процентна складова).

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.1049, 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, в разі несвоєчасного повернення борг стягується в порядку виконання зобов’язань. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась неповернутою, та сплати належних йому процентів.

Оскільки своїх зобов’язань щодо повернення боргу відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення боргу в частині заборгованості за кредитом в сумі 700 грн., підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення відсотків, пені та комісії, то з цього приводу суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 14 п.15 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду (резервістам і військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації та до закінчення особливого періоду) штрафні санкції та пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями, в т.ч. банками, і фізичними особами, а також відсотки за користування кредитами не нараховуються

Відповідач ОСОБА_1 є військовозобов’язаним, був призваним під час мобілізації 02 серпня 2014 року, що підтверджується листом Володимирецького об’єднаного районного військового комісаріату від 13 лютого 2018 року № 231, тобто ще до отримання кредиту.

Особливий період в країні на даний час не закінчився, отже ОСОБА_1 підпадає під дію п.15 ст.14 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і з моменту мобілізації до закінчення особливого періоду йому не можуть нараховуватись штрафні санкції, пеня та проценти.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Аналогічне зазначено і у ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З урахуванням викладеного, підстав для стягнення відсотків, пені та комісії, суд не вбачає.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 в користь позивача підлягає заборгованість по кредиту в сумі 700 грн.. Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають також частковому задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат, а саме в частині стягнення судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 551, 554, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 30, 209, 212 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредиту в сумі 700 (сімсот) грн., понесені позивачем у зв’язку із розглядом цивільної справи та підтверджені документально судові витрати в сумі 79 (сімдесят дев’ять) грн. 20 коп., а всього стягнути 779 (сімсот сімдесят дев’ять) 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С У Д Д Я :