Рішення № 73112720, 08.02.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1885/17

Провадження № 2/545/88/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого – судді Гальченко О.О.,

при секретарі Новак Ю.М.,

з участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача 31.07.2017 року звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23.02.2012 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) отримав кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_3 керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 ОСОБА_4 та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь- якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 ОСОБА_4 та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/ , складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", як: викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 "Правил користування платіжною карткою",

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткове: ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надатн грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 ОСОБА_4 надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_3), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_3, згідно п. 1.1.2.7 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 ОСОБА_4 надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно 4.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 "Правил користування платіжною карткою", Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку в часності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" за незгодою зі зміною Правил та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг", ОСОБА_3 має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.1.1.3.5 "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених дими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою", ОСОБА_3 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 "ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг" У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_3 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 30.06.2017 року має заборгованість – 23 827,80 грн., яка складається з наступного:

568,00 грн. - заборгованість за кредитом;

18148,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3 500,0 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг:

500,0 грн. - штраф (фіксована частина).

1 110,85 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості додається. (Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.)

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1.7.12 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на тий самий строк.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов’язання за вказаним договором Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, незазнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Прохав стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( дата народження: 07.04.1984 ) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі –23 827,80 грн., яка складається з наступного: 568,00 грн. - заборгованість за кредитом; 18 148,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 500,0 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. - штраф (фіксована частина), 1 110,85 грн. - штраф (процентна складова) та понесені судові витрати в сумі 1 600 грн.

В судове засідання сторони у справі не з»явилися. Представник позивача – ОСОБА_5 ( а. с. 34 ), надавши суду клопотання про розгляд справи в його відсутності, де позов підтримав та не заперечував щодо винесення заочного рішення ( а. с. 4 на звороті, 40 ).

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_1 (а.с.66-67) надав суду заперечення на позов (а.с.68-73), в якому послався на те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором б/н від 23.02.2012р. Проте жодного кредитного договору Відповідач з Позивачем не укладав, а тим більше 23.02.2012 року. В матеріалах справи відсутній підписаний двома сторонами кредитний договір. З документів, підписаних Відповідачем, є лише анкета-заява про приєднання до ОСОБА_4 і правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка не являється кредитним договором, не містить жодних істотних умов кредитного договору, а лише вказує про намір його укладення. ОСОБА_4 і правил надання банківських послуг у Приватбанку із реквізитами та підписами сторін Позивач не надає, оскільки такий документ Відповідачу взагалі не надавався, а тим більше для підписувався.

Позивач в якості доказів укладення кредитного договору надав суду лише:

-копію анкети-заяви про приєднання до ОСОБА_4 і правил надання банківських послуг у Приватбанку від 23.02.2012 року;

-копію «Извлечения из условий и правил предоставления банковских услуг» начебто затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, без реквізитів та підписів сторін, що не може бути належним доказом ;

-копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» ( які надані на дату не раніше ніж 01.04.2015 року, в той час як Позивач вказує, що договір начебто було укладено 23.02.2012 року), без реквізитів та підписів сторін, що не може бути належним доказом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору б/н 23.02.2012 року з дотриманням письмової форми на якому б були реквізити та підписи сторін, та який би містив всі істотні вимоги кредитного договору, тому такий договір згідно вищенаведених норм ЦК України є недійсним, а саме нікчемним, а тому не створює юридичних наслідків, крім тих що пов’язані з його недійсністю.

Позивач в своїх позовних вимогах просить стягнути із Відповідача проценти за користування, пеню та штраф які майже у 48 разів перевищують суму заборгованості. Розмір процентів за користування та неустойки не був зазначений в анкеті-заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку б/н від 23.02.2012року. Інших документів, а саме: самого кредитного договору, умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку, пам’ятки клієнта Відповідачем не підписувалось, та Позивачем не надано.

Оскільки Відповідач не підписував договору в якому б містилися умови застосування забезпечення зобов’язань у вигляді неустойки у письмовій формі, то вимога Позивача в частині стягнення процентів за користування та неустойки є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, заборгованість виникла ще 31.12.2013 року, отже позовна давність для стягнення неустойки закінчилась 31.12.2014 року. Позивач звернувся до суду 12.07.2017року. тобто через 2 роки і більше 7 місяців з останнього дня коли Позивач мав право на звернення до суду із позовною вимогою(заявою) стосовно стягнення неустойки (23.12.2014 року). Оскільки Відповідач не підписувала договору в якому б містилися умови застосування забезпечення зобов’язань у вигляді пені у письмовій формі, то вимога Позивача в частині стягнення пені є безпідставною. Крім того Відповідач заявляє про сплив позовної давності та просить застосувати наслідки її пропуску, а саме відмовити Позивачу у задоволенні позову в частині стягнення неустойки. Позивач не надав розрахунку по кожному випадку прострочення (на його думку) відповідного платежу, коли та в якому розмірі він мав бути сплачений, та з якої конкретної дати виникла заборгованість. В своєму розрахунку Позивач безпідставно просить стягнути з Відповідача проценти за користування в розмірі 18 148,95 грн. Дана сума є необгрунтованою та значно завищеною. Якщо б кредитний договір був укладений, чого не було, то процентна ставка із посилання Позивача становила б 30% річних (тобто 2,5 % на місяць). Згідно наданого Позивачем розрахунку, заборгованість в розмірі 568 грн.(529,53+38,47) виникла 31.12.2013 року. Станом на день звернення до суду розмір процентів за користування мав би складати (за умови укладення кредитного договору, який в дійсності не укладався) 602,24 грн. =568*0,3/365*1290 (де 568 - це сума заборгованості, 30%(0,3) - проценти за рік користування коштами, 1290 - кількість днів дати виникнення заборгованості до 31.12.2013 до дня звернення до суду 12.07.2017 року). Тобто наданий Позивачем розрахунок не відповідає дійсним обставинам справи та не може бути прийнятий до уваги.

Прохав відмовити в задоволенні позову КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Також адвокат ОСОБА_1 надав суду заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.74-75).

Відповідачка надала суду заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що підтримує надані її представником заперечення та заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, прохала відмовити в задоволенні позову з вказаних в них підстав (а.с.101).

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності не з»явившихся, належно повідомлених представника позивача та відповідача по наявним матеріалам справи згідно ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосується в один рік (ст. 258 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Нормами статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності повязана лише із наявністю про це заяви сторони. Таким чином суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність (незалежно від її виду). До аналогічних висновків прийшов ВСУ, висловивши відповідну правову позицію в постанові від 18 березня 2015 року у справі № 6-25 цс15.

Встановлено, що відповідач до винесення рішення у справі судом першої інстанції подала до суду першої інстанції заперечення на позов (а.с.68-73) та заяву про застосування позовної давності (а.с.74-75).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі поданої анкети-заяви про приєднання до ОСОБА_4/Правил надання банківських послуг у ПриватБанку) отримала кредитну картку з встановленим кредитним лімітом -3 000грн.(а.с. 7) та користувалась наданими банком коштами, про що свідчить наданий позивачем розрахункок заборгованості. Згідно даного розрахунку, платежі з повернення кредитного боргу припинились 23.10.2014 року.

Тобто позивач мав право пред’явити претензію про сплату заборгованості за кредитом на наступний день після її останнього платежу і протягом наступних трьох років. У такому випадку згідно ч.4 ст. 267 ЦК України станом на день звернення до суду -31.07.2017 року не сплив строк позовної давності.

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафів суд зазначає наступне. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Про викладене вище зазначив Верховний Суд України в правових позиціях у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 та постанові від 11 жовтня 2017 року у справі 6-1374цс17.

Відповідно до п п. 1.1.5.25 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і правилами, клієнт платить банку за кожним випадком порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який платиться пеня, за кожний день прострочки. У той самий час, згідно з п. 1.1.5.20 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, при цьому позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для одночасного стягнення пені та штрафів за порушення грошового зобов'язання, тобто подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3500,0грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 1110,85 грн., слід відмовити.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем у розрахунку заборгованості зазначено, що сума 3500,0грн. - це пеня та комісія, яка, як убачається з самого розрахунку, нарахована одним платежем. Однак суд зазначає, що поняття пені та комісії є різними за своєю правовою природою, а тому вони не можуть нараховуватись одним платежем.

Судові витрати по справі понесені позивачем підлягають відшкодуванню частково із відповідачки на підставі ст. 141 ЦПК України відповідно до задоволених вимог в сумі 1 256,8грн. Керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 43, 44, 49, 141, 223, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 525, 530, 589, 590, 599, 629, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити. частково

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 18 716,95 гривень за кредитним договором б/н від 23.02.2012 року станом на 30.06.2017 року, яка складається з наступного : 568,00 грн. - заборгованість за кредитом; 18 148,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1256,8грн..

У задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 в частині стягнення : 3 500,0 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. - штраф (фіксована частина), 1 110,85 грн. - штраф (процентна складова) – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: ОСОБА_6