Постанова № 73111391, 16.03.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/86/18

3/415/144/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від УПП в містах Краматорську та Слов’янську ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм на ПП «Азуріт», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв. СхіднийАДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв. Дружби НародівАДРЕСА_2,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 грудня 2017 року о 15 годині 30 хвилин, у м. Краматорську Донецької області по вул. ім. О.Тихого, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом VOLVO з причепом SKO27A, державний номерний знак НОМЕР_1 та державний номерний знак НОМЕР_2, здійснював перевезення нафталіну розплавленого UN2304 та не проконтролював герметичність цистерни, в результаті чого відбулося виливання нафталіну розплавленого UN2304 на проїзну частину, що призвело до її забруднення.

У судові засідання, призначені на 23.01.2018 та 07.02.2018, правопорушник ОСОБА_1 не з’явився, хоча про необхідність явки до суду повідомлявся належним чином. Про причини неявки, суд не попередив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи, до суду не надав (а.с. 14). У зв’язку з чим, судом, на підставі ст. 268 КУпАП, з метою дотримання прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, винесено постанову про привод правопорушника ОСОБА_1 у судове засідання (а.с. 11), яку, згідно інформації, наданої Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, не виконано, оскільки останній не мешкає за адресою реєстрації з 1983 року, а вказаної адреси проживання не існує (а.с. 13).

У відповідності до дослідженого у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 043046 від 20.12.2017, складеного інспектором відділу БДРУПП в містах Краматорську та Слов’янську ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2, вбачається, що громадянину ОСОБА_1 роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у суді міста Лисичанська. У графі - особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, вищевказаного протоколу, міститься особистий підпис ОСОБА_1. Окрім того, у матеріалах адміністративної справи, міститься клопотання правопорушника ОСОБА_1 про направлення вищевказаного протоколу, складеного стосовно нього, до Лисичанського міського суду Луганської області для розгляду по суті (а.с. 3).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, при складанні адміністративного протоколу, навмисно надав лейтенанту поліції ОСОБА_2 неправдиві дані щодо його місця проживання (перебування), з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «ОСОБА_3 проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року, наголошено на тому, що особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_1, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (20.12.2017) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з’явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та уникнення відповідальності, за вчинене правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку.

На думку суду, неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та схемою, за підписом правопорушника ОСОБА_1 (а.с. 2).

Дані докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1В у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, вважає, що провина ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, доведена та кваліфікує дії останнього як забруднення дорожнього покриття.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює водієм на ПП «Азуріт», у письмових поясненнях своєї провини не спростував.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 необхідно призначити стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.139 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику іншого стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.139 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 352 (трьохста п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 139, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И Л А :

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 352 (трьохста п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя: О.В. Шевченко