Рішення № 73110319, 22.03.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2344/17

Номер провадження №2/318/32/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Комишньої Н.І.,

при секретарі Борисенко П.В.,

представника органу опіки та піклування

Кам"янсько-Дніпровської районної державної ОСОБА_1

адміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка- Дніпровська Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якої діє ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Кам"янсько-Дніппровської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якої діє ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Вказуючи, що вона є власником ? частки житлового будинку, розташованого за адресою: село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469. Право власності на будинок підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2017 року.

Відповідачі по справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зареєстровані в будинку, але фактично не проживають у вказаному будинку з травня 2016 року і по теперішній час. Після того як відповідачі виїхали за невідомою їй адресою залишилися борги за спожиту електроенергію та газ. Вона не зверталася до відповідачів з проханням, щоб вони добровільно виписалися з належного їй будинку, оскільки останнє відоме їй місце проживання відповідачів - це за адресою розташування мого будинку: село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469. Донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилась зареєстрованою у вказаному будинку, хоча фактично виїхала з матір'ю у травні 2015 року. Реєстрація ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в домоволодінні, яке належить їй на праві власності, обмежує її в праві розпорядження своєю власністю, оскільки відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, № 296/5, за наявності реєстрації місця проживання в будинку неповнолітньої дитини, вона не може укладати правочини щодо цього нерухомого майна без відповідної на те згоди органу опіки та піклування.

Зняття з реєстрації не порушує прав неповнолітньої дитини, так як вона фактично проживає за іншою адресою. Виходячи зі змісту ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це лише фіксація фактичного місця проживання особи і вона не пов'язана з будь-якими іншими правами особи. Будучи зареєстрованою у її будинку ОСОБА_6 не набуває за фактом реєстрації ніяких майнових прав відносно домоволодіння і, відповідно, будучи знятою з реєстрації в спірному домоволодінні, ніяких майнових прав не втрачає. Натомість, подальша формальна реєстрація в її домоволодінні є порушенням прав власника, а також Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». На підставі ст. ст. 71,72 ЖК України просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5особами, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469.

Ухвалою Кам"янсько-Дніпровського районного суду від 21.02.2018 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено орган опіки та піклування Кам"янсько-Дніппровської районної державної адміністрації.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що ОСОБА_7, яка померла 22.02.2009р. мала на праві власності ? частину житлового будинку, що розташований за адресою: село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469. Після її смерті спадщину за заповітом прийняв її чоловік та син померлої ОСОБА_8. 09.08.2012 року її чоловік ОСОБА_8 помер. Після смерті свого чоловіка вона отримала у спадщину ? частину житлового будинку, що розташований за адресою: село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469. 04.10.2017р. приватний нотаріус видав їй свідоцтво про право на спадщину за законом. В будинку за вказаною адресою зареєстровані дочка померлої ОСОБА_7, ОСОБА_5, онуки померлої ОСОБА_3, ОСОБА_4 та правнучка ОСОБА_6. Згоду на реєстрацію місця проживання відповідачів надавала при житті ОСОБА_7. В жовтні 2017 року вона почала наводити порядок в будинку, встановила нові вхідні двері замість старих, перевезла частину речей. Ключі від нових вхідних дверей відповідачам не давала, так як вважала це потрібним. В будинку залишились речі відповідачів. Просить позовні вимоги задовольнити, вважає, що малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 можна залишити зареєстрованою у будинку.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала суду пояснила, що вона проживає у цьому будинку майже 20 років. Вказаний будинок належав її матері ОСОБА_7. Вважає, що заповіт є не справедливим і вона його буде оспорювати. Відповідачка постійно проживала в будинку. В жовтні 2017 року ОСОБА_2в будинку, встановила нові вхідні двері, від яких колючі не дала. У відповідачці залишились там речі. Окрім цього житла, у неї іншого немає. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, не з"явилися, про причини неявки в судове засідання не повідомили. Належним чином повідомлялись про час та місце проведення в судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки. Окрім цього, повідомлялись шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада України, Кам"янсько-Дніпровський районний суд.

В судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування Кам"янсько-Дніппровської районної державної адміністрації заперечує проти позовних вимог вважає, що в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка опинилась у складних життєвих обставинах та перебуває у дитячому закладі "Сонечко" є не доцільним визнання її та її матеріОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить ? частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Центральна, 469 в с. Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області з загальною площею будинку – 68,2 м2 (а.с.7, 9).

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 04.10.2017р. приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 отримала у спадщину - 1/2 (одну другу) частку житлового будинку №469 (чотириста шістдесят дев'ять), розташованого по вулиці Центральній (колишня Кірова) у селі Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 36,9 кв.м, матеріал стін - цегла, зазначеного по плану літерою А, з відповідною часткою наступних господарських будівель та споруд, зазначених по плану літерами та цифрами: а - Прибудова, Пг - погріб з шийкою, Б - сарай, В - літня кухня, Г - гараж, Д -сарай, Е - сарай, Ж - теплиця, №1 - Ворота, №2 - Паркан, №3 - Свердловина, що належали на праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Третьою Горлівською державною нотаріальною конторою 06 листопада 1992 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-4264, право власності зареєстровано Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за №23, р№1, що підтверджується листом ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №2495 від 10 березня 2017 року, ОСОБА_7, яка померла 22 лютого 2009 року, спадкоємцем якої був її син - ОСОБА_8, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с.7).

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4зареєстровані в домоволодінні, як члени сім"ї попереднього власника ? частки житлового будинку ОСОБА_7, яка померла 22.02.2009р., чого в судовому засіданні не заперечувала сама позивачка.

З паспорту громадянина України серія СВ №007094 виданого на ім"я ОСОБА_2 22.04.1999р. вбачається, що остання зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 12, кв. 1 з 12.07.1982 року (а.с.6)

За адресою, село Дніпровка, Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 469 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується довідкою № 726 виданою Водянською сільською радою 09.10.2017р. (а.с.8)

З матеріалів справи вбачається, що обєктом права спільної часткової власності позивача є ? частика будинку по вул. Центральна, 469 в с. Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області з загальною площею будинку – 68,2 м2 .(а.с.6). Інша 1/2 частина будинку не відомо у кого перебуває у власності.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити на частину якого будинку та якої площі набув право власності позивач .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності визначено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Частиною 1 ст. 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (винятки із загального правила можуть встановлюватись законом, зокрема ст. 361 ЦК щодо самостійного права співвласника розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності).Із аналізу наведених норм видно, що визнання особи такою, що втратила право користування житлом, яке знаходиться у спільній частковій власності, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки потребують згоди всіх співвласників житла.

Ухвалення рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, яке знаходиться у спільній частковій власності, можливе лише за наявності обумовленої письмової згоди всіх співвласників цього житлового будинку та (або) подання ними спільного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із позовом про втрату права користування житловим будинком позивач звернувся одноосібно, при тому, що 1/2 частка житлового будинку не виділена в натурі, порядок користування приміщеннями з іншим співвласником не встановлений.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач передчасно звернувся до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування 1/2 ідеальною частиною будинку.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 355, ст. 356, ч.1ст. 358, ст. 361 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах якої діє ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Кам"янсько-Дніппровської районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, визначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя:ОСОБА_9